Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор IamRORY
 - апреля 12, 2009, 11:09
Цитата: andrewsiak от апреля 12, 2009, 11:00
Цитата: IamRORY от апреля 10, 2009, 15:48
...якщо навіть допустити споконвічність [l˙] у будь-якій позиції, де ми цей звук зустрічаємо у сучасній мові, що це змінює?
до чого тут "що це змінює"? тоді можна стверджувати, що певні говірки зберегли давню вимову - напівпалатальний [l˙]

До того, що Ви ставили питання про те,
Цитата: andrewsiak от апреля  9, 2009, 22:03
як він міг виникнути в українській мові
.
Та й взагалі: Ви ж, здається, не гірше за мене знали відповідь, чи не так?
Автор andrewsiak
 - апреля 12, 2009, 11:00
Цитата: IamRORY от апреля 10, 2009, 15:48
Цитата: andrewsiak от апреля 10, 2009, 13:59
То в давньоруській напівпалатальний [л˙] звучав лише перед [е], [ѣ], [и], [ы]?
По-перше, [ы] ніколи не був передньоязиковим.
По-друге, у східнослов'янському ареалі [l˙] перед голосними непереднього ряду всеж-таки виключення, а не правило.
Ну а по-третє, якщо навіть допустити споконвічність [l˙] у будь-якій позиції, де ми цей звук зустрічаємо у сучасній мові, що це змінює?
до чого тут "що це змінює"? тоді можна стверджувати, що певні говірки зберегли давню вимову - напівпалатальний [l˙]
Автор IamRORY
 - апреля 10, 2009, 15:48
Цитата: andrewsiak от апреля 10, 2009, 13:59
То в давньоруській напівпалатальний [л˙] звучав лише перед [е], [ѣ], [и], [ы]?
По-перше, [ы] ніколи не був передньоязиковим.
По-друге, у східнослов'янському ареалі [l˙] перед голосними непереднього ряду всеж-таки виключення, а не правило.
Ну а по-третє, якщо навіть допустити споконвічність [l˙] у будь-якій позиції, де ми цей звук зустрічаємо у сучасній мові, що це змінює?
Автор andrewsiak
 - апреля 10, 2009, 13:59
То в давньоруській напівпалатальний [л˙] звучав лише перед [е], [ѣ], [и], [ы]?
Звідки впевненість, що
Цитироватьу ряді середньонадніпрянських та лівобережних говірок, а також у буковинських, гуцульських і закарпатських говірках вимова [l˙] ... поширилася на позицію перед [a], [о], [u ]
?

А може вона там і була споконвіку?
Автор IamRORY
 - апреля 10, 2009, 13:30
Дякую, але вже побачив у своєму пості неповноту:
Цитата: IamRORY от апреля 10, 2009, 12:50
Така ситуація характерна й для літературної мови, де... виступає... на місці давньоруського [l'] - палатальний.
Звичайно, це стосується позиції перед голосними заднього ряду.
Автор Wolliger Mensch
 - апреля 10, 2009, 13:20
IamRORY, гарно висловлюєте.
Автор IamRORY
 - апреля 10, 2009, 12:50
Напівпалатальний [l˙] у сучасній українській мові є прямим нащадком загальнословянського [l˙]. У давньоруській мові загальнословянський [l˙] перед голосними непереднього ряду виступав як [l] (твердий), у той час як перед голосними переднього ряду зберігалася вимова [l˙]. Крім того, на місці [j] після губних приголосних або на місці сусідніх [l] та [j] виступав палатальний [l']. В подальшому у більшості говірок [l˙] палаталізувався до [l'], зберігши напівпалатальну вимову перед [e] та [y]. Така ситуація характерна й для літературної мови, де перед голосними заднього ряду, приголосними та в абсолютному кінці слова виступає передньоязиковий альвеолярний, перед [e] та [y] - апікально-альвеолярний чи апікально-постальвеолярний, перед [і] та перед колишнім [ь], а також на місці давньоруського [l'] - палатальний. Разом з тим, у ряді середньонадніпрянських та лівобережних говірок, а також у буковинських, гуцульських і закарпатських говірках вимова [l˙] не тільки зберіглася на в історичних позиціях, а й поширилася на позицію перед [a], [о], [u ] та приголосними. До того ж, у ряді південно-західних говірок на місці колишнього [l] розвинувся велярнодентальний [ł] і навіть нескладове [u ]. Щоправда, останніми десятиріччями під впливом літературної мови в усіх говірках на території України відбувається наближення артикуляції до її норм.
Автор andrewsiak
 - апреля 9, 2009, 22:03
Відомо, що у багатьох українських говірках - як на сході, так і на заході замість твердого [Л] мовиться середньоєвропейский [L]. Цікаво, як він міг виникнути в українській мові, яка має чіткий розподіл приголосних на тверді та м'які (пом'якшені)?