Лингвофорум

Что бросается в глаза..-
1. слово заимствование. Заем, займ... Дайте нам в займы, а то у нас нет такого, что есть у вас. Когда у нас будет - отдадим. Народ-заимодавец только рад. Назад слово не просит, в суд не обращается, морду не бьет и даже войны не начинает по этому радостному поводу. Та  бери ещё занимай! Поскольку слово позаимствованное назад как правило не отдавалось, то называть такое действие надо по-русски воровство. Языковое.
2. Нейтральный контакт и подспудный контакт. Так можно? Но это калька..

Я добре розумію українською. Дякую.

Цитата: antbez от ноября 12, 2007, 11:47
Оu77! А зачем Вы приводите определения терминов на украинском? Если Краме по какой-то причине это надо, пусть ищет сам!

Я на русском не нашел, Крама ссылался еще и на украинский, вот я и привел:(

Оu77! А зачем Вы приводите определения терминов на украинском? Если Краме по какой-то причине это надо, пусть ищет сам!

Незачем выделять то, что является очевидной опечаткой. А к чему менять всю терминологию? Да, она могла быть финской, китайской или монгольской, но сложилось, что в основном греко-латинская. И что в этом плохого?

АДСТРАТ (лат. adstratum - нашарування, від ad — при, на, біля і stratum — настил) — сукупність рис мовної системи як результат впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів народів, що розмовляють цими мовами. Термін уперше вжив італ. лінгвіст М. Бартолі у розвідці «Субстрат, суперстрат, адстрат» (1939). А., на відміну від співвіднесених з цим поняттям термінів субстрат і суперстрат, означає нейтральний тип мовної взаємодії, за якої не відбувається етн. асиміляції і розчинення однієї мови в іншій, адстратні явища утворюють прошарок між двома самост. мовами. При цьому впливи та їхні наслідки є взаємними: кожна з двох взаємодіючих мов впливає одна на одну. Типовий приклад А. — формально або типологічно близькі явища, що виникли в укр. мові внаслідок впливу на неї польської, і відповідні явища, що утворилися в польс. мові як результат впливу на неї української (див. Українсько-польські мовні контакти).      о. Б. Ткаченко.

СУБСТРАТ (від лат. substratum — підстелене, покладене знизу) — залишкові сліди мови місц. населення в мові прийшлого населення, яка витіснила мову-попередницю. С є галльські (кельтські) елементи у франц. (неолатинській) мові. Виявляються в мові-наступниці на всіх рівнях, проте у двох різних формах — матеріальній і модально-семантичній, калькованій (див. Калька). У фонетиці мови-наступниці під впливом субстратної мови відбуваються звукові зміни в напрямі наближення її фонетики до фонетики субстрат, мови, рідше — з цієї останньої запозичаються окр. звуки. У граматиці вплив субстрат, мови виявляється у використанні грамат. форм згідно з їх функціями в субстрат, мові, рідше — в створенні за зразком субстрат, мови нових форм (напр., відмінків), яких початково не було в мові-наступниці. За своїми функціями ці форми відповідають формам субстрат, мови, проте створюються вони з матеріальних елементів мови-наступниці, а не витісненої субстрат, мови. У лексиці вплив С. виявляється насамперед у запозиченні слів субстрат, походження або збереженні їх у складі залишкової субстрат, лексики при переході місц. населення із своєї першої (субстрат.) мови на другу (принесену з ін. території), яка витіснила першу. Зустрічаються також випадки калькування субстрат. слів, надання їм значення, невластивого початково у мові-наступниці, але притаманного у субстрат, мові. У фразеології субстрат. вплив виявляється, як правило, в калькуванні субстрат. фразеологізмів, їх перекладі з субстрат. мови на мову-наступницю. Для укр. мови, а точніше, її попередників — протоукр. говорів давньокиїв. доби, можна припустити кілька С. з огляду на те, що на частині а території слов'ян. мова поширилася вторинно, витіснивши дослов'янські — Іран. скіфську (на тер. сучасної сх. й пд.-сх. України), можливо, також індоарійську сіндську (на частині тієї самої території), палео-балканську дакійську і кельтську (на тер. Зх. України). Зазначені С. могли багато в чому визначити специфіку укр. мови як окр. східнослов'ян.  мови. Проте на сьогодні їхня роль з'ясована дуже мало. Найбільше відомо про скіфський С. наслідки впливу якого припус кають, зокрема, у фонетиці [поява укр. фарингального г (h), що розвинувся з поперед. проривного задньоязикового приголосного *g через стадію фрикативного γ під впливом аналогічного скіфського (іранського) процесу], а також у лексиці (напр. Дін, Донець — осет. Дон
«вода, ріка», Вій < *vějь (укр. казковий персо наж) — скіф. Vēyu «бог смерті».
Пор. Адстрат, Суперстрат.   о. Б. Ткаченко.

