Мужчина

[Богдан М]

ДівчА - середнього роду. Є два варіанти відмінювання - "дівчин" і "дівчат".

Перший варіант вже майже не використовується, бо не дуже гарно звучить, але він таки існує.

Але є й:
ді́вчи́на – іменник жіночого роду, істота

відмінок   однина   множина

родовий   ді́вчи́ни   ді́вча́т

П'ятеро дівчат.

[Ноэль]

ДівчА - середнього роду. Є два варіанти відмінювання - "дівчин" і "дівчат".

Перший варіант вже майже не використовується, бо не дуже гарно звучить, але він таки існує.

Але є й:
ді́вчи́на – іменник жіночого роду, істота

відмінок   однина   множина

родовий   ді́вчи́ни   ді́вча́т

П'ятеро дівчат.

Та зараз що хоч пишуть. Жива мова, одним словом, ще й не до такого доживемо. 

[Ноэль]

Вже пишуть "поліпшення", аби тільки не писати "покращення". 

[Python]

Не кура, а курка.

Курка, але кури. Аналогічно, гуска, але гуси.

Разом зі словом "спортсменки" було б доречніше вжити "кУрки", а "кури" - то збірна назва (це може бути й група тварин з одним чи кількома півнями).

Залежить від контексту — може включати півнів, а може й протиставлятися їм (хоча словник розглядає лише як збірну назву для курей і/або півнів).

[Богдан М]

Та зараз що хоч пишуть.

Як це пояснити:
П'ЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, - яке одиничне значення іменника можна означити "П'ЯТЕРО" ?

[Ноэль]

Та зараз що хоч пишуть.

Як це пояснити:
П'ЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, - яке одиничне значення іменника можна означити "П'ЯТЕРО" ?

Тобто для іменників, що мають і однину, і множину. Деякі іменники не мають множини, наприклад "гордість" (є слово "гордощі", але це не множина від "гордість", а його синонім).

[Богдан М]

Ясно. А слово почуття не має однини?

[Ноэль]

Ясно. А слово почуття не має однини?

чуйка    Кгм.  Почуття - іменник середнього роду, в називному відмінку (хто-що?) звучить однаково, в однині та множині.

[Python]

А слово почуття не має однини?

Має. Хоча в називному відмінку однина й множина цього слова (як і більшості слів середнього роду на -я) не відрізняються.

[Богдан М]

Ясно. А слово почуття не має однини?

чуйка    Кгм.  Почуття - іменник середнього роду, в називному відмінку (хто-що?) звучить однаково, в однині та множині.

Почуття більше схоже на дієіменник.

[Ноэль]

Ясно. А слово почуття не має однини?

чуйка    Кгм.  Почуття - іменник середнього роду, в називному відмінку (хто-що?) звучить однаково, в однині та множині.

Почуття більше схоже на дієіменник.

Та все одно ж іменник.

[alant]

1. Люди, педантично придерживающиеся правил и традиций. Среди них много отлично знающих УМ, им действительно режет слух, когда что-то выходит за рамки украинского языка. Например, моя подруга преподает украинский язык. Как-то в разговоре с ней я сказала: "Наступила осінь". Она меня поправила: "Настала осінь". Я не всегда ощущаю эти тонкости, потому что мой родной язык - русский. А она чувствует эту неправильность.

Це шиза.

Те саме, що наставати 1, 2. Надворі, бач, Наступає свято... (Тарас Шевченко, II, 1963, 184); Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка, IV, 1954, 111); Весна наступала швидко, нестримно, навально (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 199); Серед тиші, яка наступила з приходом Семена, у веселій Ульчиній кімнаті було як на зеленім моріжку (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 19); Опісля обіду, коли в камері наступило загальне пожвавлення, розвеселився і пан староста (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 163);

http://sum.in.ua/s/nastupaty

Я б назвав його не неправильним, а негарним. У порівнянні з "настала".

[Swet_lana]

Таких тонкостей миллион, и постепенно просто начинаешь бояться что-то не так сказать или написать.

[alant]

Таких тонкостей миллион, и постепенно просто начинаешь бояться что-то не так сказать или написать.

Такие нюансы, думаю, увидит весьма малое количество людей.
Хотя, в вашем окружении их может быть и много. 

[oveka]

Коли осінь, то швидше НАСТАЛА. Коли вечір, то НАСТУПИВ. Бо як це ВЕЧІР НАСТАВ?
А в реченні " Весна наступала швидко, нестримно, навально" мова зовсім не про факт, а про темп.
Осінь теж могла ҐВАЛТОВНО НАСТУПИТИ.
У нас так би й сказали. І тут не про правильність чи неправильність слід говорити, а про відтінки.
Та ще й в певних місцевостях.
А Наступає свято - потихеньку, поступово, крадькома.
А ось тут, на тобі! == НАСТАЛО СВЯТО, а тут ні випити, ні заїсти!
Щасти всім.

