Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Lugat
 - января 2, 2010, 22:45
Цитата: Drundia от января  2, 2010, 18:21
Усі ми колись матимемо там африкати...
Jакшчо не азіjати... :P  Жартуjу. ;D
Автор Drundia
 - января 2, 2010, 18:21
Цитата: Python от января  2, 2010, 18:01Більше того, вжиті у невластивій для них ролі. Однак, ми не маємо аналогів м'яких джь та чь, тому можемо використати сербські літери замість дь та ть.
Усі ми колись матимемо там африкати...


Цитата: Python от января  2, 2010, 18:01Відтягування наголосу стосується російської традиції — ми ж використовуватимемо ё як йотоване/пом'якшуюче о незалежно від наголосу. У ряді випадків йо/ьо та є/е мають близьке походження, а в діалектах можлива навіть поява е на місці ьо чи навпаки.
Тут є декілька проблемок:

  • ьо здається найчастіше зустрічається на межі морфем
  • ьо на відміну від тих же ю-я не пишеться в іншомовних словах після всього підряд
  • перехід е-о найпоширеніше відбувався після йотошипілок, а після інших приголосних вибачте якось не дуже

Цитата: Python от января  2, 2010, 18:01Перехід єра у м'який знак відбувався як безперервний еволюційний процес: напівголосна стала німою, але при цьому збереглася м'якість у відповідних позиціях, що згодом дало підстави вважати ь знаком-модифікатором для позначення м'якості.
ІМГО треба вводити /ь/, і /ъ/ як окремі фонеми. М'які приголосні тоді стають двофонемними.
Автор Python
 - января 2, 2010, 18:10
Цитата: Lugat от января  2, 2010, 17:53
Спраѵді, jакшчо ѵже ставимо акут у jакості паjерика, тож робімо це послідоѵно, без створенн́а мішанки з різних систем пис́ма.
Я б надав перевагу лігатурам замість акутів, але відповідних символів у юнікоді, на жаль, нема.
Автор Python
 - января 2, 2010, 18:01
Цитата: SIVERION от января  2, 2010, 10:55
У з галочкую нема навіть на мобільнику
На мобільнику багато чого нема. Колись і української кирилиці не було.

Цитата: Drundia от января  2, 2010, 11:02ђ, ћ якісь незрозумілі
Більше того, вжиті у невластивій для них ролі. Однак, ми не маємо аналогів м'яких джь та чь, тому можемо використати сербські літери замість дь та ть.
Цитировать«ё» за традицією має тенденцію відтягати на себе наголос. І як мені здається «о» найменше піддається впливу попереднього м'якого приголосного.
Відтягування наголосу стосується російської традиції — ми ж використовуватимемо ё як йотоване/пом'якшуюче о незалежно від наголосу. У ряді випадків йо/ьо та є/е мають близьке походження, а в діалектах можлива навіть поява е на місці ьо чи навпаки.

Цитата: Lugat от января  2, 2010, 16:53
А з jакоji ж це нагоди ми маjемо "змиритисьа з фактом"? А jакшчо ми не захочемо? Перед ким ми відповідальні, перед духами предкіѵ? Досить у них "там" своjiх турбот. Хіба мало таких букѵ, jакі, з погльаду старословjанськоji мови, змінили своjе звучанньа, або знаходьатсьа не на своjему місці? Наприклад, буѵ "jерь", стаѵ "мjакиj знак", буѵ "jус" jакиjсь там, стала буква "jа"? Та j нічого! Тож переназначимо j іжицьу на "у коротке".
Перехід єра у м'який знак відбувався як безперервний еволюційний процес: напівголосна стала німою, але при цьому збереглася м'якість у відповідних позиціях, що згодом дало підстави вважати ь знаком-модифікатором для позначення м'якості. Малий юс став звучати як я — його курсивна форма стала використовуватись також і замість йотованого а.
З іжицею зовсім інша історія: так само, як ѳ, ѯ, ѱ, вона вживалась переважно в грецьких запозиченнях, причому, в тих випадках, де вона звучала як губний приголосний, її поступово замінили на в. У гражданському шрифті  ѵ виконувала ту ж функцію, що й и та і, а до нашого часу вона зникла і в цих кількох словах, де вживалась. По суті, відродження графічної форми з наданням їй нової функціональності — вже не відродження. Ѵ могла читатись як ў у складі диграфів приблизно в той же час, коли найрозповсюдженішим диграфом за її участю був ѹ (він же оѵ), що читався як у.
Автор Lugat
 - января 2, 2010, 17:53
Цитата: Drundia от января  2, 2010, 11:02
Цитата: Python от января  2, 2010, 10:14Самостійно бути м'якими можућ лише зубні приголосні — в решті випадків м'якісћ обумовлюєћся наступною голосною. То чом би не ввести літери љ, њ, ђ, ћ, з́, с́, ц́, ѕ́ для позначення кінцевих м'яких зубних ль, нь, дь, ть, зь, сь, ць, дзь? А щоб остаточно позбутис́ ь, замісћ йо/ьо будемо писати ё. Після цёго фонетично неправиљне застосування ь (Керчь, комарь та ін.) стане технічно неможливим.
ђ, ћ якісь незрозумілі, «ё» за традицією має тенденцію відтягати на себе наголос. І як мені здається «о» найменше піддається впливу попереднього м'якого приголосного.
Спраѵді, jакшчо ѵже ставимо акут у jакості паjерика, тож робімо це послідоѵно, без створенн́а мішанки з різних систем пис́ма.
Автор Lugat
 - января 2, 2010, 17:34
Цитата: Python от января  2, 2010, 08:33
Ўсе одно j в кирилиці стирчить як нерідний, та й v не з тієї опери. От у «Русалцѣ Днѣстровій» ўсе було на мѣсцѣ — и чергувалося з й, у — з ў, застосування ріжок ў обох випадках було осмисленим.
Буква і теж дльа деjаких словjанських моѵ здаjетсьа нерідноjу, бо спіѵпадаjе з латинічноjу. Дльа нас же це звично. Тож і буква j, буѵши похідноjу з букви і jе більш лоґічноjу за неестетичну букву й. А от й jе спраѵді чужоjу дльа украjiнськоji мови, оскільки маjемо букву і замість и.

