Сабж. Прошу вибачити за жаргон :) Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.
Тільки в українській мові питання «як правильно?» може стосуватись жаргону)
ІМХО, "на повну" - більш український вираз, "по повній" - конструкція, запозичена з російської. Але вони обидві - сленґізми, тобто ненормативні.
Чи hєть сам изворот ѥ питомо украïньскыи?
Осє, прѡ възѡр, ѫ рѡдьных словяньскых мълвєх чешьскѡи та словачьскѡи на тсє кажѫть odvázat se (чеш.), odviazať sa (слвч.).
Я начебто обидва варіанти чула.
Цитата: Alex_l от января 23, 2009, 17:13
Сабж. Прошу вибачити за жаргон :) Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.
Нашою: пуститись берега обома.
Цитата: orklyn от августа 7, 2014, 15:48
Цитата: Alex_l от января 23, 2009, 17:13
Сабж. Прошу вибачити за жаргон :) Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.
Нашою: пуститись берега обома.
Так справді десь говорять? А де саме?
Цитата: orklyn от августа 7, 2014, 15:48
Нашою: пуститись берега обома.
Ѫ бѫдь якому разѣ, тсє рачѥ тѧгнє на євфємизм нєжє на слєнг.
Цитата: Elischua от августа 7, 2014, 16:58
Цитата: orklyn от августа 7, 2014, 15:48
Нашою: пуститись берега обома.
Ѫ бѫдь якому разѣ, тсє рачѥ тѧгнє на євфємизм нєжє на слєнг.
Цитироватьвідриватись "на повну" чи "по повній"?
І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.
Цитата: orklyn от августа 8, 2014, 20:08
І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.
Пробачьтє, чьто?
Цитата: orklyn от августа 8, 2014, 20:08
І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.
В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.
Цитата: Python от августа 10, 2014, 13:08
Цитата: orklyn от августа 8, 2014, 20:08
І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.
В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.
Хіба суть в аканні? Над Волгою цей продукт
просторечия окатиме.
Ставицька каже
ПО ПОВНІЙ ПРОГРАМІ. Цілком, повністю, від початку до кінця. Відірвались по повній програмі.
Так, нашою: пуститись берега. Це надовго.
Відриватись "на повну". Це епізод.
Цитата: oveka от августа 10, 2014, 21:31
Ставицька каже
ПО ПОВНІЙ ПРОГРАМІ. Цілком, повністю, від початку до кінця. Відірвались по повній програмі.
Так, нашою: пуститись берега. Це надовго.
Відриватись "на повну". Це епізод.
Росиискє жь «по полной программе» ...
Росиискє «оторваться по полной / на полную ... » мѣнить тєжє продьленьѥ «... прогамме / программу», алє ѫсилѫ розмълвьности изворот ѥ усѣчоно.
Чешьскы бѫдє «na plný pecky»; у слова "pecka" (пъчька) пьрвозначеньѥ ѥ "пъчька, сѣмѧ [плоду]", алє тут чєрєз "удар, шиб" далѣѥ ѫ тє, ожє ѥ ѧгльскы "bash".
Ѡд значеньи "удару, шибу", икрєчи, ѥ чѧсто творѥно слова знача "высокѫ оцѣнъкѫ якости чоhоси (досѫгу - bash, фильму - blockbuster, пѣсни - hit, тж. рос. "ударный, в ударе" - то бо то "о добрѡм дусѣ, бъдр", або "испѡр", рос. "спорый" ѡд "порити = бити, ударити")" то чьто.
Цитата: orklyn от августа 10, 2014, 19:13
Цитата: Python от августа 10, 2014, 13:08
Цитата: orklyn от августа 8, 2014, 20:08
І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.
В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.
Хіба суть в аканні? Над Волгою цей продукт просторечия окатиме.
Суть у чистоті вимови (що загалом важливіше, ніж пуристична чистота лексики — мета, в живих мовах практично недосяжна). Людський голосовий апарат — не радіо, що може вільно перемикатися між різномовними каналами, для переходу від однієї фонетичної системи до іншої потрібна підготовка. Якщо ж ми спробуємо увіпхнути в одну фонетичну систему українські й російські звуки, звукові відтінки й звукові переходи, то, зрештою, отримаємо мову, яка за фонетичними критеріями не буде ні українською, ні російською — навіть якщо ми зробимо таку мову лексично чистою українською, це вже буде не орфоепічно правильна природня мова, а акцент...
