- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор DarkMax2
- августа 10, 2012, 11:36З гайда згоден
Автор Python
- августа 10, 2012, 11:32Не звучить. «Нумо» більше пасує до якоїсь дружної динамічної діяльності, а «гайда», крім того, додає значення «ходімо» (тобто, «гайда стояти тут» — нонсенс).
Автор DarkMax2
- августа 10, 2012, 11:21Цитата: Python от августа 10, 2012, 10:46Хіба?
Не скажеш же «нумо чекати»
![:-\](https://lingvoforum.net/Smileys/default/sm_confused.gif ":-\")
Автор Python
- августа 10, 2012, 10:46«Нумо» й «гайда» мають свій відтінок — сфера їх застосування дещо вужча, ніж у «давайте». Не скажеш же «нумо чекати», наприклад.
Автор DarkMax2
- августа 10, 2012, 10:41Цитата: benda от июля 9, 2012, 23:43Звичайний аналог "нумо": нумо писати, нумо робити. Ще є "гайда".
Вітання шановному Лінгвотовариству.
Власне, моє запитання полягає в такому: чи вживається в українській мові слово "давайте"? Зрозуміло, веду мову не про звичайний імператив другої особи множини від "давати", а про засіб вираження імперативу першої особи множини, як-от у російській ("давайте делать"). Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
З повагою, Олексій.
Автор Kern_Nata
- июля 11, 2012, 09:38Цитата: benda от июля 10, 2012, 21:03Не потрібна
Чи така межа не потрібна в принципі
Автор benda
- июля 10, 2012, 21:03Цитата: Python от июля 10, 2012, 20:51Як у такому разі провести межу між діалектизмом і літературною нормою? Чи така межа не потрібна в принципі (якщо говорити саме про художню літературу)?Цитата: benda от июля 10, 2012, 19:41Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).
Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.
Автор Lodur
- июля 10, 2012, 20:58Цитата: Python от июля 10, 2012, 20:52В дитинтствi чув "даваймо + iнше дiєслово". Якби не чув - i не спам'ятав би зараз.Цитата: benda от июля 10, 2012, 20:18У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.
"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
Автор Python
- июля 10, 2012, 20:52Цитата: benda от июля 10, 2012, 20:18У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.
"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
Автор Python
- июля 10, 2012, 20:51Цитата: benda от июля 10, 2012, 19:41Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).
Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.
Щодо «лунати можне тільки пісня» — по-моєму, той, хто зробив зауваження, й сам погано знає мову, «лунати» чув тільки в поєднанні з піснею й зробив неправильний висновок. Це його власне семантичне звуження (можливо навіть, з переосмисленням), але подається так, ніби це справді так правильно.