Лингвофорум

Цитата: watchmaker от октября 10, 2015, 02:26
А чому Hg = меркурій, а не гідраргірум?

Щоб знавець нової термінології міг продемонструвати свій інтелект перед неосвіченим натовпом

А чому Hg = меркурій, а не гідраргірум?

Ну, так. А ще залізо, мідь, сірка, які вже стовідсотково традиційні (тоді як кисень, водень, вуглець (яких Грінченко не фіксує, хоча СУМ знаходить «сірчаний вуглець» у Коцюбинського) — вочевидь, неологізми, що виникли,  ймовірно, в першій половині ХХ ст. чи трохи раніше, коли виникла потреба в українській хімічній термінології; втім, навіть практика кількох радянських поколінь — уже традиція, що дозволяє нам без перекладу читати тех. літературу того періоду).

Цитата: Python от октября  8, 2015, 09:11
Заміна українських назв елементів запозиченими та інші зміни в хімічній термінології — нововведення початку чи середини 90-х років. Хоча до практичного їх застосування справа дійшла десь аж на початку 2000-х. У підручниках, за якими вчився я в 90-х роках, використовувалась традиційна українська хім. термінологія.

Традиційна це кисень, водень...?

Заміна українських назв елементів запозиченими та інші зміни в хімічній термінології — нововведення початку чи середини 90-х років. Хоча до практичного їх застосування справа дійшла десь аж на початку 2000-х. У підручниках, за якими вчився я в 90-х роках, використовувалась традиційна українська хім. термінологія.

Цитата: Upliner от октября  8, 2015, 01:43
Ще кілька років тому гідрогенами-нітрогенами називали тільки атоми, тепер і сполуки теж?

Я цього не розділяю, бо вчився російською.
А чому атоми і сполуки називали по-різному?

Ще кілька років тому гідрогенами-нітрогенами називали тільки атоми, тепер і сполуки теж?

Цитата: alant от октября  7, 2015, 23:59
водень, кисень

Напомнило "калий хлорович", как кто-то предлагал в 19-м веке.

 
Колись у шкільній програмі були: водень, кисень, вуглець, азот.