członkini и pani

[DarkMax2]

Откуда такие несклоняемые окончания?

[Wolliger Mensch]

Откуда такие несклоняемые окончания?

Pani — это из чешского < *hpańa. А суффиксы -yni < праслав. *-yni, i̯ā-основный. Вполне себе в польском оба слова склоняемые.

[DarkMax2]

Вполне себе в польском оба слова склоняемые.

А, да, уже заметил. Чуть-чуть склоняется.

А что этому суффиксу соответствует в других славянских языках? -ыня?

[Wolliger Mensch]

А что этому суффиксу соответствует в других славянских языках? -ыня?

Да. Форма им. падежа на -а — выравнивание, имевшее место не во всех слав. говорах.

[DarkMax2]

О, тоді дивно, що адаптація паня не прижилася.

Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.

[Виоленсия]

Сzłonkini, я так понимаю, это (в вольном переводе) "членша", да? В польском называние женщины по роду занятий словом с суффиксом женскости, насколько я понимаю, обязательно?

[Wolliger Mensch]

"членша", да? ... насколько я понимаю, обязательно?

1) Членка.
2) Нет, не обязательно. Примерно, как в русском.

Formy męskie odnoszące się do kobiet odbierane są na ogół jako bardziej prestiżowe. Z tego tylko powodu określenia kobiety: członek, dyrektor, kierownik, językoznawca itp. w odczuciu większości Polaków są bardziej dostojne niż: członkini, dyrektorka, kierowniczka, językoznawczyni. Niektóre formy męskie są tak ustabilizowane w wymienionej funkcji, że nazwa nauczyciel akademicki odnosi się i do mężczyzny, i do kobiety (nauczycielka jest tylko w szkole), nazwa kierownik w odniesieniu do kobiety używana jest w instytucjach naukowych (np. Maria Kowalska – kierownik Zakładu Genetyki), kierowniczka zaś – w instytucjach o mniejszym prestiżu, np. w sklepie.
Ponadto chcąc wyrazić większy szacunek, należy zwrócić się do kobiety raczej pani kierownik, pani dyrektor niż pani kierowniczko, pani dyrektorko.
Są też oczywiście takie nazwy, które od lat funkcjonują w dwóch wariantach: męskim (np. aktor) i żeńskim (aktorka).
Wszystko to wiąże się z procesem emancypacji kobiet. Coraz częściej używa się nazw żeńskich typu członkini właśnie, by zaznaczyć samodzielność kobiet, ich niezależność od mężczyzn. Wszyscy pamiętamy, jak była minister Jaruga-Nowacka chciała być nazywana ministrą, nie ministrem.
Małgorzata Marcjanik, prof., Uniwersytet Warszawski

[Виоленсия]

Dziękuję bardzo.

А я ещё хорошо понимаю польские тексты, что радует.

[DarkMax2]

Сzłonkini, я так понимаю, это (в вольном переводе) "членша", да? В польском называние женщины по роду занятий словом с суффиксом женскости, насколько я понимаю, обязательно?

Видел рекомендации "пани профессор" вместо "профессорка".

[DarkMax2]

До речі, тут кажуть, що дехто з поляків не відмінює пані. Схоже, явище подібне до невідмінюваного вече в російській.

ministrą

Шикарный феминитив: министра, не министерка.

[Wolliger Mensch]

Шикарный феминитив: министра, не министерка.

Лат. ministra. Это заимствование. С другими именами так легко не пройдёт.