Цитата: Python от декабря 23, 2020, 17:03Це через якого? На той момент могли брати не лише з російської, але й з польської та німецької. А освічені люди напевне й латинське першоджерело знали.
А от звідки взятися [ј] у слові «проект» (якщо тільки не вдаватись до альтернативно-історичної методики, щоб це слово запозичилось через іншого посередника, ніж було запозичене насправді)?
Цитата: Python от декабря 23, 2020, 17:03Цитата: Paul Berg от декабря 21, 2020, 19:34А от звідки взятися [ј] у слові «проект» (якщо тільки не вдаватись до альтернативно-історичної методики, щоб це слово запозичилось через іншого посередника, ніж було запозичене насправді)?
В українській мові є купа слів як із інтервокальним йотом, так і без нього. Тому говорити, що щось там "легше вимовити" — то вигадувати небилиці на рівному місці.
Цитата: Paul Berg от декабря 23, 2020, 20:24Ми не послуговуємось ярижкою саме тому, що в РІ українська мова навіть з нею була дуже обмежена в правах — ні освіти, ні серйозного книгодруку. Відтак, гілка ярижки занепала (хоча ще Шевченко нею писав) — натомість маємо варіант на основі желехівки, що змогла розквітнути на підавстрійських землях, де умови були сприятливішими — Велику Україну кілька десятиліть книгами забезпечувала Галичина, де, зрозуміло, ярижка не використовувалась. А отже, мій аргумент про сумарну кількість друкованого матеріалу був 100 років тому не на користь ярижки.
Якби таким арґументом послуговувались 100 років тому, то ми б писали нині ярижкою.
Цитата: Paul Berg от декабря 23, 2020, 18:01Питання ж не в тому, що́ яка комісія понаприймала сто років тому (скільки їх було, тих комісій та правописів...), а в кількості та тиражах реальних текстів (не словників, і не «чи правильно ми говоримо», а тих, де слово вжито у власному значенні) з використанняхм того чи іншого варіанту. Навіть якщо до початку 30-х переважав «проєкт», потім було ще 90 років масового книгодруку, в якому переважав «проект» — то який варіант переважає в загальному підсумку?Цитата: Python от декабря 23, 2020, 17:40Що значить "основним"? (крім намагання закріпити його проголосивши єдиноправильним)
І який із цих шляхів протягом ХХ ст. був основним? Та й, власне, досі лишається основним, навіть коли ми англіцизми запозичуємо.
На початок 20-го ст. українська мова мала купу паралельних форм. Якщо в більшості випадків це спричиняло конфлікт, бо зрештою всі посилались на західноєвропейську й церковнослов'янську традиції, то з проєкт/проект такої проблеми, бо друга форма була очевидним росіянізмом. Тому її рішуче відкидали й все йшло до закріплення проєкта. Аж поки політика щодо української мови не змінилась.
Цитата: Python от декабря 23, 2020, 17:40Що значить "основним"? (крім намагання закріпити його проголосивши єдиноправильним)
І який із цих шляхів протягом ХХ ст. був основним? Та й, власне, досі лишається основним, навіть коли ми англіцизми запозичуємо.
Цитата: Paul Berg от декабря 23, 2020, 17:35І який із цих шляхів протягом ХХ ст. був основним? Та й, власне, досі лишається основним, навіть коли ми англіцизми запозичуємо.
Альтернативно-історичної методика — це забувати, що українська мова запозичувала слова не лише з російської, а кількома шляхами.
Цитата: Paul Berg от декабря 21, 2020, 19:34Загалом, там де той йот зберігся з давніх часів, він і продовжує там використовуватись, так. Проте, в більшості випадків мова позбулася м'якості/йотації перед Е. Так, у сполученнях з приголосними ми бачимо стверднення, [CjV] перейшло в [C'ːV], і т.п. Інтервокальна позиція цей йот зберігає краще — проте, не породжує. Бо щоб Е перетворилось на Є, воно має бути схожим на [ʲe] (як у російському «неееееет!»), чого в українській мові нема — навпаки, існує тенденція вимовляти Е близько до А, де мимовільною йотацією й не пахне. Добре, сполучення ІЕ ще може перетворитись на ІЄ — бо там є звідки тому [j] рости. А от звідки взятися [ј] у слові «проект» (якщо тільки не вдаватись до альтернативно-історичної методики, щоб це слово запозичилось через іншого посередника, ніж було запозичене насправді)?
В українській мові є купа слів як із інтервокальним йотом, так і без нього. Тому говорити, що щось там "легше вимовити" — то вигадувати небилиці на рівному місці.
Цитата: Paul Berg от декабря 21, 2020, 19:34Тільки от зайшла через російську і вже без йотації — а тоді нумо перекручувати фарш назад на м'ясо, яке теоретично мало б там бути.
І до чого тут уникнення зіяння? Форма "проєкт" зайшла в мову вже з готовим йотом — нічого "виправляти" там не треба було.
Страница создана за 0.031 сек. Запросов: 20.