Цитата: Python от марта 12, 2015, 23:09Олекса Синявський у "Норми української літературної мови" зазначав, що вимова "инший"/"інший" залежить від діалекту.Цитата: Jeremy от марта 12, 2015, 23:05Там уже йдеться про початкове И (яке відрізняється від початкового І в ряді інших слів). Сучасна літ. норма вимагає скрізь писати І, хоча спроби відродити початкове И робляться і в наш час.
У Б. Грінченка "индик", "инший", "ирха" тощо.
Цитата: Sirko от марта 13, 2015, 08:58
фонему з послабленим ступенем фонематичності
Цитата: Sirko от марта 13, 2015, 08:58збочення якесь
фонему зі слабким ступенем фонематичності
ЦитироватьУ подальшому вказані фонеми розвивалися в напрямку до послаблення ступеня фонематичності, до реалізації їх у положенні додаткової дистибуції, а отже, у напрямку до їх злиття в одну фонему. Однак процес цей не можна вважати завершеним, і саме його незавершеність зумовлює наявність різних тлумачень щодо фонематичності /і/ та /и/. Тільки динамічний підхід забезпечує науково адкватний опис фонем за ступенями (рангами) їх фонематичності і дозволяє трактувати /і/ як фонему з послабленим ступенем фонематичності, а /и/ як фонему зі слабким ступенем фонематичності.
Цитата: engelseziekte от марта 12, 2015, 21:53Якби існував діалект з повним спектром ьи, ї (м'яке і), и, і (тверде і), то сказав би, що точно ні.
Существуют ли авторы, рассматривающие /і/ и /и/ как одну фонему? Как они это обосновывают? Также интересует аргументация их оппонентов.
ЦитироватьЗ метою встановлення фонематичності /и/ Н.Тоцька скористалася, за її словами, методикою, запропонованою Л.Щербою та Л.Зіндером. Те, що звуки [и] та [і] перебувають у відношенні додаткової дистрибуції, тобто не протиставляються самостійно, а тільки одночасно з м'якістю (перед [і]) чи твердістю (перед [и]) попереднього приголосного, ще не може служити запереченням їхньої фонематичності. Остаточним критерієм, вважає Н.Тоцька, повинен бути тільки функціональний критерій. Саме за цим критерієм /и/ та /і/ є двома самостійними фонемами. Одним із аргументів на користь фонематичності /и/ є наявність в українській мові так званих морфологізованих чергувань /и/ з /і/ у дієслівних видових формах типу сидіти – сісти та розрізнення перехідних / неперехідних дієслів за суфіксами -і-/-и-: біліти – білити, чорніти – чорнити тощо.Кажется, это самое свежее из написанного на эту тему...
Цитата: Jeremy от марта 12, 2015, 23:05Там уже йдеться про початкове И (яке відрізняється від початкового І в ряді інших слів). Сучасна літ. норма вимагає скрізь писати І, хоча спроби відродити початкове И робляться і в наш час.
У Б. Грінченка "индик", "инший", "ирха" тощо.
Страница создана за 0.027 сек. Запросов: 21.