Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Drundia]

p.s. а якщо серйозно - то потроху інет кирілізується. навіть український, див. (wiki/uk) .укр

Ot i čudowo. U .ua wykorystowuwatymemo latynyciu, a kyrylyčnyj .укр bude rezerwacijeju dlia ukyrylyci.

[alant]

Нині ж Польща й Чехія — країни заможного ЄС, куди ми їздимо переважно на заробітки — а отже, маємо більше економічних причин учити латинографічні західнослов'янські мови.

От і наближуємо нашу графіку до їхньої.

Можливо, вправи зі своєю латиницею полегшать нам засвоєння латиниць інших народів, але навряд чи наявність у нас латиниці стане приводом для західних слов'ян вивчати українську мову. Просто в них нема стимулу її вчити — так само, як у нас нема стимулу масово вчити болгарську мову (хоча графіка кирилична, як і в нас).

Мова не йшла про вивчення української, а про краще розуміння наших визначників та іншої спеціальної літератури. Наприклад, болгарські наукові статті можно, при бажанні, без знання болгарської читатати.

[NikolaoDen]

Spiľkuwatyśa ukraïnśkoü mowoü lacinkoü - cež ne dobre kinčytśa, koly Rosiä zwertaët sobi Ukraïnu. 

Tiľky žartuü, ale ä dumaü, ščo dľa ukraïnśkij mowi ni ničöho najdobre niž korystuwańnä kyryllycy.

[Сергий]

Мова не йшла про вивчення української, а про краще розуміння наших визначників та іншої спеціальної літератури. Наприклад, болгарські наукові статті можно, при бажанні, без знання болгарської читатати.

Можливо варто ввести стандарт компьютерної транслітерації мов, які використовують латинку кирилівкою. А ще краще - щоб кирилівка була у багажі будь-якої освіченої людини нашої планети, так само як латинка, арабівка і ієрогліфи.

[Python]

Від освіченої людини західної культури слід очікувати знання, крім латинки, також і грецького алфавіту (літери якого широко використовуються в математиці й фізиці). Маючи цей базис, засвоїти кирилицю (де половина літер схожі на грецькі і, в меншій мірі, на латинські) нескладно — була б мотивація. З арабським і китайським письмом складніше: графічна основа дуже відрізняється від трьох європейських алфавітів, плюс необхідність пам'ятати велику кількість графічних знаків (це стосується, в першу чергу, ієрогліфів, хоча арабську каліграфію з її численними лігатурами також важко читати). Хоча субкультура аніме й сприяє поширенню японських ієрогліфів і кани, а сучасне поширення ісламу тягне за собою поширення арабської мови та письма.

[КАЛЇҐРАФЪ]

KOŽNOMU SVOJE!

U vsiakoho svoji poklyky do toho vžyvaty čy ne vžyvaty latynyciu. Panu Pythonu, jak i biľšosti, brakuje materiaľnoho blahopoluččia, ot vin i povjazuje latynyciu z uspichom susidnich deržav de vona vukorystovujetsia. A dlia mene svoho rodu dribneńkyj protest proty odnomanitnych pravyl ščo navjazuje nam osvitnia systema. Ja davno vže zakinčyv universytet, praciuju, i baču v jakij bezvychodi my žyvemo. Ce tupyk iz stin nepravdy, nechtuvannia liudśkych prav i posto žebraćkoho isnuvannia BIĽŠOSTI. Chočemo ce podolaty? Ja tak! I ne prosto choču a robliu. De priamo vydno ščo na zle kažuť choroše a na pravdu kažuť - kryvda, ja vidpovidaju hrubo  rizko, nemaje aľternatyvy, abo ty proty takoho stanu abo jomu potakaješ! Tak samo i z latynyceju, svidomi hromadiany rozumijuť ščo naša pysemnisť otrymaje perevahu, jakščo projavyť zdatnisť do prystosuvannia, hnučkosti do obstavyn. Sami umovy času napoliahajuť na vse biľšij spivpraci i pohlyblenniu stosunkiv iz ES. Same paraleľnyj vžytok latynśkoji hrafiky daje syhnal pro Ukrajinu - MY RIZNOMANITNI! My mistylyšče bahatioch kuľtur i možemo vykorystaty jichni zdobutky na blaho vsijeji deržavy. Tak! Same prahmatyčne vykorystannia! My ne možemo bez zapozyčennia, stvoryty deščo vlasne. Ščioś jakisniše, novitnie, cikave, zvisno nadali latynycia stane orhaničnym dopovnenniam, zručnym nalaštuvanniam tak stalosia z bahaťma "suto ukrajinśkymy" cinnostiamy.. Čy ne tak?

