Лингвофорум

Ну, кесарю - кесарево...  Думаю, мы в большинстве своем привыкли видеть "дык" в электронных сообщениях, а из речи его уже ну никак не выкорчевать...

Вспоминается песенка у "Митьков": " Я ведь, предупреждал его, говорил: браток, дык, дык..."

Или "Ляписа Трубецкого": "Як у лесе мы былi ды з падругамi, ды з падругамi мы былi / Ды зьбiралi там журавiначкi, бо сунiцы ўжо адыйшлi".

Цитата: Andrej82 от октября 18, 2006, 17:22
В белорусском разве "ды" не существует официально?  В русском это хитросплетение "да" и "так", по-моему.  По крайней мере, во всех случаях, которые мне доводилось слышать, формально на бумаге я бы изложил "дык" либо через "Да [ведь],...", либо "Так [ведь],..."

В любом случае, "дык" смотрится отвратительно. 

В белорусском разве "ды" не существует официально?  В русском это хитросплетение "да" и "так", по-моему.  По крайней мере, во всех случаях, которые мне доводилось слышать, формально на бумаге я бы изложил "дык" либо через "Да [ведь],...", либо "Так [ведь],..."

Цитата: Vertaler от октября 17, 2006, 17:57

Цитата: andrewsiak от октября 17, 2006, 10:26

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 20:34
Ладно, приведите пример, где ij/yj развилось в ий/ый в русском.

ніде. я цього не стверджував.

Но вы так сказали про то, что еры перед ј особого знака не обозначали, что можно подумать, что и/ы тоже не обозначали. Дык ведь нет, обозначали обе пары, и нам неизвестно, как точно звучали те звуки, но налицо факт, что они потом пошли по пути развития обычных еров.

1. Зрештою, ось, що каже Шевельов (у стосунку до української мови):
слова мъıю, кръıю мали в давньоруській мові редукований ъı, який в українській та білоруській продовжувався, як ъı, а в російській дав о, так само як і йор. Те саме відбувалося й у закінченнях членних прикметників (добръıи), і навіть на межі слів (пришедъ поятъı и замість пришедъ поятъ и (прийшов узяти його)).

А щодо слів бию, пию, в яких був наявний єр (хоча це не зафіксовано на письмі), то в них єр змінився як і в усіх інших випадках - тобто зник. (бью, пью, б'ю, п'ю).

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 20:34
Дык ведь нет,

2. Відки взялося це дык, що всі його пишуть наліво і направо?

Цитата: andrewsiak от октября 17, 2006, 10:26

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 20:34
Ладно, приведите пример, где ij/yj развилось в ий/ый в русском.

ніде. я цього не стверджував.

Но вы так сказали про то, что еры перед ј особого знака не обозначали, что можно подумать, что и/ы тоже не обозначали. Дык ведь нет, обозначали обе пары, и нам неизвестно, как точно звучали те звуки, но налицо факт, что они потом пошли по пути развития обычных еров.

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 20:34
Ладно, приведите пример, где ij/yj развилось в ий/ый в русском.

ніде. я цього не стверджував.

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 20:34
И вы так и не ответили, что делать с формами типа б'є.

цього питання я недогледів...
Очевидно, після губних ьj > j.

Ладно, приведите пример, где ij/yj развилось в ий/ый в русском.

И вы так и не ответили, что делать с формами типа б'є.

Цитата: Vertaler от октября 16, 2006, 16:01

Цитата: andrewsiak от октября 16, 2006, 14:31У російській, дійсно, не йшлося про зміну сполучень йора та єра з йотом, а тому вони змінилися як звичайні йор та єр.

Шлося-шлося, ij и yj выдь изменились точно так же, взять тот же глагол крыть.  У него по инфинитиву видно, что в нём был не ер.

А до чого тут інфінітив? Ми тут обговорюємо особові форми. Йор в "крою" змінився абсолютно так само, як і в "лоб", "крепок" та інших. Тому я й кажу, що сполучення ъj в російській мові не мало особливого значення, як в українській чи білоруській.

Цитата: andrewsiak от октября 16, 2006, 14:31У російській, дійсно, не йшлося про зміну сполучень йора та єра з йотом, а тому вони змінилися як звичайні йор та єр.

Шлося-шлося, ij и yj выдь изменились точно так же, взять тот же глагол крыть.  У него по инфинитиву видно, что в нём был не ер.

Справа не в переході чистих йора та єра, а саме сполучень ъj ьj, які в українській та білоруській мові, на відміну від російської мови, перейшли спочатку у ыj иj (з редукованими ы и), а надалі в повноголосні ыj иj. Тому й маємо сухий (біл. сухі) < cухъjь та крию (крыю) < кръjу.
У російській, дійсно, не йшлося про зміну сполучень йора та єра з йотом, а тому вони змінилися як звичайні йор та єр. Тобто, форми большой, сухой, чей (як і крою) відбивають закономірний розвиток йора та єра. Форми ж на -ый - традиція, що наслідує церковнослов'янське написання (за умови ненаголошеності), що надалі вплинуло на вимову.