Лингвофорум

Цитата: Drundia от декабря 26, 2011, 10:37
Та не лїнуксої́дка, а лїнуксо́їдка...

усе одно не думаю.

Та не лїнуксої́дка, а лїнуксо́їдка...

Цитата: Drundia от декабря 26, 2011, 09:40
Мо' лїнуксоїдка?

не думаю.

Мо' лїнуксоїдка?

Цитата: Feruza от декабря 25, 2011, 10:21

Цитата: Dimitrius от июля 25, 2004, 12:56
Всіх бажаючих спілкуватися українською мовою запрошую!

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

Ферузо, а чому Ви пінгвінонька?

Цитата: Drundia от декабря 25, 2011, 10:25

Цитата: Feruza от декабря 25, 2011, 10:21
Навіть тих ,хто говорить суржиком?

А є інші?

Нема?

Цитата: Feruza от декабря 25, 2011, 10:21
Навіть тих ,хто говорить суржиком?

А є інші?

Цитата: Dimitrius от июля 25, 2004, 12:56
Всіх бажаючих спілкуватися українською мовою запрошую!

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

Python, дуже дякую за пояснення!

Цитата: DoraBora от ноября 21, 2010, 01:25
Мені дуже подобається ця мова.  Ще хочу запитатися, чи є якесь правило коли писати сполучники і, й, та?

Цитата: http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-1.html#toc221. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Павличко); Вірю в пам'ять і серце людське (Б. Олійник).

б) На початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Шевченко); І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (Коцюбинський).

2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:

а) Між голосними: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Малицький).

б) Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).

Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти, ітися — йтися (ідеться — йдеться).

3. Чергування і — й не буває:

а) При зіставленні понять:
Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.

б) Перед словом, що починається на й, е, ї, ю, я:
Ольга і Йосип — друзі;
І раптом людська тінь майнула.
Куди, для чого, хто і як? (Рильський).

в) Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевченко).

«Та» може використовуватись замість і/й лише в тому випадку, якщо використовується для зв'язку однорідних членів речення. Часто його вживають після голосної перед приголосною як заміну «і» (хоча це необов'язково). «Та» не може використовуватись замість «і», якщо йде перерахування виду «і ***, і ***». Якщо ж «та» сполучає частини складного речення, воно вказує на протиставлення (так само, як «а», «але»), а не на причинно-наслідковий зв'язок, як у випадку з «і» (наприклад, «Він їй розповів, і (з цієї причини) вона не прийшла» — не те ж саме, що «Він їй розповів, та (незважаючи на це) вона не прийшла».