Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Профессор Преображенский
 - ноября 4, 2021, 07:09
Цитата: DarkMax2 от октября 22, 2021, 10:11
М'яку́ш, ошийок, курка/курятина, чвертка, стегенце.
Чи нема тут ПОЛЬСЬКОГО ВПЛИВУ?
Автор DarkMax2
 - октября 22, 2021, 10:11


М'яку́ш, ошийок, курка/курятина, чвертка, стегенце.
Автор Pawlo
 - октября 23, 2013, 06:28
і взагалі можна десть раз дорікати літературній мові за справу чи за імсто чи за ще якісь релаьні або вигадані полонізми але факт що панам іякі мислять так само як наш російськотаджик як кістка в горлі буде  будь яка вживана в місті(чи навіть городі) в науковій(чи навіть в научній) художній(і навіть в художествінній) писемності(і навіть в письменності) мова. Питання ж бо не в полонізмах насправді. Питання в тмоу чи буде для уркїнських діалектів і просторіч власний літературни дах(або й криша) . якщо вона буде і якщо вона релаьно буде діяти в межах всього суспільства, якщо нсоії всіх українських говірок не будуть сормитись рідної мови і перетсануть переходлити на російську то це для усеросійців буде смерть для всіх їх надій і поглядів незалежно від того наскілки більш проросійським лексично буде український літературний стандарт.
Не полонізмів вони бояться а того що українська (дзволю собі таку кальку вжити) відбуеться остаточно як повноцінна і повнофунціональна мова. Хай навіть із "звіздами" "побідами, городами" і   т п
Автор Pawlo
 - октября 23, 2013, 06:14
Цитата: Iskandar от ноября 27, 2004, 11:43


Я не зоден, що це тільки «псуття» мови та «суржикізація». Неможливо просто так навмання на цьому диялекті встромляти російські слова, перероблюючи їх на український лад. Слобожанський диялект – струнка система, в якій «русизми» займають своє органічне місце. Найголовніша функція русизмів – заміняти слова польського походження, переважно т.з. «культурні» слова. (напр., іспользувати замість використати, получити замість отримати тощо) Багацько слів власне не русизми, а загальносхіднослов'янські слова, які були витиснуті при навмисної «полонізації» літературної мови полонізмами (щитати, год, місто в знач. «місце», город в знач. «місто», врем'я, хватить, криша, язик в знач. мова, понімати, но зам. але тощо) Потмітна загальна орієнтація на слова, які спільні й в українській і в російській на шкоду словам-синонімам, які орієнтовані на польську мову (держати зам. тримати, ждати зам. чекати, погріб зам. льох тощо). Але трапляються й т.з. «суржикізми» (січас, прошлий год, довєріє). Все ж іноді під впливом літературної мови вживаються певнi «канцеляризми»: Скільки нам там пенсії нарахували?


А взагалі Я сам з дитинства живу в такому середовищі що суржиком(саме реальним як безсистемною суммішшю двох мов а не більш  проросійськими  діалектами про які в темі мова), говорив набагато раніш ніж обома літмовами.Тому як такої зневаги до самого суржика немаю. Але давно запримітив що людина яка спілкується ним в 9 з 10 чи можливо в 8 чи 7 з 10 випадків в письмі переходить на російську, носіїв схіждних діалектів це стосується слабше але теж стосується. Очевидно що якщо в умовах переважання російської мову в суспільстві брати культурну лексику и канцелярщину з неї ж то кодифікована таким чином українська просто психологічно не буде сприйматись якось інакше окрім як простомовна форма російської. незалежно від реального лінгвістичного становища. Звісно фаткор культурної лексики лише один із багатьох. Але його не варто недооцінювати.
І от із всього цього цілком очевидно чого наші  "батьки засновники", якщо їх так можна на американський лад назвати) взяли інші оріентири для культурної лексики. Бо ж західні діалекти так сяк жиують, літературна мова жиє так само а що робиться з зоріентованими на російщину східними діалектами? вимирають вони. на жаль.
Не виключно що якби Україна так і лишиилась свого часу під Польщею то довелося б навпаки культивувати москвизми і болгаризми задля тієї самої благородної мети

