Маринарка, маринарство

[DarkMax2]

В емігрантських словниках є, а в канонічних немає.
Що думаєте про цей полонізм?

[DarkMax2]

http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1944/Svoboda-1944-098.pdf
Маринарка у значенні navy, а не одягу.

[DarkMax2]

Українсько-англійський словник — Helen Virginia Andrusyshen

[Zavada]

полонізм?

Мабуть.


L'vìvs'kiî Deržavniî unìversitet ìm. Ìvana Franka, 1999

У значенні navy є у Франка, Кобилянської...

А вгадайте автора:

[DarkMax2]

-ка якоїсь вульгарності придає.
husarz - Husaria,
marynarz - Marynaria - Маринарія.
Так краще.

[DarkMax2]

Марина́рія, як артиле́рія. Чи марине́рія.

[DarkMax2]

(wiki/nl) Marinier
Хм, Grenadier -> гренадёр, Marinier -> маринёр.
Марине́рія та марине́р. Непогана альтернатива "морпіху".

[Сергий]

Непогана альтернатива "морпіху".

краще водник, водяник чи військовий моряк. а замість маринерії - моряцтво.

В емігрантських словниках є, а в канонічних немає.
Що думаєте про це полонізм?

а щодо емігрантських словників - вважаю, що українську мову в світовому масштабі треба єднати методом суржика - змішувати все в один казан, добре перемішувати і варити юшку. і хай потім хтось з діаспори хай тільки заікнеться, що у нас мова якась неправильна. хай не забувають, що суть вільноукраїнської мови - хто як хце так і реце, хто як хоче так і балакає.

[DarkMax2]

До речі, про -ер/-ар/-ір (є і таке - жовнір)

Нескінченні паради гвардійців йовіяльного короля Едварда у медвежих шапках; пруські гренадіри у пікельгаубах; кавалергарди його величності Миколи в панцирях і срібних шоломах.

Як у сербів через -ір.
Наскільки таке написання було поширене в українській?P.S. Через -ар звучить як маринад.

[Сергий]

Через -ар звучить як маринад.

мариняр - маринярка, мариньор - мариньорка.

[DarkMax2]

полонізм?

Мабуть.

Я знаю. Я питав, що думаєте про цей полонізм.

[DarkMax2]

http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1948/Svoboda-1948-103.pdf
Згадка про Маринарський корпус. Тобто про піхоту морську.

[Zavada]

краще водник, водяник чи військовий моряк

ВОДНИК 1, а, чол. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва—Волга (Радянська Україна, 9.I 1954, 1).

ВОДНИК 2, а, чол. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою. Стара поліська хата мала.. біля дверей ще стільчик для відра з водою — водник (Матеріали з етнографії.., 1956, 56); Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (Степан Васильченко, I, 1959, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 718.

ВОДЯНИ́К, а, чол.

1. За народним повір'ям — злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо й приносить людям нещастя. [Кіндрат Антонович:] Я її [дружину] наполохав, що тут раз у раз по захід сонця мавки з'являються, а проти бані водяник бовтається (Марко Кропивницький, II, 1958, 291); Слов'яни вшановували домовиків, лісовиків, водяників (Історія СРСР, I, 1957, 39).

2. рідко. Механік водокачки. Ганна ще раз оглянулась на гурт чорних землекопів, що стояли, закурюючи з водяником, на свіжому земляному насипі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 228).

3. діал. Водянка (в 3 знач.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 723.

[Сергий]

краще водник, водяник чи військовий моряк

ВОДНИК 1, а, чол. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва—Волга (Радянська Україна, 9.I 1954, 1).

ну от. те що треба.