Лингвофорум

До речі, у Грінченка пасхального немає.

Цитата: From_Odessa от апреля 20, 2014, 05:17
Чув на каналі "1+1" прикметник "пасхальний". Він теж є у літературній мові? Паралельно з "великоднім"? Чи як? А саме свято на СУЛМ - лише Великодень?

ПАСХАЛЬНИЙ, а, е, церк. Прикм. до пасха. За вікнами все ще чулися пасхальні передзвони (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 370).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 92.
http://sum.in.ua/s/paskhaljnyj

Другокурсниця коледжу, 16-річна Джесіка, що працювала практиканткою в третьому класі середньої школи, вирішила влаштувати для дітей свято напередодні пасхальних канікул, роздавши їм пластикові яйця з ласощами всередині. На всяк випадок вона заздалегідь запитала дозволу у вчительки. Та, у свою чергу, запитала в шкільного керівництва.
«Мені дозволили, але за умови, що я називатиму ці сюрпризи «весняними кульками» (spring spheres). Називати їх пасхальними яйцями мені заборонили. Але коли я відкрила мішечок з сюрпризами і сказала дітям: «Дивіться, весняні кульки!», вони відповіли: «Ура, пасхальні яйця!» – розповідає Джесіка.
Слово «пасхальний» забороняє не лише школа. Управління парків Сіетлу теж всюди згадує замість Пасхи – весну.
Нагадаємо, вже багато років в різних країнах Заходу намагаються уникати слова «Різдво», замінюючи його словами «зимові свята», «святковий сезон» і тому подібне, забороняючи виконувати на святкових торжествах традиційні різдвяні гімни, виставляти вертепи, зображати християнську символіку на листівках ... Західні оглядачі говорять навіть про «війну з Різдвом».
http://www.credo-ua.org/2011/04/43502

Цитата: From_Odessa от апреля 20, 2014, 09:55
Sandar

А як у СЛУМ? Я так розумію, що там Великодень, а ніяк не Пасха.

СЛУМ є понятє абстрактне. На яке конкретно джерело Ви хочете посилатись?
Якщо на якийсь словник, то виникає питанє контексту вживаня Вами шуканого слова. Якщо контекст християньский, то, я думаю, варто говорити так, як кажут християни. А хіба християнин буде звіряти свою оригінальну релігійну лексику з нерелігійними словниками?
П.С.
В народі кажут Паска. Християнин, коли вдається до вищого стилю, каже Пасха. В Літургії користают букву Х.

Цитата: LUTS от апреля 20, 2014, 13:56

Цитата: Джереми от апреля 20, 2014, 13:35
Сполучення -сх- - нехарактерне для слов'янських мов.

Сховатися, схилятися...

Так це ж з приставками, а там у кінці корня й слова. А то в Україні не кажуть Паска й паска (пасочка), глядіть, не скажіть!
Воно сприймалося як великий класс особових назв на -ка - Галька, Падалка, Галка, Боярка...

Цитата: Джереми от апреля 20, 2014, 13:35
Сполучення -сх- - нехарактерне для слов'янських мов.

Сховатися, схилятися...

Цитата: Джереми от апреля 20, 2014, 13:35
Сполучення -сх- - нехарактерне для слов'янських мов.

Ем. Ви про що?  Після зникнення слабких редукованих у слов'янських говорах з'явилась значна кількість слів зі сполученням сх.

Цитата: From_Odessa от апреля 20, 2014, 09:55
Sandar

А як у СЛУМ? Я так розумію, що там Великодень, а ніяк не Пасха.

По-перше Великдень. По-друге є й те, й інше.

У словарі балачки - Великдень і Паска. Сполучення -сх- - нехарактерне для слов'янських мов. Прикметник - тільки "великодній".

Цитата: From_Odessa от апреля 20, 2014, 12:58
Тьфу, Великдень, звичайно, дякую.

Якщо великоде́нь — це буде пізніше стандартне основоскладання, але якщо велико́день — це фонетично закономірний рефлекс д.-руськ. великъ́ дьнь.