Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Богдан М
 - октября 26, 2015, 18:02
Цитата: Zavada от октября 26, 2015, 16:17
Всі освічені люди впевнені, що освідчений — це оповіщений!
Дякую за уточнення. Про те й мова: всі оповіщені і не оповіщені впевнені, що українська мова складається  майже з одних полонізмів. Навіть більшість освічених такої ж думки.
Автор Python
 - октября 26, 2015, 16:41
Цитата: Zavada от октября 26, 2015, 16:17
Всі освічені люди впевнені, що освідчений — це оповіщений!
Хоча, по факту, більшість таки каже освідчений чи освітчений, крім випадків, коли йдеться про освічення ліхтариком чи іншим джерелом світла.
Автор Zavada
 - октября 26, 2015, 16:17
Цитата: Богдан М от октября 25, 2015, 13:22
Тоді чому дивуватись, що всі освідчені і не освідчені люди впевнені, що українська мова складається  майже з одних полонізмів?

Всі освічені люди впевнені, що освідчений — це оповіщений!

http://sum.in.ua/s/osvichenyj

http://sum.in.ua/s/osvidchuvaty

Цитата: Sandar от октября 25, 2015, 15:53
Шо за бздура

Цитата: Sandar от октября 25, 2015, 20:17
Нє, я не вспокоюся.

Вас уже попустило, пане бздурнику? :-)

Автор Богдан М
 - октября 26, 2015, 13:07
Цитата: Python от октября 26, 2015, 03:07
Цитата: Богдан М от октября 26, 2015, 01:20
Потім пічка  грубшала (для накопичування тепла) і стала грубою.
А не навпаки? Груба козацьких часів з колодами замість дров явно не погрубшала до нашого часу.

Крім того, зображення за запитом (Google) palenisko більше скидаються на вогнище, ніж на піч — тобто, не факт, що описані в творі «gruby» були схожими на печі.
Що мав на увазі Г. Сенкевич , коли давав пояснення до слова "gruba — palenisko", описуючи помешкання з східними килимами на підлозі зараз не ві. Ясно одне, що автор пояснював неві полякам слово. Доречі, до тексту роману (на польській мові) є 2097 пояснень до окремих слів. Багато з них зараз "всі знають"  як "полонізми в українській мові".
А щодо пристроїв обігріву будівель козацької доби можна ознайомитись тут: груби ХVІ ст. 
На особливу увагу заслуговує інтер'єр житла, в якому провідне місце належить печі типу української «груби», розташованої під південною стінкою (Рис. 2). Її основа розмірами 3 х 1,6 м, складена з глиняних вальків, цегли та каміння. Черен розмірами 1,6 х 0,55 м сполучався із двома боковими «коморами» (0,5 х 0,4 м), в які виходили канали для надходження повітря; на час розкопок їх заповнювала кіптява. Груба, яка збереглася на висоту 1,4 м із піддувалом у нижній частині, була складена із глиняних вальків і цегли із включеннями битої кераміки; відновлені розміри 1,8 х 0,9 м. Ззовні була обкладена коробчастими теракотовими кахлями із виключно рослинним орнаментом (5 цілих і 90 – у фрагментах).
Які були грубі груби, такі і зараз.
Автор Python
 - октября 26, 2015, 03:07
Цитата: Богдан М от октября 26, 2015, 01:20
Потім пічка  грубшала (для накопичування тепла) і стала грубою.
А не навпаки? Груба козацьких часів з колодами замість дров явно не погрубшала до нашого часу.

Крім того, зображення за запитом (Google) palenisko більше скидаються на вогнище, ніж на піч — тобто, не факт, що описані в творі «gruby» були схожими на печі.
Автор Богдан М
 - октября 26, 2015, 01:20
Спочатку був піч - 1) Споруда з цегли або каменю, для опалення приміщення, випікання хліба
Потім з`явилась пічка-Те саме, що грубка -  Піч, що служить для опалювання приміщення
Потім пічка  грубшала (для накопичування тепла) і стала грубою.
Автор Python
 - октября 26, 2015, 00:55
Обидва семантичні переходи (товста=>піч для опалення й копальня=>піч для опалення) бачаться мені однаково неочевидними. Хоча, якщо «груба піч» початково топилась колодами й була більшою за власне «піч» (у якій пекли хліб)... Або ж це була взагалі яма в долівці, куди вкидались колоди й розпалювалось багаття?.. Треба до кінця розібратись, якими були найдавніші «груби», і вже потім робити висновок.
Автор Богдан М
 - октября 26, 2015, 00:16
Цитата: Python от октября 25, 2015, 13:55
Цитата: Богдан М от октября 25, 2015, 13:22
Але польска мова такого слова з таким значенням не має.
Як не має, коли ж он вище вирізка з польського словника? Інша річ, схоже, в наш час це значення в польській мові вийшло з ужитку, якщо багато інших польських словників його не знають.
У вирізці з польського словника приклад вживання слова gruba у романі "Ogniem i mieczem" у описі козацького помістя у Розлогах. До речі, у самій книзі до слова grubach стоїть пояснююча примітка: "gruba — palenisko".
Таким чином звичайне українське слово увійшло до " Słownik języka polskiego, Warszawa 1958–1969 red. Witold Doroszewski"  з позначкою "давнє" з одиничним прикладом застосування.
Автор oveka
 - октября 25, 2015, 22:35
Цитата: Sandar от октября 25, 2015, 19:56
О, Овеко, спасибі за камин/комин. У мене комин то лиш димар, але в старішій літературі трапляється в значенні камін.
Сандаре, ко́мин таки димар == Затули димар! Вже тепло, пора й ко́мин прикрить. Те, чим перекривали повністю чи частково - верх. На горищі ж був лежак у вигляді петлі з поворотом, щоб тепло не вилітало. Коли людина багато їла, а була не товстою, то у нас говорили ТА ВІН БЕЗ ЛЕЖАКА! Їжа пролітала без затримки.
А от ко́мино́к == камин російською. Але говорили і коми́н.
Ще раз повторюсь - грубою називали тільки оту цегляну батарею. Ставилась при стіні на одну кімнату, або в перестінок, щоб гріла велику хату і спальню. Велика хата - це не хата, а світлиця, більша кімната.
Автор DarkMax2
 - октября 25, 2015, 20:21
Цитата: Sandar от октября 25, 2015, 19:56
У мене комин то лиш димар, але в старішій літературі трапляється в значенні камін.
У словнику:

КО́МИН, а, чол.

1. Передня (нижня) частина димоходу варистої печі. [Софія:] От побачите, мамо, як я комин розмалюю (Карпенко-Карий, I, 1960, 291); Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (Микола Олійник, Леся, 1960, 84).

2. Канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід. Каганець чадів. У комині гудів осінній вітер (Олесь Донченко, II, 1956, 105).

3. Горішня частина димоходу над дахом якої-небудь будівлі; димар. Два височезні комини стриміли до неба (Іван Франко, V, 1951, 383); Господарі вертаються з роботи.., а нишком поглядають на димок, що в'ється понад комином низеньким (Леся Українка, I, 1951, 234); У селі дим вставав над коминами (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 245.

КОМИНО́К, нка, чол.

1. Зменш. до комин 1. Після вечері.. постелила мати на полу, а під коминком — Давидові (Андрій Головко, II, 1957, 23); Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась — та шмиг! — в коминок (Іван Нехода, Казки.., 1958, 67).

2. Кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом. І внесло хлоп'я моторне Хмизу та скіпок; От взяли ми й затопили Теплий коминок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371); В коминку тріщить і гуде веселий огонь (Іван Франко, VI, 1951, 363).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 245.