"Давайте"?

[benda]

Вітання шановному Лінгвотовариству.

Власне, моє запитання полягає в такому: чи вживається в українській мові слово "давайте"? Зрозуміло, веду мову не про звичайний імператив другої особи множини від "давати", а про засіб вираження імперативу першої особи множини, як-от у російській ("давайте делать"). Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?

З повагою, Олексій.

[Python]

Як мінімум, вживалось у літературній українській часів СРСР — судячи з того, що навіть встигло дати похідну «давайте-но».

[svidomit132]

як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?

Нумо

[Swet_lana]

Шевченко:

А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать.
А сиріч... як би вам сказать,
Щоб не збрехавши. Нумо знову
Людей і долю проклинать.
...

[benda]

Шевченко:

А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать.
А сиріч... як би вам сказать,
Щоб не збрехавши. Нумо знову
Людей і долю проклинать.
...

Тобто "давайте" - витвір радянської доби?

[Python]

Ймовірно. Але й ми живемо після радянської доби, а не до неї, тому навіть якщо повикидати з мови всі «давайте», вжиті замість нього «нумо» чи «зробімо» вже сприйматимуться як високий стиль.

А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.

[benda]

Ймовірно. Але й ми живемо після радянської доби, а не до неї, тому навіть якщо повикидати з мови всі «давайте», вжиті замість нього «нумо» чи «зробімо» вже сприйматимуться як високий стиль.

А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.

Чи правда, що в УРСР (чи, може, ще в УСРР) принаймні до якогось часу говорили "кофе" замість "кава"?

Заразом попросив би Вас, пане Python, за нагоди дати зелене світло моїй темі в розділі "Граматика"

[Python]

Заразом попросив би Вас, пане Python, за нагоди дати зелене світло моїй темі в розділі "Граматика"

На жаль, не маю змоги безперервно стежити за форумом, тому інколи з цим виникають затримки. Пишіть іще, якщо є про що. Після 5 повідомлень Ваші повідомлення не потребуватимуть підтвердження модератором

[Swet_lana]

А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.

Повністю з вами згодна. Оця очищена мова, на мою думку, уже стає гальмом у розвитку УМ.
Приклад.
Таке речення: Пролунали останні слова... ... .
Зробили зауваження : Слова не можуть лунати. Лунає тільки пісня.
Знайшла тлумачний словник. Читаю: Лунати - те саме, що звучати.
Нащо вигадувати проблеми?
Взагалі, останнім часом дуже набридла дистильована мова.

[benda]

Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.

[Lodur]

Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?

Ви ж самi майже вiдповiли на своє питання. «Даваймо».

«Щоб не пити  оце по-дурному, даваймо дiда Юхима вшануємо?» (Микола Куліш, «97»)

[benda]

Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?

Ви ж самi майже вiдповiли на своє питання. «Даваймо».

«Щоб не пити  оце по-дурному, даваймо дiда Юхима вшануємо?» (Микола Куліш, «97»)

"Даваймо вшануємо"? Це коректно?

[LUTS]

Даваймо

Жахливе якесь слово, як на мене.

[Lodur]

"Даваймо вшануємо"? Це коректно?

Так. Я ж приклад з лiтератури привiв.

[Python]

Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.

Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).

Щодо «лунати можне тільки пісня» — по-моєму, той, хто зробив зауваження, й сам погано знає мову, «лунати» чув тільки в поєднанні з піснею й зробив неправильний висновок. Це його власне семантичне звуження (можливо навіть, з переосмисленням), але подається так, ніби це справді так правильно.

[Python]

"Даваймо вшануємо"? Це коректно?

У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.

[Lodur]

"Даваймо вшануємо"? Це коректно?

У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.

В дитинтствi чув "даваймо + iнше дiєслово". Якби не чув - i не спам'ятав би зараз.

[benda]

Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.

Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).

Як у такому разі провести межу між діалектизмом і літературною нормою? Чи така межа не потрібна в принципі (якщо говорити саме про художню літературу)?

[Kern_Nata]

Чи така межа не потрібна в принципі

Не потрібна 

[DarkMax2]

Вітання шановному Лінгвотовариству.

Власне, моє запитання полягає в такому: чи вживається в українській мові слово "давайте"? Зрозуміло, веду мову не про звичайний імператив другої особи множини від "давати", а про засіб вираження імперативу першої особи множини, як-от у російській ("давайте делать"). Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?

З повагою, Олексій.

Звичайний аналог "нумо": нумо писати, нумо робити. Ще є "гайда".

[Python]

«Нумо» й «гайда» мають свій відтінок — сфера їх застосування дещо вужча, ніж у «давайте». Не скажеш же «нумо чекати», наприклад.

[DarkMax2]

Не скажеш же «нумо чекати»

Хіба? 

[Python]

Не звучить. «Нумо» більше пасує до якоїсь дружної динамічної діяльності, а «гайда», крім того, додає значення «ходімо» (тобто, «гайда стояти тут» — нонсенс).

[DarkMax2]

З гайда згоден