(взято з енциклопедії "Українська Мова")

Цитата: ou77 от ноября 12, 2007, 10:13
Я такое слово услышал в первый раз еще в 90м году, правда перевод не менят пошлости смысла....

Та и я ж из тех годочков знаю. Вот и вспомнилось, и почему-то применительно к абстатам и субстатам... ну, не повезло вам - слишком долго и вдумчиво читал я Вашу мысль, ou77 

ЦитироватьЭто норальные русские слова из раздела терминологии, вы знаете другие? скажите, возможно все русские ученые дружно примут и перестанут пользоваться "чужими" словами...

Если бы хотели - давно б уже нашли аналоги сией зауми в великом и могучем русском. Оттуда, возможно, сделали б кальку и на украинский. Позаимствовали б, пардон 
Ну если так хотца, чтоб это сделал именно я, то скажите хотя бы русскими или украинскими словами - ЧТО Вы хотели сказать в том месте, где применяли сии неудобоваримые "грибы". ИМХО, не Ваша в том вина. поймите. Просто так общепринято считается, я понимаю это. Но поймите моё чувство, когда пытаясь почерпнуть что-то полезное в одной коллективной брошюре известного у нас Горловского института (штук 10 аффтаров было), я запомнил только одну навязчивую и навязываемую мне как читателю формулировку: речевой акт. податель сего труда, лингвист-"англичанин" развёл руками: ну а как ещё назовёшь.. Акт, мол, он и есть акт.. Но посмеялся все же со мной вместе над этими ляпсусами. Он знал почти весь тот авторский коллектив.
p.s. слово "норальные" выделено мной.

Цитата: Крама от ноября 11, 2007, 07:41

Цитата: Драгана от ноября 11, 2007, 07:27
А монопенисуале-один хрен?

не совсем так, но похоже 
это один журналюга, чокнутый на латинских афоризмах, блеснул когда-то мне за чашкой чая это "ноу-хау". В его вольном переводе звучало как "однох..ственно"..

Я такое слово услышал в первый раз еще в 90м году, правда перевод не менят пошлости смысла....

Цитата: Крама от ноября 10, 2007, 06:42

Цитировать
Я идей Марра не знаю. А что имеете вы ввиду под словом "скрещивание"? у меня была обычная ассимиляция которая подразумевает понятия "субстат" и "адстат", очевидно субстаты были разные которые и привели к диалектным различиям при наложении на них адстата - протоИЕ языка.

Ребята, а попроще как-нибудь там нельзя, а.. "субстат", "адстат", при наложении на них адстата .. Чё там - русских слов не хватает в лингвистике? Это ж вам не слово х.., которое принято называть по-латыни хреном. Мне, конечно, монопенисуале как вы там речевые акты скрещиваете - по теории Марра или с наложением субстата на абстат, но что детей не будет - это чембурлито нон дискуссиале. 

Это норальные русские слова из раздела терминологии, вы знаете другие? скажите, возможно все русские ученые дружно примут и перестанут пользоваться "чужими" словами...

Цитата: Драгана от ноября 11, 2007, 07:27
А монопенисуале-один хрен?

не совсем так, но похоже 
это один журналюга, чокнутый на латинских афоризмах, блеснул когда-то мне за чашкой чая это "ноу-хау". В его вольном переводе звучало как "однох..ственно"..