Наобиденок

[Джереми]

Донедавна у балачці було поширене слово "наобидЕнок". Вживалося воно  у значенні " на один день, на цей день" (харчів, води). "Багато не набирай, а так - наобиденок." Думаю, що походить від "на+аби+день", "аби якось прожити день". Згодом ненаголошене -а- перейшло в -о-. В українській мові ще десь відоме це слово? Як краще його писати - разом чи порізно з "на"?

[Wolliger Mensch]

Донедавна у балачці було поширене слово "наобидЕнок". Вживалося воно  у значенні " на один день, на цей день" (харчів, води). "Багато не набирай, а так - наобиденок." Думаю, що походить від "на+аби+день", "аби якось прожити день". Згодом ненаголошене -а- перейшло в -о-. В українській мові ще десь відоме це слово? Як краще його писати - разом чи порізно з "на"?

Вам слово обыденный знакомо?

[Джереми]

Вам слово обыденный знакомо?

Нє,  уперве чую.

[Джереми]

Про "обьіденньій" думав, ну в цього слова значення "буденний, простий, обнаковенний, звичайний", а "наобиденок" - "на один день, аби на день". Що то за "обьі-" в словах "обьіденньій", "обьічньій", "обьікновенньій"?

[Wolliger Mensch]

Вам слово обыденный знакомо?

Нє,  уперве чую.

Так вот. Слово обыдёнок (СРНГ 22, 285) — субстантиват к этому прилагательному, значение у него — «одноневка», «один день»; есть также и женского рода — обыдёнка (СРНГ 22, 283) «сутки». Производные от них наречные наобыдёнок, наобыдёнку (СРНГ 20, 53) со значением «на один день».

Наречие это семантически и словообразовательно настолько прозрачно, что ваше предположение из *на абы день, с непонятным семантическим развитием и странным фонетическим, можно оставить как не имеющее никаких оснований.

[Wolliger Mensch]

Про "обьіденньій" думав, ну в цього слова значення "буденний, простий, обнаковенний, звичайний", а "наобиденок" - "на один день, аби на день". Що то за "обьі-" в словах "обьіденньій", "обьічньій", "обьікновенньій"?

Др.-русск. обыденьныи — «однодневный», это значение до сих пор сохраняется (СРНГ 22, 284).

Прилагательное обычный образовано от др.-русск. глагола обыкнути «обвыкнуть», «приучиться», в современном языке он был рекомпонирован в обвыкнуть под влиянием производящего выкнуть.

[Джереми]

Дякую! Тільки не зрозумів, відкіль і шо значить "обьі-" в нашому случаї?

[Artiemij]

Саратів

Чудеса гиперкоррекции, однако.

[Wolliger Mensch]

Дякую! Тільки не зрозумів, відкіль і шо значить "обьі-" в нашому случаї?

Это приставка *obi-. Вариант праслав. *obь, только с долгим вторым гласным. Форма более редкая, но известная по другим образованиям: праслав. *obixodъ, *obikolъ, *obilogъ и т. д., сюда же и праслав. *obidьnь «текущий день», «этот день», производное от сочетание *o dьnь «об [этот] день», «в [текущий] день».

[Wolliger Mensch]

Саратів

Чудеса гиперкоррекции, однако.

Аналогия.

[Джереми]

Саратів

Чудеса гиперкоррекции, однако.

То не я вигадав, то наші дурні люди придумали, сякі-такі!
Панові Воллігерові Меншому шануваннячко!

[Artiemij]

Саратів

Чудеса гиперкоррекции, однако.

Аналогия.

Не принципиально.