Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Сергий
 - октября 31, 2019, 10:18
Цитата: DarkMax2 от октября 31, 2019, 08:56
Чомусь не такий популярний, як Огнієнків. Які в нього принади й вади?

Переваги - унікальний прояв творчості
Spoiler: ... ⇓⇓⇓
Те, що він зайнявся перекладом Святого Письма на українську чи то пак староруську мову, як він її називав, на противагу російській, новоруській це певною мірою логічний прояв його походження, виховання, світогляду і творчості. З іншого боку для православних церковних людей зазвичай важливо наявність благословіння Церкви на подібну творчість. А ось з цим вже схоже були питання. Можливо тому цей переклад і маловідомий, що до вжитку його тоді схоже не благословили, а потім він загубився. На відміну від Огієнкового, який потрапив у вжиток і зараз визнається в тч навіть прихильниками Московської Патріархії, у яких як відомо доволі суворі критерії, особливо до україномовних видань (див.напр. https://azbyka.ru/biblia/?Jn.1&k). Хоча хто його знає, можливо переклад неточний або неповний або просто людям не до душі.
Автор DarkMax2
 - октября 31, 2019, 08:56
Чомусь не такий популярний, як Огнієнків. Які в нього принади й вади?
Автор Сергий
 - января 12, 2017, 00:27
Цитировать
Anatoliy Yakudza Lustyk

Завантажив у Вікісховище досить рідкісну річ - перше видання Біблії (точніше П'ятикнижжя) у перекладі Пантелеймона Куліша 1869 року. Знайшов у гуглбук досить випадково, оцифроване наприкінці минулого року в Австрійській національній бібліотеці. Раніше в мережі його не було, в українських бібліотеках, очевидно, теж.

Ну що шанувальники узкой словєстності, любителі насміхатись над цим перекладом і українською мовою взагалі - ідіть шукайте там тиражовану вами тисячі разів фразу «Хай дуфає Сруль на Пана». Звісно, що це перше видання не без недоліків, повний переклад вийшов 1912 р у співавторстві Куліша, Нечуй-Левицького та Івана Пулюя (того самого, що відкрив Х-промені, які у нас називають рентгенівськими)

Можна скачати тут
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Svjate_Pismo_starogo_i_novogo_zavita.pdf
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1a/Svjate_Pismo_starogo_i_novogo_zavita.pdf