Лингвофорум

Язички - взагалі зло: пропагандисти хибного.

Цитата: DarkMax2 от июля  8, 2025, 15:50Не помічав такого.

Ось тут роздають таку пораду:

Цитировать
Деякі мовознавці радять розрізняти ці два слова:

Запитання – звернення до когось, яке потребує відповіді, вимога, прохання з приводу чогось; запит.

Питання – справа, проблема, що потребує розв'язання, обговорення чи дослідження. Знак питання.

Очевидно, що таке штучне розрізнення дуже звужує сферу застосування слова «питання» — яке насправді стосується випадків як у першому, так і в другому стовпчику. Втім, «запитання» справді не поєднується з прикладами праворуч.
 Тобто, маємо ілюстрацію «як неякісна інфографіка допомагає робити гіперкорекційну помилку».

Далі, прийнявши помилку інфографіки за святу істину, постає питання: а в яких випадках узагалі вживається дієслово «питати»? Добре, «запитувати» — це коли робиться «запитання» (письмове чи усне) — з цим зрозуміло. Тоді як «питання» — тепер лише «абстрактна проблема». То що взагалі тоді позначає слово «питати» — створювати оцю, абстрактну проблему?..

Цитата: DarkMax2 от июля  8, 2025, 15:50Натомість примітив тотальне зникнення слів "надіслати" та "скасувати" - самі ритуальні відправи і бісові відміни.

З цим зрозуміло — звичайні російські кальки. Ну а як інакше, коли українізацією користувацького інтерфейсу займаються програмісти, що українских підручників з програмування ввічі не бачили? Повний розгардіяж в українській комп'ютерній термінології — розлога тема...

Не помічав такого. Натомість примітив тотальне зникнення слів "надіслати" та "скасувати" - самі ритуальні відправи і бісові відміни.

Останнім часом дуже дратує ця нова гіперкорекція, коли цілеспрямовано уникають слів питати, спитати,  питатися, питання, використовуючи натомість лише запитати, запитувати, запитання.

У чому взагалі сенс такого штучного збіднення мови — яка природа цієї гіперкорекції? На боротьбу з росіянізмами не схоже: справді, в російській мові є слова пытать, запытать, запытывать, що завдяки семантичним зсувам набули зовсім іншого значення — навіть якщо припустити, що «питати» якомусь мудрагелю видалося запозиченням з російської, це не пояснює, чому «запитати» й «запитувати» до його списку росіянізмів не потрапили. Усі перелічені слова (і з префіксом, і без префіксу) є в словниках української мови (причому, «питати» в Грінченка підтверджується старішими джерелами, ніж «запитати»). Чи, може, «питати» й «запитати» — не синоніми? Але ж ні — в найпоширенішому значенні це якраз синоніми («запитати», «запитання» має додаткове значення, пов'язане з певним різновидом запитів, але випадок з «листами до запитання» в часи, коли паперова пошта майже мертва, рідко трапляється на практиці). Не довіряєте радянським словникам? І питання, і запитання Грінченко перекладає словом «вопросъ». Навіть якщо припустити, що десь якісь сучасні нормотворці, керуючись словотвірною моделлю іменника «питання», кулуарним рішенням змінили його значення (припустімо, це слово тепер має позначати лише дію від слова «питати» — тобто, «запитування»), це не пояснює, чому й дієслово «питати» зазнало остракізму.

Одним словом, незрозуміло — ця гіперкорекція надто абсурдна навіть для гіперкорекції. Двадцять виправлених неіснуюч неісновуватих помилок з десяти.