про звертання "пан", "брат", "друг", "товариш"

[Сергий]

Частина українців дуже полюбляє звертання "пане". Особливо ті, хто позиціонують себе продовжувачами самобутньої народної традиції. Такі люди були на Україні в усі часи. І в 17 і в 18, і в 19, і в 20 століттях. Однак є одне "але" - вони нерідко забувають, що далеко не всюди і не всі це звертання полюбляли і толерували. Для простих козаків-християн Подніпров'я і Слобожанщини це звертання нерідко асоціювалось з гнобителями і гонителями на православну віру - з польським і спольщеним україноруським панством, козацькою старшиною, яка зрадила простий трудовий козацький народ. Такі люди преферували називати один одного братами, друзями (потім ми побачимо це звертання у українських націоналістів), товаришами (потім ми побачимо це звертання у українських комуністів). Словом, не вір очам своїм. Наша історія, історія вільного люду Східної Європи і центральної Євразії, Великої Скіфії-Тартарії-Росії - не така проста штука, як здається на перший погляд...

[Python]

Чесно кажучи, не знаю звертання, достатньо нейтрального, щоб його можна було застосувати до довільно взятої незнайомої людини.

[Python]

"пане".

Нині асоціюється не стільки з епохою панів і кріпаків, скільки з мовою ЗМІ, в якій це звертання поширилось у наші дні. В реальному житті практично не чую. Незрозуміла ситуація з «пані», яка, з одного боку, здебільшого уявляється мені як заміжня чи огрядна, але в наш час подекуди може застосовуватись і до дівчат (де «панна» звучало б органічніше — але так у ЗМІ не говорять).

"товариш"

Стійко асоціюється з епохою п'ятирічок і суботників. Могло б розповсюдитись через середовище лівих партій, якби україномовні ліві були помітною групою. У класово розшарованому багатопартійному суспільстві таке звертання перестає бути універсальним (погодьтесь, пролетар, що називає без іронії олігарха товаришем — нонсенс; і як бути з середнім класом?..).

"друже"

Внутрішньокорпоративне, як і «брате». Як звертання до незнайомої людини незручне («хто він в біса такий, а вже братається?!»).

Щодо інших звертань. Достатньо нейтральне «добродій», на жаль, сьогодні рідко почуєш. «Шановний» — норма для офіційного письмового звертання, в усній мові не функціонує як шанобливе — скоріш, іронічне («Вибачте мені, шановний, але те, що ви кажете — повна фігня»). «Любий», «коханий» і т.д. — лише для близьких людей...

[Sandar]

"Ей", "чуїш", "дєвушка", "мушьина", "женшьина".

[Sandar]

Можна без звертання починати дїалог, просто спеціально вирячити очі, трошки додати жестів, промовити з спеціальною інтонацієй вступне слово на кшталт "и-и-и", "е-е-е", "а-а-a".

[Sandar]

"Ей", "чуїш", "дєвушка", "мушьина", "женшьина".

Краще "чюиш".

[Python]

"Громадянине"

«... Ваші документи, паспорт. Просимо пройти до відділку»

[Python]

Краще "чюиш".

Там справді вимовляється И?

[Kaze no oto]

"Ей", "чуїш"

«Слухай, ти, ану іди сюда»

[DarkMax2]

Ну от, якщо козацтво, "Правий сектор" та добровольчі батальйони стануть основою оновленого українського війська, то воно успадкує звертання "друже" замість совкового "товаришу" та "пане", що не прижилося...

Товариш не радянське, а питомо українське.

[Kaze no oto]

Товариш не радянське, а питомо українське.

Як звернення то ж суто радянське...

[Sandar]

Краще "чюиш".

Там справді вимовляється И?

Нє, це ератизм (чи як там) для ілюстраціі ступеня спотворення. 

[Sandar]

Нашо ше якесь звертанє? Ззаду можна смикнути чи штурхнути, а спереду кивнути.

[DarkMax2]

"Панове-товариші!" - так запорозькі козаки зверталися один до одного. "Пан" на позначення гідності особи, "товариш" — солідарності спільноти.

Товариш, по суті, теж "корпоративне".

Для привертання уваги знайомого чи незнайомого співрозмовника існує і звертання «товаришу». Ця форма має давню традицію вживання: так зверталися один до одного козаки ще в епоху Середньовіччя. У давні часи це слово символізувало рівність, взаємоповагу, визнання свободи особистості, щирість і простоту стосунків.

Ну, про Середньовічне козацтво вони загнули

У часи Запорізької Січі козаки звали себе «товаришами», про що зафіксовано у багатьох фольклорних творах, художніх творах на історичну тематику, а також в « Історії України – Руси » М.Грушевського.

[Sandar]

Культура мовлення в украінских текстах ще та. "Зафіксовано" в Грушевського...

[Sandar]

Культура мовлення в украінских текстах ще та. "Зафіксовано" в Грушевського...

Зафіксовано в художних творах.

[Python]

Товариш, по суті, теж "корпоративне".

Так. І радянське «товариш» у тому числі — просто в радянський період ця «дружня» спільнота формально розширилась до всього суспільства.

[DarkMax2]

Товариш=побратим. Ну, братерство у Партії та у спільній справі будівництва комунізму.

[DarkMax2]

Десь читав, що у конструкції пане + посада посада не ставиться у кличний відмінок. Це правда?
Цікава заміна панам: Частотність уживання етикетних формул з компонентом Добродій, добродійко

[DarkMax2]

При зверненні до старших за віком осіб, в офіційній тональності спілкування звертання Пане, пані Іноді поширюються іменами по батькові адресатів: Вельмишановна пані Ольга Петрівна! (Фр. до О. Пчілки, т.49, с.298).

Без кличного.

[DarkMax2]

Звертання, що складаються з кількох назв

5.1. У звертаннях, що складаються з двох власних назв (імені та по
батькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму
кличного відмінка: Григорію Семеновичу, Ірино Андріївно, пане Максиме,
друже Іване, тітко Маріє.

5.2.  У звертаннях, що складаються із загальної назви й прізвища, кличну
форму має загальна назва, а прізвище виступає у формі називного
відмінка: пане Чорний, добродійко Прищепа, депутате Соколовський.

5.3. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, кличну форму
обов'язково має перше слово, друге може виступати у формі як називного,
так і кличного відмінка: добродію секретар (секретарю), пане голово
(голова), товаришу майоре (майор).

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=33063&pg=0

Але це з реферату.

[alant]

Культура мовлення в украінских текстах ще та. "Зафіксовано" в Грушевського...

Зафіксовано в художних творах.

Чому "зафіксовано" не можна?

[Sandar]

Культура мовлення в украінских текстах ще та. "Зафіксовано" в Грушевського...

Зафіксовано в художних творах.

Чому "зафіксовано" не можна?

Я вже не помню. Може, поганий настрій був.

[Sandar]

«панна» звучало б органічніше

Панна це якось не нейтрально, бо вказує на молодий вік і на статус в сексуальних відносинах (ну начебто панна це неодружена дівчина).
Пані можна й до дитини звернутись я думаю.

[Zavada]

Десь читав, що у конструкції пане + посада посада не ставиться у кличний відмінок. Це правда?

Може не ставитися.



Український правопис
Інститут української мови (Академія наук України)
Наукова думка, 1993