Опубліковано новий проект правопису

[Drundia]

Проте, з російською (без якої теж якось можна) здебільшого все гаразд.

Мовна статистика на Стімі вельми красномовна: https://store.steampowered.com/hwsurvey/Steam-Hardware-Software-Survey-Welcome-to-Steam

Що дублюються питомими «додати» і «відняти».

Навіть не уявляю собі «постав "додати" якщо погоджуєшся».

[Python]

«постав "додати" якщо погоджуєшся»

А тут узагалі інший контекст, де «плюс», «хрестик» і навіть «галочка» можуть бути взаємозамінними знаками.

Мовна статистика на Стімі вельми красномовна

Російська на третьому місці після англійської (котра, зауважу, охоплює лише трохи більше третини того, що там вони міряли) й китайської. Десять відсотків у російської й півтора вісотки в польської проти півтора проміле в української — так, красномовно.

[Drundia]

А тут узагалі інший контекст, де «плюс», «хрестик» і навіть «галочка» можуть бути взаємозамінними знаками.

Відняти один.
Щось ні хрестик ні галочка не підходять.

[DarkMax2]

А тут узагалі інший контекст, де «плюс», «хрестик» і навіть «галочка» можуть бути взаємозамінними знаками.

Насправді грає роль фігура, куди ставлять позначку: квадрат чи коло. Коло - "або". У колах "радіокнопки".

[DarkMax2]

https://www.facebook.com/groups/576833563063836/permalink/988278225252699/
Опитування щодо краудфандингової збірки критичних статей. Вибачте за помилки набору. Писав з телефону.
Для видання бажано зібрати 10-20 000 ₴, тож поки замало охочих.

[Zavada]

«Якщо такий числівник у складних іменниках означає дво-, тризначне число і записаний цифрами, то його приєднуємо до другої частини за допомогою дефіса: 750-рі́ччя, 900-рíччя».

А якщо не дво-, тризначне?

[dan_expl]

А якщо не дво-, тризначне?

«Якщо ... означає n-значне число, де n≥2, і записаний цифрами, то ...»

[DarkMax2]

Нарешті велика критична стаття!
Чому правопис-2019 був і залишається кривописом.

[DarkMax2]

Нам би такий розбір реформи.

[Волод]

Зміг витримати лише 11 хвилин, чому у лінгвістів така відраза до дієприслівників?

[DarkMax2]

Всі мої замітки по темі:

• Кривопис: Критика нового правопису, частина І
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІІ
• Кривопис: Що врахували? Розділи І і ІІ
• Кривопис: Що врахували? Розділи ІІІ і IV

• Сандвіч з индичкою: про англійську та українську мови
• Репресована Ґ
• Репресований суфікс
• Втрачений дефіс
• Тотоапарат
• Географічні прикметники
• Пара слів про h
• Фемінітивотворення
• Габріель Мьобіус, або плач за § 91
• Пусті думки щодо фіти
• Шо, Украйына? Гы-гы
• Кардаш?ян
• ЯпонщІна

[DarkMax2]

Як я втомився від некритичного погляду на історію української мови та правопису.
Сковорода писав звичайною російською.

[Дедушка Мороз]

Тотоапарат

Вы написали много слов, но Вы не понимаете элементарных вещей:

• Украинский язык -- это не русский, поэтому в украинском языке "тета" может передаваться не так, как в русском.
• В слове "фотоаппарат" теты вообще нет. Т.е. Вы гыгыкаете над собственным невежеством, а не над тем, что украинцы мол сами не знают украинский язык.

[Волод]

  Шаруканець шаруканцю вовк?

[Дедушка Мороз]

Чому правопис-2019 був і залишається кривописом.

Потому что позволяет писать не так как в русском языке? (Но при этом можно в принципе писать и как в русском...)

Вот ещё характерный опус: https://xmova.wordpress.com/2020/07/23/h-transliteration/
Такая "научная база" подводится -- ни вправо, ни влево. Но если русский язык от неё отходит, то это "узус" (причём украинского языка!), а если украинский язык от неё отходит, то это "книжность", "тлетворное влияние Запада" и т.п.

Украинская передача "h" и "g" будет отличаться от русской хотя бы потому, что в русском есть два варианта: "х" и "г", а в украинском -- три: "х", "г", "ґ")

рішення все одно буде смаківщиною -- Каков слог!

[Python]

Украинская передача "h" и "g" будет отличаться от русской хотя бы потому, что в русском есть два варианта: "х" и "г", а в украинском -- три: "х", "г", "ґ")

Взагалі-то, російське Г може читатись і як Ґ (город), і як Г (бухгалтер, Господи), і як Х (Бог, мягкий), і як К (пирог), і як В (его). Тобто, ті ж три звуки, що відповідають українським Х, Г, Ґ, в російській фонетиці теж присутні — інша річ, точна вимова письмово не виражається, слова з фрикативним Г треба вчити окремо. Тобто, ситуація нагадує ту, що була в українській мові радянського періоду, коли ґава, ґудзик, ґрунт нікуди з вимови не зникли, але на письмі розбіжності між Г та Ґ не позначались. Здається, і в російській колись намагались передавати h фрикативним Г, але потім усе змішалось, а в ХХ ст. пішла мода передавати цей звук як Х.

В слове "фотоаппарат" теты вообще нет.

А в іменах Федір, Хома, Матвій? Узагалі, до якого моменту перероблений і засвоєний фарш можна перекрутити назад на м'ясо, щоб потім перекрутити й засвоїти правильно?

