Цитата: Swet_lana от октября 25, 2013, 19:5321 лютого 2010 року – Міжнародний день рідної мови. Заняття в українському дитячому садочку. Ірина Фаріон, яка принесла малюкам нові наліпки про те, як правильно вимовляти українські імена, – бере дівчинку за руку:
А як скорочено по-українськи сказати моє ім"я? Ну, тобто, Свєта.
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:58
В рамках літературної української — мабуть, тільки Світланка.
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:18
Звукосполучення «вє» в рамках української мови неможливе. Його хіба що в російських прізвищах та географічних назвах терплять — не в загальній лексиці.
Цитата: Python от октября 25, 2013, 18:33Звіку у нас називали гарну грушу - глива. Мабуть бера.
Рос. вешенка (чи навіть вёшенка (ніколи не чув, щоб так казали) = укр. глива = наук. плеврот.
В рамках літературної української мови, назва, винесена в заголовок, неприйнятна. При цьому, однак, вона є комерційно розкрученою, на відміну від обох нормативних назв, які, крім усього іншого мають неприємну співзвучність («глевкий», «плюй в рот»). Чи є якийсь раціональний вихід із цієї ситуації? Власне, що треба написати на цінниках під цим грибом, щоб і не російською чи на суржику, і покупців не розлякати?
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:18А як скорочено по-українськи сказати моє ім"я? Ну, тобто, Свєта.
Звукосполучення «вє» в рамках української мови неможливе. Його хіба що в російських прізвищах та географічних назвах терплять — не в загальній лексиці.
Страница создана за 0.055 сек. Запросов: 20.