Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор oveka
 - ноября 4, 2014, 13:20
Звіку у нас беру називали - ґлива.
Автор DarkMax2
 - ноября 4, 2014, 11:32
Вешенка то гриби? Я чомусь гуглити став з думкою про молочні продукти :)
Автор Zavada
 - января 24, 2014, 14:01
Цитата: Swet_lana от октября 25, 2013, 19:53
А як скорочено по-українськи сказати моє ім"я? Ну, тобто, Свєта.
21 лютого 2010 року – Міжнародний день рідної мови. Заняття в українському дитячому садочку. Ірина Фаріон, яка принесла малюкам нові наліпки про те, як правильно вимовляти українські імена, – бере дівчинку за руку:
- Красуня, як Ти називаєшся?
Кличний відмінок - красуне ( Zavada).
- Оленка.
- А Ти? – бере за руку малюка, що сидить поруч.
- Міша.
Усміхнувшись до дитини, не підозрюючи, що ці її слова опісля трактуватимуть як "фашизацію", "дискримінацію", "провокацію" і "катування малюків", мовознавець стає на середину класу і продовжує заняття: "От про Мішу ми, дітки, зараз поговоримо. Міша, дітки, – це хто? А насправді Міша – це Михайлик. А якби Міша жив в Англії, то він би був Майклом, правда? А якби Міша жив у Франції, то він би був Мішель. А якщо він в Україні, то він, напевне, мав би бути Михайликом. Як вам більше подобається – Михайлик чи Міша?"
Діти хором: "Міша".
"Катастрофа! Катастрофа!" - Ірина Фаріон жартівливо сплескує руками і далі знайомиться з дітьми.
Ти як називаєшся?" – "Віка" – "Себто Вікторія. А Ти як називаєшся?" – "Оленка" – "Яка ж Ти красуня!". Мовознавець жартівливо звертається до малюків: "Ніколи не будь Альоною, Оленко. Бо якщо ти станеш Альоною, то тоді треба буде пакувати валізи і виїжджати до Московії".
А Ти як називаєшся?" – "Ліза" – "Отже, Єлизаветка".
Відступивши на крок від дітей і звертаючись до журналістів, які її обступили (а не до дітей!) Ірина Фаріон розповідає про російськомовний журнал, на палітурці якого красується напис "Лиза".
"...Коли моя дитина читала це "Лиза", питала: "Мамо, що це таке – "лИза"?..", – ілюструє життєвим прикладом безглуздя, що панує у нашому інформаційному просторі, пані Ірина, звертаючись до присутніх дорослих. "...Це якщо маєш інфінітив "лизати" і від нього зробити усічення, то це і буде "лИза". На жаль..." – продовжує мовознавець. А й справді, як інакше може читати це слово україномовна людина? А надто як це мають розуміти мільйони юних українців, що сіли за парти вже в незалежній державі і, відповідно, не зубрили примусово "вєлікій і магучій" з його правописом? І хіба це не є один із безлічі кричущих прикладів порушення права корінного народу на інформацію рідною мовою у власній державі?
http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/inshi/013893/
Цікаво: хтось називає дівчинку Єлизаветкою? Задовге ім'я. :) Тетяну Чорновол навіть лідери опозиції (як, мабуть, і більшість її друзів) називають Танею, а не Тетянкою.
Автор Wolliger Mensch
 - октября 25, 2013, 20:15
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:58
В рамках літературної української — мабуть, тільки Світланка.

Вах. Це ж інша форма зовсім. :what:
Автор Wolliger Mensch
 - октября 25, 2013, 20:14
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:18
Звукосполучення «вє» в рамках української мови неможливе. Його хіба що в російських прізвищах та географічних назвах терплять — не в загальній лексиці.

Потерплять і в загальній. Мова розвивається. :yes:
Автор oveka
 - октября 25, 2013, 20:01
Цитата: Python от октября 25, 2013, 18:33
Рос. вешенка (чи навіть вёшенка (ніколи не чув, щоб так казали) = укр. глива = наук. плеврот.
В рамках літературної української мови, назва, винесена в заголовок, неприйнятна. При цьому, однак, вона є комерційно розкрученою, на відміну від обох нормативних назв, які, крім усього іншого мають неприємну співзвучність («глевкий», «плюй в рот»). Чи є якийсь раціональний вихід із цієї ситуації? Власне, що треба написати на цінниках під цим грибом, щоб і не російською чи на суржику, і покупців не розлякати?
Звіку у нас називали гарну грушу - глива. Мабуть бера.
А ще глину темну. І ніхто не жахався.
А тепер оглядаємось.
Автор Python
 - октября 25, 2013, 19:58
В рамках літературної української — мабуть, тільки Світланка.
Автор Swet_lana
 - октября 25, 2013, 19:53
Цитата: Python от октября 25, 2013, 19:18
Звукосполучення «вє» в рамках української мови неможливе. Його хіба що в російських прізвищах та географічних назвах терплять — не в загальній лексиці.
А як скорочено по-українськи сказати моє ім"я? Ну, тобто, Свєта.
Автор klangtao
 - октября 25, 2013, 19:40
Никогда не видел "вєшенок". На русскоязычных ценниках "вешенки", на украиноязычных - "гливи".