Цитата: Python от августа 11, 2014, 00:39
Суть у чистоті вимови (що загалом важливіше, ніж пуристична чистота лексики — мета, в живих мовах практично недосяжна). Людський голосовий апарат — не радіо, що може вільно перемикатися між різномовними каналами, для переходу від однієї фонетичної системи до іншої потрібна підготовка. Якщо ж ми спробуємо увіпхнути в одну фонетичну систему українські й російські звуки, звукові відтінки й звукові переходи, то, зрештою, отримаємо мову, яка за фонетичними критеріями не буде ні українською, ні російською — навіть якщо ми зробимо таку мову лексично чистою українською, це вже буде не орфоепічно правильна природня мова, а акцент...
Такє ужє бѣ, коли чєрєз кѡлька миграцьи ѫпродължь XVII-XIX старѡчьи рєфлєксы Лино-Виру (South-West) сѡтъкали ис рєфлєксы Кыѥво-Полѣшьскыми та ище Чърнигѡвьскыми, Пѡлътавьскыми та далѣѥ сѡ Стєпу. Ѫнаслѣдък чоhо украïньска мълва утрати томани рєфлєксы яко из одиноhо краю, тако и из другоhо.
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 00:49
Лино-Виру (South-West)
А інші сторони світу як у цій системі називаються? Де саме ці назви використовувались чи використовуються?
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 00:49
Цитата: Python от августа 11, 2014, 00:39
Такє ужє бѣ, коли чєрєз кѡлька миграцьи ѫпродължь XVII-XIX старѡчьи рєфлєксы Лино-Виру (South-West) сѡтъкали ис рєфлєксы Кыѥво-Полѣшьскыми та ище Чърнигѡвьскыми, Пѡлътавьскыми та далѣѥ сѡ Стєпу. Ѫнаслѣдък чоhо украïньска мълва утрати томани рєфлєксы яко из одиноhо краю, тако и из другоhо.
Маєте рацію. Марфуша з власного пальця висмоктала: крыша, тёс, крыльцо...
А Христя "українізувала" те, що Гершко бурчав собі під носа: дах, ґонта, ґанок...
Цитата: Python от августа 11, 2014, 00:57
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 00:49
Лино-Виру (South-West)
А інші сторони світу як у цій системі називаються? Де саме ці назви використовувались чи використовуються?
Ѫ ЄСУМ ѥ мѣчоно
лин яко «запад сълньца»;
вирiй (або: вир, ир, ïр~йир, ирьи) – »тєпли краï«. Для 'septentrionem' гадаѭ слово
сѣвєр (у Грѣньчєнъка »холод«,ѫ ЄСУМ
ciвер тєжє »septentriones«), а дьля 'orientem' сам творих слово
вутр[ъ] (сѫчасьным письмъм
ву́тер) на основѣ корєня *outr- »рано, въсхѡд сълньца«, алє мѫжьскоhо роду. Тси корєни сѫть нєзанѧти иньшими значеньями, а слова яко
захѡд та
всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни.
Пѡлнѡчь та
пѡлдьнь я ѫ моѥи рєдакции лишѫ порѧд ис
ирьѥм та
сѣвєръм, алє мабудь дьля якоhо-си спєциальноhо користанья. Чьто до слова
лин, мѡжьна бы и глѧдѣти у О. Курило (матєрияли до лєксикы Подѡлья та фольклору), протє у мєнє, жаль, нєма.
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 01:27
слова яко захѡд та всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни.
Зате разом з північчю й півднем вони утворюють досить струнку систему, що пов'язує кожну сторону світу з положенням сонця в певний час доби. Всі їх сучасні українські назви мають слов'янську основу й зрозумілу етимологію.
Цитата: Python от августа 11, 2014, 02:35
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 01:27
слова яко захѡд та всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни.
Зате разом з північчю й півднем вони утворюють досить струнку систему, що пов'язує кожну сторону світу з положенням сонця в певний час доби. Всі їх сучасні українські назви мають слов'янську основу й зрозумілу етимологію.