[Python]

Şodo prahmatyčnoho vykorystannä. Možlyvo, v ukraïnsıkij latynyci buv by äkyjsı sens, äkby na nij stvorüvalosä şosı spravdi korysne dlä ukraïnomovnoho čytača. Ne «Davajte vsi ukraïnci budutı pysaty latynyceü, şob staty ëvropejcämy», a zrobyty tak, şob navitı nelübytelı latynyci, äk ä, mih znajty dlä sebe äkesı ukrlatynyčne čtyvo, äkoho nema ni na ukrkyrylyci, ni na vsix inšyx dostupnyx jomu movax i pysımenax. V umovax nynišnıoho deficytu ukraïnsıkoï knyhy, ce bulo b vidnosno neskladno - ale xoč xtosı za ce vzävsä? Osı i vyxodytı, şo prahmatyčnomu ukraïncevi docilıniše čytaty stari radänsıki vydannä, niž praktykuvaty latynku, na äkij ničoho tolkom ne napysano.

[Python]

My ne možemo bez zapozyčennia, stvoryty deščo vlasne.

Možemo. Inakše b lüdstvo ničoho ne stvorylo vzahali. Po-moëmu, ukraïnciv äkraz duže zipsuvala šara, rosijsıka j anhlijsıka, koly stvorüvaty şosı svoë (čy navitı pereklasty čuže na ridnu movu) osoblyvoï potreby i nema. Z ciëï točky zoru, kraşe hlaholycä, niž latynycä čy kyrylycä

[Pawlo]

особливо було б прикольно якби створились фентезі, анукову фантастику або детективи. Бо зараз ці жанри українською практично відсутні

[КАЛЇҐРАФЪ]

Şodo prahmatyčnoho vykorystannä. Možlyvo, v ukraïnsıkij latynyci buv by äkyjsı sens, äkby na nij stvorüvalosä şosı spravdi korysne dlä ukraïnomovnoho čytača. Ne «Davajte vsi ukraïnci budutı pysaty latynyceü, şob staty ëvropejcämy», a zrobyty tak, şob navitı nelübytelı latynyci, äk ä, mih znajty dlä sebe äkesı ukrlatynyčne čtyvo, äkoho nema ni na ukrkyrylyci, ni na vsix inšyx dostupnyx jomu movax i pysımenax. V umovax nynišnıoho deficytu ukraïnsıkoï knyhy, ce bulo b vidnosno neskladno - ale xoč xtosı za ce vzävsä? Osı i vyxodytı, şo prahmatyčnomu ukraïncevi docilıniše čytaty stari radänsıki vydannä, niž praktykuvaty latynku, na äkij ničoho tolkom ne napysano.

Nu vy vzahali vže Mabuť vy ne zlovyly chid mojich dumok
Ne potribno nam perchodu na latynyciu! Ale volodity neju OBOVJAZOK! Pytannia cinnosti informaciji rytoryčne i hrafiky ne stosujetsia. Nam usim važlyvo znaty i zastosovuvaty latynyciu v dorečnych vypadkach. Znannia latynyci i kyrylyci vlasnoji movy - ce perevaha. Kyrylycia unifikovana, otže maje buty unifikovana latynycia (ta jaku vy zaraz čytajete). Ot i vsia štuka! Jak chto choče trenuvatyś u čytanni latynyceju čy prosto komuś pre vid toho, vpered iz pisneju.. čy skoriš iz transliteratorom abo dodatkom do Chromu (jak robliu ja ).

[Python]

Ale volodity neju OBOVJAZOK!

Nixto nikomu ničoho ne zobovjazanyj. Volodinnä čy nevolodinnä - pytannä ne obovjazku, a praktyčnyx perevah, äki ce volodinnä dastı. Äk zasib otrymannä informaciï, ukraïnsıka latynka prohraë pered kyrylyceü (napysano nadto malo). Äk zasib podači informaciï - takož prohraë (nema zvyčky pysaty neü, a otrymuvačevi informaciï tež zdebilıšoho važko neü čytaty, bo, znovu ž, nema do cıoho zvyčky), abstraktni cinnosti prämyx perevah ne daütı. Osı i vse.

Kyrylycia unifikovana, otže maje buty unifikovana latynycia (ta jaku vy zaraz čytajete).