Автор Pere
 - сентября 25, 2006, 11:47
Оце тобі маєш!
Виводити саме з нинішньої харківської міської говірки та мовних звичок її пересічних носіїв хоч які імплікації щодо літературної норми?!? Хіба цю гілочку на сміх писали... :D
Автор Digamma
 - февраля 28, 2005, 01:30
Цитата: IskandarВоно, звісно, можна й зробити невинний вираз обличчя та казати: "не розумію, за що кажеш!" :D
Іскандаре, мій вираз обличчя вас не обходить. А от Правила форуму обходять, які безпосередньо забороняють фрази на кшталт цієї.

Цитата: IskandarВи відмінно розумієте, про що я говорю, оскільки знаєте пам'ятки т.з. "староукраїнської" мови.
Саме через це я вас і перепитую, бо ваші слова суттєво розходяться з фактами.

Цитата: IskandarПід рукою я не маю достатьнього обсягу староукраїнських пам'яток, щоб робити зараз обгрунтовані висновки та наводити ясні приклади.
Ну от ми і добралися до суті питання: ваші обвинувачення (бо науковими фактами це назвати тепер важкувато) ґрунтуються на якихось непевних власних спогадах. Дуже переконливо...

Цитата: IskandarAle я добре пам'ятаю, яке враження на мене призводило читання праць Ивана Вишневського - полум'яного борьця з унією та ополячуванням 15 ст. Мова його праць була цілком в межах загальносхіднослов'янської літературної традиції, широко вживала "культурні" старослов'янізми, що робило її zrozumialej для носія й великоруської літературної традиції
З цього мають випливати якісь висновки стосовно історії мови?! Ви говорите про ваше враження від чийогось ідіолекту, до чого тут взагалі історія мови?
Автор Iskandar
 - февраля 27, 2005, 17:46
Воно, звісно, можна й зробити невинний вираз обличчя та казати: "не розумію, за що кажеш!" :D
Ви відмінно розумієте, про що я говорю, оскільки знаєте пам'ятки т.з. "староукраїнської" мови.
Під рукою я не маю достатьнього обсягу староукраїнських пам'яток, щоб робити зараз обгрунтовані висновки та наводити ясні приклади.
Ale я добре пам'ятаю, яке враження на мене призводило читання праць Ивана Вишневського - полум'яного борьця з унією та ополячуванням 15 ст. Мова його праць була цілком в межах загальносхіднослов'янської літературної традиції, широко вживала "культурні" старослов'янізми, що робило її zrozumialej для носія й великоруської літературної традиції. Традиції староукраїнської мови були перервані ляхами та москалями, а тоді вже робилася на культурній базі польської мови нова традиція, цілком відірвана від старих коренів.
Сподіваюся, хоча б факт, наведений у останій частині останнього речення, Ви не заперечуватимете?
Автор Digamma
 - февраля 27, 2005, 11:04
Іскандаре, наводьте, будь ласка, приклади. Бо категорійні поняття на кшталт "переважно" та "числений" без жодних прикладів мають дуже хиткий вигляд. Що, де, коли проникало, які старослов'янізми були замінені?

І ще одне питаннячко... А в чому це ви до часів СРСР літ. норму для української мови вгледіли?
Автор Iskandar
 - февраля 27, 2005, 09:11
Добре. Давайте стосовно.
Поясніть тоді, будь така ласка, чому за часів польського панування літературна мова "україномовного" населення (русинів, руських, козаків) сприймала деяку кількість польських слів, та культурну й абстрактну лексику вживала переважно старослов'янську, а ось починаючи з 19 ст. в літературній мові України, більшість населення котрої за два століття забула, який оті поляки вигляд мають, замість її опинилися численні кальки з польських слів?
Як таке диво сталося з суто лінгвістичних причин?
Автор Digamma
 - февраля 27, 2005, 03:03
Iskandare, правила форуму - єдині для всіх і ви не становитимете з них виняток. Маєте щось сказати по суті та стосовно лінгвістики - говоріть аргументовано, а розводити чергову теоретичну полову стосовно гіпотетичного ідейного підгрунтя ніхто тут не буде. Dixi.