Ѫ чому ѥ струнъкѡсть тѡѥѥ сѫставы? Ото »пѡлнѡчь-пѡлдьнь« розумѣѭ, алє »всхѡд-захѡд« якѫ? Ожє сълньцє »всходит-заходить«? То тсє можє бути выражоно якоси лѣпъшє (ѡд слова
красиво); само ота прозорѡсть тут сєбє и выдасть – слова бѫ нє мали бути творѥни лишѥ ѡд прозорых корѵн пѡшьлоhо побуту. Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.Нѣ ми до подобы така худѡсть лєксикы: ѡд корєнє *ход-: сходи, схiд. Така лєксика своѥѭ над тоѭ прозорѡстьѭ явить нєзахыщона, бѫдь сим то ти слова бѣ творѥно hє пояснювальни, а нє hє ѡдбѡрьни (то бо то спєциальни).
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 02:56
Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.
Що не заважає словенцям і полякам використовувати це ж слово для позначення заходу. Зрозуміло, якби самі українці використовували «захід» у якомусь непристойному значенні, використання його як назви сторони світу було б менш доречним.
Цитата: Python от августа 11, 2014, 09:47
Цитата: Elischua от августа 11, 2014, 02:56
Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.
Що не заважає словенцям і полякам використовувати це ж слово для позначення заходу. Зрозуміло, якби самі українці використовували «захід» у якомусь непристойному значенні, використання його як назви сторони світу було б менш доречним.
Але попри чотири видання академічного правопису, обов'язкову середню освіту, безперестанні ін'єкції його величність
багатомільйонове воно казало й каже "Западна", "западенці"...
Цитата: orklyn от августа 11, 2014, 10:10
Але попри чотири видання академічного правопису, обов'язкову середню освіту, безперестанні ін'єкції його величність багатомільйонове воно казало й каже "Западна", "западенці"...
Напевне, проблема в відсутності (чи, скоріш, недостатній проробленості) позитивного образу грамарнаці в свідомості пересічного українця. З іншого боку, «Западна Україна, западенці» — таки ближче до чистої української мови, ніж «Запəдная Украі
ина, запад
зєнцы».
Цитата: orklyn от августа 11, 2014, 01:20
А Христя "українізувала" те, що Гершко бурчав собі під носа: дах, ґонта, ґанок...
Так, це справді німецькі за походженням слова. Якби ми цілеспрямовано підтримували німецьку вимову й форму (дахь, ґонт, ґанк) і відмінювали їх за німецькими правилами, то про українськість цих слів ніхто б усерйоз не говорив. З русизмами — те ж саме.
ЦитироватьТак, це справді німецькі за походженням слова.
Суті не міняє, що до нашої мови вони затесалися через посередництво їдиш. Але так чи так це таки "суржиковий" елемент, що витіснив наші питомі слов'янізми. Колись ті германізми так само комусь різали вухо, як декому теперішнє
ніззя, лучче, не нада.
З погляду лінгвіста нізякало є мовцем низької культури чи в кращому разі те, що не слідкує за мовою. Але той-таки нізякало, не відходячи від ,,каси" строчить: не можна, годі, облиш, не чіпай, гори воно синім полум'ям!.. Будь-яким із цих синонімів можна витіснити ,,ніззя". Та далеко не в кожній фразі.
Мова ж бо це не лише змістовний набір нормативних слів, виструнчених за правилами. Було б інакше, то принаймні не мали б безглуздих з погляду фонетики поліських дифтонгів і їхніх аналогів серед решти наших говірок ).
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 20:34
ЦитироватьТак, це справді німецькі за походженням слова.
Суті не міняє, що до нашої мови вони затесалися через посередництво їдиш.
Нє чєрєз ïдиш.
»через посередництво« ѥ
маслѣнє масло ;)
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 20:47
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 20:34
ЦитироватьТак, це справді німецькі за походженням слова.
Суті не міняє, що до нашої мови вони затесалися через посередництво їдиш.
Нє чєрєз ïдиш.
»через посередництво« ѥ маслѣнє масло ;)
Як не крути, а їдиш з'явився раніше од Бісмарка.
І юдеї з огляду на мову були першими масовими германцями, що з'явилися в Русі-Україні...
