Нещодавно дізнався завдяки "Українському Тижню" (http://ut.net.ua/art/168/0/2743/ (http://ut.net.ua/art/168/0/2743/) стаття "Українська літера" Ігоря Дудника (в ЖЖ - igordudnik), що український графік Василь Чебаник розробив проект кирилиці, який має у своїй основі кирилицю, не спотворену реформою 1710 року, впровадженою Петром Першим! Тобто маємо осучаснену "давню" кирилицю!
Ось як вона виглядає (з сайту http://www.cyrillic.org.ua/ua/exhibition (http://www.cyrillic.org.ua/ua/exhibition)):
(http://img20.imageshack.us/img20/515/vasylchebanyk.jpg)
(http://img193.imageshack.us/img193/2779/vasylchebanykrutenia.jpg)
А на питання "Чи треба повертатися до допетровської кирилиці?", Василь Чебаник відповідає так (http://community.livejournal.com/ua_typography/210946.html (http://community.livejournal.com/ua_typography/210946.html)):
"Треба повертатися до тих ознак, які мала стара кирилиця. Та яка була близька до грецького, бо зараз з'явилася можливість взяти від грецького – того фундаментального, від латинського і кирилиці все краще, і тоді кирилиця стає більш досконалою ніж ті дві. Та абетка що є зараз то навіть не кирилиця – це гражданський шрифт, який Петро Перший взяв з голландської антикви. Він не мав на увазі не українську мову, нічого там. Як кажуть: якщо ми щось зробили неправильно, то вертаємось на те місце, звідки ми ступили. І там треба шукати."
А почему "И" осталось "И"? Должно ж быть что-то близкое к "Н", разве нет?
Ц в формі Џ виглядає не дуже історично, ІМНО. Та й Ж чимось скидається на Ѫ. Одним словом, стилізація. Хоча, загалом, шрифт Чебаника доволі цікавий.
Цитата: Highlander от июля 12, 2009, 22:17
А почему "И" осталось "И"? Должно ж быть что-то близкое к "Н", разве нет?
ну да
Цитата: Python от июля 12, 2009, 22:21
Ц в формі Џ виглядає не дуже історично, ІМНО. Та й Ж чимось скидається на Ѫ. Одним словом, стилізація. Хоча, загалом, шрифт Чебаника доволі цікавий.
Згоден, що теперішня Ц ближча до допетровсьої. Але мені як раз подобається Чебаникова З, Ч, У, Н, Щ, Я
Прикольно. :)
Так, ця кирилиця хороша, але не дуже зручна. Тим паче передбачає носові голосні, яких в сучасній укр. мові не існує! (юс малий і юс великий, дві останні літери) :srch:
Юс малий у східних слов'ян читався як я (причому, в більшості випадків я записувалось саме як ѧ, а не як ıa), юс великий —як у. Чебаникове я має форму малого юса(ѧ), що цілком історично, а ось подібність до великого юса (ѫ) чомусь проявилась у букви ж.
Все равно, даже из этого шрифта петровские уши торчат. До него красивше писали.