Do toho času, äk ukraïnsıku kyrylycü unifikuvaly, na nij (u riznyx ïï variantax) bulo vže stvoreno klasyčnu ukraïnsıku literaturu. A literatura, napysana pislä unifikaciï, lyše zakripyla monopoliü ukraïnsıkoï abetky sučasnoho typu (şo, odnak, ne zavažaë nam čytaty j stari pam'ätky tyx časiv, koly v kožnoho avtora buv svij pravopys).

Unifikaciä odniëï z latynycı bez vykorystannä ïï äk zasobu podači informaciï ničoho ne dastı. Tym bilıše, najrozkručeniši ïï varianty maütı trudnoşi z peredačeü deäkyx zvukospolučenı, vlastyvyx sučasnij ukraïnsıkij movi.

[КАЛЇҐРАФЪ]

Povnistiu z vamy pohodžujuś pane Pythone. Ukrajinśka latynycia ce lyše dopovnennia do osnovnoji pysemnosti, šče odna z istoryčnych hranej rozvytku našoji movy. I vona povynna rozvyvatyś razom iz kyrylyceju. Vona povynna vyvčatyś u školach, a jiji napysannia ne povynno vyklykaty sprotyv čy nepovahu.
A siohodni lat. prosto šansu ne dajuť! Niby ne bulo j ne prypustyme take javyšče. Takyj pryncyp dejakych movnykiv mene liakaje.
Zvisno lat. ne maje jty okremym šliachom, ale buty posluhoju dlia nas - tak! Bo my toho varti
I vyvčaty ce neobchidno, taki vymohy času. Vy ž znajete ščo i jak zaraz včať u školi ))))) lipše vže latynyciu..

[Python]

Pytannä v tomu, navişo ce školäram u nynišnix umovax. Docilıniše, IMHO, ne zahlyblüvatysı u äkusı odnu alıternatyvnu orfohrafiü, a probihtysä po vsix staryx pravopysax XIX st. (äk kyrylyčnyx, tak i latynsıkyx), pobižno ohlänuty malorusıkyj izvod staroslov'änsıkoï movy, možlyvo, oznajomyty ditej z hlaholyceü - dlä čytannä vsıoho, şo bulo do cıoho času napysano ukraïnsıkoü movoü j ïï poperednykamy, cıoho bude dosytı. Robyty akcent na latynyci bulo b docilıno v dvox vypadkax:
1) Na nij uže stvoreno vdostalı literaturnyx pam'ätok, aktualınyx u naš čas;
2) My prahnemo pozbutysä kyrylyci v nedalekomu majbutnıomu.
Ni te, ni inše ne vidpovidaë teperišnij sytuaciï.

[КАЛЇҐРАФЪ]

"Probihtysia po po pravopysach" )))) nynišnich ne chočuť včyty))
Po typu serby prahnuť perejty povnistiu na lat. )))) naščo vzahali stavyty pamjatnyk i molytyś na odyn z vydiv hrafiky lat. čy kyryl.?
Vy ščo fizyku ne včyly? Vsia sučasna kyrylyčna literatura vže je potencijno latynyčnoju))) Ja ščas konvertuju bibiliju na latynyciu, to ščo ja jiji napysav čy ščo? Naviščo maty tekst "čysto latynyčnyj"? komu ce treba? oś v oboch variantach - inša rič!
Vzahali lat. ce nyžča rasa tak by movyty, pidporka do sučasnoji kyrylyci))) Ale ž vona potribna.
Naviščo sperečatyś?

[Python]

Po typu serby prahnuť perejty povnistiu na lat. ))))

Nu, serby zmušeni perexodyty na latynku z praktyčnyx mirkuvanı. A osı xorvaty taky realizovuütı svoë prahnennä ne korystuvatysä kyrylyceü vzahali. Xoča, po faktu, i ti, j inši isnuütı u ëdynomu movnomu seredovyşi j zmušeni raxuvatysä z isnuvannäm dvox alfavitiv.

Vsia sučasna kyrylyčna literatura vže je potencijno latynyčnoju)))

«Sučasna» - lyše nevelyka častyna vid zahalınoï masy literatury. Vy skany rukopysiv (čy navitı v miru poškodženyx drukarsıkyx tekstiv) konvertuvaty probuvaly? Na ce roky pidutı, a perevah - nulı, tilıky pomylky perepysuvačiv dodadutısä. Ale navitı äkşo v latynycü možna konvertuvaty budı-äkyj kyrylyčnyj tekst, «potencijno» tak i zalyšytısä «potencijno», doky v cıomu nema faktyčnoï potreby. Vy vidčuvaëte trudnoşi vid čytannä kyrylyceü? Ne dumaü. I bilıšistı tak samo. Äkşo my ne perekladaëmo masovo vsi neobxidni nam knužky z rosijsıkoï na ukraïnsıku (şo vidpovidaë našym bažannäm, ta ne katehoryčnij neobxidnosti), to şo nas zmusytı perekladaty ïx z ukraïnsıkoï kyrylyci na latynku (de neobxidnistı dlä nas tak samo nulıova, a bažannä v serednıomu şe menše)?

