Цитата: moonic от марта 4, 2014, 20:42В українській мові Е перейшло в Я у ряді слів середнього роду: життя, православ'я, листя і т.п. Від наголосу цей перехід не залежить (напр., у слові життя́ Я під наголосом), хоча всі ці слова об'єднує історичний суфіксальний [й] перед флексією. При цьому в сучасній українській орфографії там пишеться Я, а не Е (хоча в історичних орфографіях могли писати Е або Є).
Українській мові якання теж властиве (точно не знаю де саме).
"Е" в ненаголошеній позиції передає звук [ja].
Цитата: moonic от марта 4, 2014, 20:42На півночі Чернігівщини. Більш ніде.
В Українській мові яканьє теж властиво(точно не знаю де саме).
"Е" в безударній позиції передає звук [ja].
Цитата: moonic от марта 4, 2014, 20:42
В Українській мові яканьє теж властиво(точно не знаю де саме).
"Е" в безударній позиції передає звук [ja].
Цитата: moonic от марта 4, 2014, 00:49
Білоруський переклад
Цитата: Pawlo от февраля 9, 2014, 01:15А может и позже https://ru.wikipedia.org/wiki/Междуморье
увы но это возможность уплыла еще в далеком 1569
Цитата: Pawlo от февраля 9, 2014, 00:48Думаєте його особиста ініціатива?Цитата: LUTS от февраля 9, 2014, 00:08хіба Лозинський поляк?Цитата: EnMerkar от февраля 9, 2014, 00:01Українське "абецадло" і справді поляки видумали.
A biełaruskuju j ukrainskuju łacinku polski ci aŭstryjski hienštab prydumaŭ?
Страница создана за 0.040 сек. Запросов: 20.