то/те

[orklyn]

Та чортівня не то що достає, а муляє.

Тут би я сказав «не те що».

Борщагівсько-жулянське: гон те гондо. Алеж гондечки.

[oveka]

Та чортівня не то що дістає, а муляє.

Тут би я сказав «не те що».

«не те що» - щось дістає, щось муляє  про щось
«не то що» - дістає, муляє  про дію

[MrBTTF]

Та чортівня не то що дістає, а муляє.

Тут би я сказав «не те що».

«не те що» - щось дістає, щось муляє  про щось
«не то що» - дістає, муляє  про дію

Цікава думка. Чи воно справді так? Невже таємниця те/то розкрита?

[oveka]

З малих літ так чув. Десь може інакше.
Перше - вибір.
Друге - заперечення.

[Sandar]

Та цe вигадки. 'Нe тe що' і 'нe то що' цe одно й то само.

[oveka]

Кажу, як є. І додаю -  Десь може інакше.

[DarkMax2]

Ну, вибачайте, мій ідеал помер у 1956 році.

Мова про Довженка.

[Švarn Lvovič]

"то ж куля була" чи "те ж куля була"?

[Волод]

Мабуть краще
«то куля була» і «те куля була»

Бо «то ж» важко відрізнити від «тож» а «те ж» важко відрізнити від «теж».

[Python]

«Те куля була», «Те ж куля була» — помилкові варіанти, так не говорять.
«То куля була», «То ж куля була» — ОК
«Теж куля була» — можна і так сказати, але значення зміниться.
«Тож куля була» — значення теж змінюється; від «То ж куля була» трохи відрізнятиметься інтонаційно — за рахунок логічних наголосів.
«Те ж кулею було», «Те кулею було» — можна і так сказати (якщо «те» стосується якогось слова середнього роду).

[R]

Про слово "та", ніяких питань нема, жіночий рід.
Я думаю, "те" середнього роду. Але я не пам'ятаю щоб воно реально вживалося.
А "то" чоловічого роду і середнього роду. І воно реально вживається.
Ще є слова "тота", "тоте", "тото", але я не знаю чи то одне слово чи два, як їх писати, і чи не є вони запозиченими.

Підозрюю, що корінь треба шукати в словах "той", "тая", "тоє (теє)".

[R]

Хоча ні, помилка.
Деколи кажуть, то вона зробила.

[Yegor112]

А що в зв'язку з цим можна сказати, стосовно, наприклад, ще таких слів, як "занадто (надто)", "натомість" та "тотожний"? Чи не здається вам, що вони, як запозичені, могли б бути стандартизованими під українське "те", тобто, наприклад, "за+над+ТЕ багатий", "...на+ТЕ+мість (місце,місто) він пішов, а не залишився..."?

[Python]

Якщо запозичені, то звідки саме? «То» як вказівникове слово — теж запозичення? І що тоді було в протоукраїнській мові?..

По-моєму, більш схоже на результат розвитку історично різних короткої й довгої форм: то і тоє => то і теє => то і те. Там, де можна вжити «те», граматично можливо вжити і «теє».

«...на+ТЕ+мість» — що тут з узгодженняхм з точки зору сучасної української? Що таке «мість» узагалі, якщо йдеться про місце, а не місто — чому не «місць»? Мало б бути «натихмісцях» чи «натомумісці». Але ми так не кажемо — бо українська мова еволюціонувала не від сучасної української мови, а від предківських діалектів, де все було трохи інакше, ніж у наш час.

[Yegor112]

Дякую за відповідь, пане Python! Поміркую над тим, що ви написали, візьму собі до відома. Я стверджував, що вони запозичені лише тому, що бачив які саме пояснення з їх етимології містять в собі словники. Майже скрізь пишуть, що потрапили вони до української мови з польської, яка не має нічого, крім "to", для середнього роду "цей" і "той" , наскільки мені відомо. Тому мені й спало на думку, що, можливо, за сенсом доречніше казати українською "занадТЕ" , ніж "занадТО", і, можливо, є сенс у тому, щоб  модифікувати та уніфікувати слова до одноманітних сучасних норм. "Натомість" також, бо розкладають у етимологічних словниках його саме як "на те (то) місто (місто як місце)", і я подумав, що це просто пряме запозичення, оскільки польска мова альтернативи для "to" не має.