[Swet_lana]

ҐВАЛТОВНО НАСТУПИТИ

О господи, цариця небесна...

[DarkMax2]

ҐВАЛТОВНО НАСТУПИТИ

О господи, цариця небесна...

ҐВАЛТОВНО, ҐВАЛТОВНЕ, присл., розм., рідко.

1. З спльним криком, галасом. Чорти об чімсь радились і ґвалтовно гомоніли, часто згадуючи ляхів і козаків (Олекса Стороженко, I, 1957, 355).

2. Застосовуючи силу; насильно. — То повинен ти, — кажуть, — Семене, тому голому козакові спосіб дать, щоб він у того проклятущого оконома [економа] свою сорочку й штани ґвалтовне одібрав (Данило Мордовець, I, 1958, 137).

3. Дуже швидко, негайно. — Мушу поспішати, і то ґвалтовно (Петро Панч, III, 1956, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 43.Усе таки не розумію, чому існують обмеження на використання слова п'ятеро, а на десятеро - ні. Чому так?

[Awwal12]

1. Люди, педантично придерживающиеся правил и традиций. Среди них много отлично знающих УМ, им действительно режет слух, когда что-то выходит за рамки украинского языка. Например, моя подруга преподает украинский язык. Как-то в разговоре с ней я сказала: "Наступила осінь". Она меня поправила: "Настала осінь". Я не всегда ощущаю эти тонкости, потому что мой родной язык - русский. А она чувствует эту неправильность.

Если наступити не имеет значения «настать», зачем тогда это значение в толковом словаре приводится? Снова собственные представления о правильности, как и выше.

Но закономерно же. Любое редкое слово, похожее на русское, воспринимается как русизм, с соответствующей реакцией доморощенных граммар-нацистов.
Тут вон не так давно какой-то беларус на ЛФ чуть ли не пытался нас убедить, что по-русски говорить "тут" - неправильно, нужно говорить "здесь"...

[DarkMax2]

Тут вон не так давно какой-то беларус на ЛФ чуть ли не пытался нас убедить, что по-русски говорить "тут" - неправильно, нужно говорить "здесь"...

Це вже намагання виробити стилістичну різницю в використанні слів.
Токати-текати замість етовати-цекати, наприклад.

[Python]

Скоріш, гіперкорекція (в білоруській, як і в українській, нема «здесь», «здесь» на білоруську/українську перекладається як «тут», із чого робиться висновок, що в російській нема «тут»), плюс стилістична маркованість «тут» у російській (яке може сприйматись як розмовне, тому використовується рідше, ніж нейтральне «здесь»).

[Andrew]

- Холодно здесь... - подрожав плечами, сказала Аксинья и вышла.

Наливая восьмую чашку, Емельян проводил Аксинью глазами, медленно, как слепой ноги, переставляя слова, сказал:

- Гнида гадкая, вонючая, какая ни на есть хуже. Давно ли в чириках по хутору бегала, а теперя уж не скажет "тут", а "здеся"... Вредные мне такие бабы. Я бы их, стерьвов... Выползень змеиный! Туда же... "холодно здеся"... Возгря кобылья! Пра!

С издетства и по сейчас не понимал и не понимаю этого противопоставления.

[Lodur]

плюс стилістична маркованість «тут» у російській (яке може сприйматись як розмовне, тому використовується рідше, ніж нейтральне «здесь»).

Нема стлістичної маркованості. Використовується не рідше, акщо не частіше. В «Анне Карениной», наприклад, зустрічається 201 раз «тут», 114 разів «здесь»; у «Войне и мире» - 231 раз «тут», 172 рази «здесь».

[Andrew]

В «Анне Карениной», наприклад, зустрічається 201 раз «тут», 114 разів «здесь»; у
«Войне и мире» - 231 раз «тут», 172 рази «здесь».

Вообще-то это не показатель.
Надо учитывать где встречается - в авторской речи, в речи персонажей, каких персонажей. Да и авторская речь может быть стилистически окрашена для пущей выразительности.

[Ноэль]

Усе таки не розумію, чому існують обмеження на використання слова п'ятеро, а на десятеро - ні. Чому так?

Как говорил бровастый Леня: "логики не ишшы".

[Python]

плюс стилістична маркованість «тут» у російській (яке може сприйматись як розмовне, тому використовується рідше, ніж нейтральне «здесь»).

Нема стлістичної маркованості. Використовується не рідше, акщо не частіше. В «Анне Карениной», наприклад, зустрічається 201 раз «тут», 114 разів «здесь»; у «Войне и мире» - 231 раз «тут», 172 рази «здесь».

А в сучасних текстах (особливо цікавить офіційно-діловий, науковий та ін. стилі, чітко відмежовані від розмовного)?