Орклин, Ви наче шось декламуєте перед пустим залом.
Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 21:34
Орклин, Ви наче шось декламуєте перед пустим залом.
Я трішечки вкраїнський поет. Як кажуть, не звикати...
Та й Ви набалакали трохи більше мого з подібним успіхом і живі-живісінькі ).
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова
проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:46
Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 21:34
Орклин, Ви наче шось декламуєте перед пустим залом.
Я трішечки вкраїнський поет. Як кажуть, не звикати...
Та й Ви набалакали трохи більше мого з подібним успіхом і живі-живісінькі ).
Я дбаю щоб мене розумів співбесїдник.
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 21:49
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Фантазуєте, Друже!
Генеза, як у Біблії:
Ривка вихрещувалася на Любку, віддавалася за Грицька, а Ядзя лише свічку тримала.
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 22:53
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 21:49
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Фантазуєте, Друже!
Генеза, як у Біблії:
Ривка вихрещувалася на Любку, віддавалася за Грицька, а Ядзя лише свічку тримала.
Оцевого оце шо таке? Все таке вулгарно натуралїстичне і нетактовне, я в ахує.
Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 22:58
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 22:53
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 21:49
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Фантазуєте, Друже!
Генеза, як у Біблії:
Ривка вихрещувалася на Любку, віддавалася за Грицька, а Ядзя лише свічку тримала.
Оцевого оце шо таке? Все таке вулгарно натуралїстичне і нетактовне, я в ахує.
В такому разі читають лише казки про те, що діток знаходять в капусті. Щоправда, деяких у квашеній.
Ви ше не переросли тривогу откритїя сексуалності для себе?
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 20:34Колись ті германізми так само комусь різали вухо, як декому теперішнє ніззя, лучче, не нада.
З погляду лінгвіста нізякало є
Рачѥ ис поглѧду нє мълвовѣдьца, а мълвы – »ніззя« атои рѣжє, затє слѡв
лучьшє,
(нѣ)надобѣ,
нѣльга,
ильга нєма лишѣ въ стандартьнѡи украïньскѡи мълви – протє самѡи украïньскѡи мълви тси твари нє пєрєчѧть.
Цитата: Sandar от августа 13, 2014, 22:58
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 22:53
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 21:49
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Фантазуєте, Друже!
Генеза, як у Біблії:
Ривка вихрещувалася на Любку, віддавалася за Грицька, а Ядзя лише свічку тримала.
Оцевого оце шо таке? Все таке вулгарно натуралїстичне і нетактовне, я в ахує.
Ты за мѧ выслови́ мѡи ѫраз.
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 22:53
Цитата: Elischua от августа 13, 2014, 21:49
Цитата: orklyn от августа 13, 2014, 21:21
Як не крути
И нє крѫтѣтє – нѣмьчьскъï слова проникѫ въ украïньскѫ мълвѫ лѧдьскоѭ (нє ïдишъм).
Фантазуєте, Друже!
Генеза, як у Біблії:
Ривка вихрещувалася на Любку, віддавалася за Грицька, а Ядзя лише свічку тримала.
Безумовно, серед предків українців були й вихрещені євреї, хоча важко сказати, чи справді єврейська домішка була більшою за польську. Але слід узяти до уваги, що єврейська культура — ізольована, а польська була довгий час домінуючою, займала ту ж нішу, що нині російська (тобто, легше уявити українця козацької доби, що з панами говорить польською, ніж того ж українця, що з якихось політкоректних міркувань вивчив їдиш). Запозичення ж поширюються не лише через шлюби.
ЦитироватьБезумовно, серед предків українців були й вихрещені євреї, хоча важко сказати, чи справді єврейська домішка була більшою за польську.
Серед верхівки в цьому плані дещо зафіксовано. А серед загалу є якісь натяки в прізвищах Хри(е)стюк, Вихри(е)стюк, Перехрест, Абрамчук, Ляшенко, Поляченко тощо.
А якщо серйозно, то навіть у часи, коли церква фіксувала соціальний стан похрещених і зашлюблених, мільйони шевченків з козаків "вихрестили" на пахолків. Задля потреби феодала церковні книги горіли разом з церквами.