[DarkMax2]

Процитую сам себе:

Можна змусити широкий загал робити суто механічні дії, як-от перевіряти ненаголошений склад за однокореневими словами, запам'ятати збіги літер для спрощення, переліки літер, при яких пишеться чи не пишеться апостроф і знак м'якшення, одначе вимагати від усіх українців знання походження кожної букви Т чи Ф — це занадто. Висміяний прихильниками нової орфографії «тотоапарат» є цілком закономірною реакцією, адже правопис — це суто «механіка» письма, шаблон.

[DarkMax2]

"Природна українська мова та її правопис" - fb-група, яка прийшла на заміну закритій "Проти правопису-2019".

[Python]

Здається, виник прецедент, коли «проєкт» читається як «проект». На «Мілітарному» саме так і роблять: послідовно пишуть «проєкт» у титрах/описі, але вимовляють, як правило, «проект». Слід очікувати, авторитет цього джерела інформації та асоційованого з ним фонду сприятиме поширенню подібної тенденції.

[DarkMax2]

Зараз мене більше турбують криві правила творення фемінативів.
Традиційний спосіб: медичка, мисливиця, видавниця, підприємниця. Затверджені настанови ж чи не дзеркальні: наприклад, за буквою правила була б мисливчиня.

[Python]

Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм): примітивний механічний спосіб говорити ніби-то «дуже чистою правильною українською», українською мовою як слід не володіючи — просто ліпимо формотворчий елемент куди заманеться і насолоджуємось результатом. Коли до якості мови намагаються придертись, то здебільшого дивляться в бік суржику — а тут точно не суржик (бо справді, ні суржик, ні розмовна українська мова там і близько не лежали). Але й не природня українська, якою українці розмовляли б хоч колись.

[dan_expl]

Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

А які ще є парадигми, крім вибору між -е та -у/-ю?

[Python]

Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

А які ще є парадигми, крім вибору між -е та -у/-ю?

Ще -о забули. Парадигм не так багато, але проблема тих, хто нещодавно відкрив для себе кличний відмінок — використання взагалі однієї-єдиної майже у всіх випадках — майже скрізь -е/-є, крім, хіба, кількох випадково вивчених «винятків». Хоча в тій українській мові, яку я знав з дитинства (і в літературній, і в розмовній),  кличний відмінок утворювався цим способом далеко не найчастіше. Можна припустити, причина такої сучасної любові до -е/-є — в тому, що таке закінчення буває лише в цьому відмінку, воно більше впадає в вічі, більш упізнаване, і так легше продемонструвати, що ти знаєш і використовуєш цей відмінок (навіть якщо в половині випадків неправильно його утворюєш).

[dan_expl]

Творення нових фемінітивів на -иня чимось нагадує шаблонне творення форм кличного відмінку на -е (без використання решти парадигм)

А які ще є парадигми, крім вибору між -е та -у/-ю?

Ще -о забули. Парадигм не так багато, але проблема тих, хто нещодавно відкрив для себе кличний відмінок — використання взагалі однієї-єдиної майже у всіх випадках — майже скрізь -е/-є, крім, хіба, кількох випадково вивчених «винятків». Хоча в тій українській мові, яку я знав з дитинства (і в літературній, і в розмовній),  кличний відмінок утворювався цим способом далеко не найчастіше. Можна припустити, причина такої сучасної любові до -е/-є — в тому, що таке закінчення буває лише в цьому відмінку, воно більше впадає в вічі, більш упізнаване, і так легше продемонструвати, що ти знаєш і використовуєш цей відмінок (навіть якщо в половині випадків неправильно його утворюєш).

Спочатку я подумав, що ви маячню написали. Чотири відміни, та ще й кожна ділиться щонайменше на три, і як там можна користуватися тільки (j)e... Але вирішив себе перевірити, перегнав слова з підручника Ющука в Excel. Зі 102 слів зробив 24 помилки. От тільки переважна більшість помилок у мене, навпаки, коли я (j)e на щось інше міняв. Я навіть не замислювався, що "...ір'я" не переходить у кличному відмінку в "...ір'є", так само, як і "-ння" в "-ннє". Мабуть, менше треба білоруською читати.

1. Хмара — хмаро, не хмаре.
2. Буря — буре, не бурю.
3. Сирота — сирото, не сироте.
4. Береза — березо, не березе.
5. Шлях — шляху, не шляхе.
6. Пуща — пущо, не пуще.
7. Тиша — тише, не тишо.
8. Кущ — кущу, не куще.
9. Ключ — ключу, не ключе.
10. Межа — меже, не не меже.
11. Пісня, поле, сонце, море, серце — пісне, поле, сонце, море, серце, а не все це на -ю в кінці.
12. День — дню, не день. До речі, не знав, що в нас настільки багато слів, де збігається н.в. і кл.в.
13. Пожежа — пожежо, не пожеже.
14. Межа — меже, не межо.
15. Далі мої білоруські сузір'є, насіннє, подвір'є.
16. Дощ — дощу, не доще.
17. Жито є жито, не жите.
18. Маляр два рази попався і один раз виніс мозок.
19. Лазар (з великої літери) — Лазаре, не Лазарю.
20. Кучер — кучеру, не кучере.
21. Лоша=лоша, не лошо.
22. Далей беларуская: плем'є, сім'є.
23. Коліща = коліща, не коліще.
24. Сутінь — сутіне, не сутіню.

А решта дуже тупі помилки.

[dan_expl]

І справді, перечитуючи цей список, до більшості слів можна додати -е. Хоча робити це на м'яку основу, це справді не відчувати мову на слух.

Хоча в тій українській мові, яку я знав з дитинства (і в літературній, і в розмовній),  кличний відмінок утворювався цим способом далеко не найчастіше.

А чи були способи, якими утворювався кличний відмінок, крім тих, що зафіксовані в граматиці (там, де прописується правильне відмінювання іменників різних груп відмін)?