Ґердан

[Ömer]

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґердан

Откуда пошло это слово? С турецким gerdan (http://demek.ru/soz/?q=gerdan), из персидского gardan, связано?

[DarkMax2]

ҐЕРДА́Н, а, чол., діал. Шерстяна стьожка або ажурний комірець з бісеру, якими в Галичині, на Буковині та Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки — капелюхи. — Вони [пани] за дорогі гроші скуповують .. старі килимки, гердани (Іван Франко, II, 1950, 129); Уже бесіду урвали, хустки на головах поправляють, гердани.. на грудях порядкують (Марко Черемшина, Тв., 1960, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 54.

Не задалеко для турків?

[Ömer]

Вони [пани] за дорогі гроші скуповують .. старі килимки, гердани

Килим уж точно родственнен турецкому:
http://www.etimolojiturkce.com/kelime/kilim

[Zavada]

В тюркских языках наблюдается случаи перехода названий частей тела человека на нименования украшении /boncuk"бусы" от bon < boyun «шея», gerdan " жемчужное ожерелье" от перс. gerdan "шея, и т. д.
http://univer.gagauzia.ru/publ/gjullju_karanfil_o_nekotorykh_naimenovanijakh_ukrashenij_v_gagauzskom_jazyke/1-1-0-13

Етимологічний словник української мови подає слово «ґердан» як похідне від перського gerden, що означає «шия». Проте, більш правдоподібним видається його інше тлумачення, запропоноване дослідницею художнього металу Софією Боньковською. Згідно з версією С. Боньковської, слово «зґарда» (відоме у гуцулів як назва намиста з монет та мосяжних хрестиків), ймовірно, запозичене українцями з молдавської, болгарської або румунської мови, у яких «ґард» (корінь слова «зґарда») уживається в значенні «загати». Звідси дослідниця  вважає,  що  слово  «зґарда»  можна тлумачити як «оберіг».
Гіпотеза про те, що українське слово «ґердан» так само як і прикраса для грудей — «зґарда» означало саме захист-оберіг видається логічною ще й тому, що слова «ґердан» та «згарда» як означення прикрас із бісеру відомі молдаванам, болгарам, румунам. А от, для прикладу, росіянам та білорусам назви бісерних оздоб зі схожим мовним коренем невідомі. Окрім того, «ґерданами» українці називали не лише нашийні, а також нагрудні та головні прикраси з бісеру.
О. ФЕДОРЧУК, "Головні функції бісерного декору народної ноші українців"