Буква ѣ вигльадаjе більш чужоjу дльа украjiнськоji мови та j уживанньа jiji нагадуjе поверненньа до максимовичіѵки jак прикладу такого собі несмаку.
Автор Lugat
 - января 2, 2010, 16:53
Цитата: Python от января  2, 2010, 08:18
Скажіть уже простіше — «введімо латинське v замість ў». Відродивши ѵжицю, ми мали б змиритися з фактом, що оѵ = у, після приголосних ѵ = и і т. п.
А з jакоji ж це нагоди ми маjемо "змиритисьа з фактом"? А jакшчо ми не захочемо? Перед ким ми відповідальні, перед духами предкіѵ? Досить у них "там" своjiх турбот. Хіба мало таких букѵ, jакі, з погльаду старословjанськоji мови, змінили своjе звучанньа, або знаходьатсьа не на своjему місці? Наприклад, буѵ "jерь", стаѵ "мjакиj знак", буѵ "jус" jакиjсь там, стала буква "jа"? Та j нічого! Тож переназначимо j іжицьу на "у коротке".
Автор Drundia
 - января 2, 2010, 11:02
Цитата: Python от января  2, 2010, 10:14Самостійно бути м'якими можућ лише зубні приголосні — в решті випадків м'якісћ обумовлюєћся наступною голосною. То чом би не ввести літери љ, њ, ђ, ћ, з́, с́, ц́, ѕ́ для позначення кінцевих м'яких зубних ль, нь, дь, ть, зь, сь, ць, дзь? А щоб остаточно позбутис́ ь, замісћ йо/ьо будемо писати ё. Після цёго фонетично неправиљне застосування ь (Керчь, комарь та ін.) стане технічно неможливим.
ђ, ћ якісь незрозумілі, «ё» за традицією має тенденцію відтягати на себе наголос. І як мені здається «о» найменше піддається впливу попереднього м'якого приголосного.
Автор SIVERION
 - января 2, 2010, 10:55
У с галочкую нема навіть на мобільнику,може тільки добавити до т9 ,але не всі мобільники мають функцію щоб  можна було добавити літери в словник т9,тому написати смс буде складно
Автор Python
 - января 2, 2010, 10:14
Цитата: Drundia от января  2, 2010, 09:46
Я тут думайу, шчо мйакіс'т' крашче позначати апострохвом, шчоб уникнути безглуздих диграфів. Зайві л'ітери — це неприкол'но.
Самостійно бути м'якими можућ лише зубні приголосні — в решті випадків м'якісћ обумовлюєћся наступною голосною. То чом би не ввести літери љ, њ, ђ, ћ, з́, с́, ц́, ѕ́ для позначення кінцевих м'яких зубних ль, нь, дь, ть, зь, сь, ць, дзь? А щоб остаточно позбутис́ ь, замісћ йо/ьо будемо писати ё. Після цёго фонетично неправиљне застосування ь (Керчь, комарь та ін.) стане технічно неможливим.