"Probihtysia po po pravopysach" )))) nynišnich ne chočuť včyty))

Bo nynišnä osvitnä systema oriëntovana na ledariv: «Oj bidnesenıki ditky, vy cilyj urok rozv'äzuvaly odne rivnännäčko, davajte polehšymo vam prohramu, a zaodno skorotymo büdžet na školu!» Äkby školäram davaly bilıše dodatkovoï informaciï, prahnuly zacikavyty ïx predmetom, pohlybyty ïxni znannä, zi škilınoï osvity bula b äkası korystı. Kurs istoriï ukraïnsıkoï movy - äkraz takyj sposib zacikavyty ïx, davšy ïm ne lyše «ce pyšemo tak, a ce otak», a j rozuminnä, čomú tak. Prämoï korysti vid staryx pravopysiv, može, j ne tak bahato - ne vsi ž čytaütı starodruky - zate ukraïnsıka mova perastane buty najnudnišym z usix urokiv, i škola ne bude plodyty stilıky napivhramotnyx vypusknykiv.

[КАЛЇҐРАФЪ]

Ce v nas včyteli "vično bidneńki" a zarplata skoro jak u šachtariv skoro bude! Ja zavždy vid prepodiv i včyteliv čuv: Vy sami vyvčaty povynni, a my vam tiľky materjal nadaty. Chto zaraz na včytelia jde? Tiľky ti chto ni na ščo inše ne projšov! Ta v porivnianni z kvalifikacijeju včyteliv, i pedahohiv na peršomu misci!!!, časiv Sojuzu, nynišni prosto nezdary! Ja z žachom dumaju ščo očikuje moju dytynu, koly vona pide do školy. Vykačka hrošej i vse. Škoda ščo ja tupyj, a to sam svojich ditej navčav by ((

[Python]

Nu, ne znaü, şo vony tam zarobläütı, ale äkby ce bulo až tak prybutkovo, na včytelısıku robotu ne jšly b sami nevdaxy, äkym şosı bilıše ne pid sylu. Včyteli nyni pišly pohanenıki, ale j škilıni prohramy tež nikudyšni. Xto xoče znaty predmet, toj xodytı na kursy äkisı, a z ukraïnsıkoï movy j kursiv nema, bo dobre znaty ridnu movu - sprava maloprybutkova...

[КАЛЇҐРАФЪ]

Pythone, vykorystovujte i populiaryzujte latynyciu!

[Python]

Ne baču v cıomu sensu. V vypadku ukraïnsıkoï movy, kyrylycä maë bilıšyj potencial, bo j poperednix rozrobok bulo bilıše.

[Lugat]

...bilıše...

A CapsLock'om bude «BILIŠE»... 

[Python]

U cij systemi bude BILɪŠE.

[Lugat]

U cij systemi bude BILɪŠE.

Jakoś ne košerno — vsi litery jak litery, odne ce jakyjś nedomirok...  Tut odyn chlopčyna proponuvav latyničnu «jotu», tak vona avtomatyčno perekodovujeťsia v majuskuľni:
bilɩše — BILƖŠE

[Python]

Jota v kapsloci skydaëtısä na malu l, ta j vid I ïï važče vidriznyty, niž nedomirka. U šryftax z zasičkamy ne sxoža na velyku, v šryftax bez - ne vidriznyty vid I.

Krim toho, äkşo vže hrecıku jotu my maëmo za latynsıku literu, to Ь - tym bilıše «latynsıkyj».

[Lugat]

Jota v kapsloci skydaëtısä na malu l, ta j vid I ïï važče vidriznyty, niž nedomirka. U šryftax z zasičkamy ne sxoža na velyku, v šryftax bez - ne vidriznyty vid I.
Krim toho, äkşo vže hrecıku jotu my maëmo za latynsıku literu, to Ь - tym bilıše «latynsıkyj».

Nu, raz taki probłemy, to kraszcze wże powernutysia do nowoho, jake je dobre zabutym starym, a same — do jireczkiwky czy abecadła.

[Python]

Niäka ïrečkivka ne dastı vidpovidnosti 1:1 z sučasnoü ukraïnsıkoü kyrylyceü. Ce ne prosto inše pysımo, a şe j inša orfohrafiä.