Водойма замкнена чи замкнута?

[alant]

Замкнутый водоём - по-русски.

[Sirko]

Правильні обидва варіанти.

[oveka]

Зверніть увагу - Словник української мови, замкнений у Лесі, Коцюбинського.
У молодших - замкнутий.
Я б не сказав, що лінія замкнена - замкнута. Замка там немає. Ще область може бути зімкнена.
Отже, водойма замкнена. Берегами.  А коли зробили огорожу і ворота з замками - водойма замкнута. Неначе.

[Wolliger Mensch]

Пишут:

Замкнений водний об'єкт
природна або штучно створена водойма, не зв'язана з іншими водними об'єктами (крім водоносних горизонтів).

[oveka]

Та я нічого.

[Джереми]

Непроточне, непротічне ставище (штучне), озерище (природнє). Так по-українському. Що за "замкнутий" чи "замкнений" (хіба хата?), що за "водойма"?

[Python]

що за "водойма"?

Рос. «водоем». Українське книжне слово, зроблене за зразком російського книжного слова.

[Джереми]

що за "водойма"?

Рос. «водоем». Українське книжне слово, зроблене за зразком російського книжного слова.

Та знаю. Через оте папуже калькування іноді задумуєшся - для чого вивчати спотворені російські слова? Чи не краще просто вивчити російську?  Російська ментальність бачить, що воно замкнуте, а українська - що з нього нічого не витікає і нема протоки до моря абощо. Так, як "зараза" й "пошесть" або "вітряне". Треба хоч трохи дивитися на світ своїма очима

[Wolliger Mensch]

Та знаю. Через оте папуже калькування іноді задумуєшся - для чого вивчати спотворені російські слова? Чи не краще просто вивчити російську?  Російська ментальність бачить, що воно замкнуте, а українська - що з нього нічого не витікає і нема протоки до моря абощо. Так, як "зараза" й "пошесть" або "вітряне". Треба хоч трохи дивитися на світ своїма очима

Джереми, что это вы политоту тут решили развести?

[alant]

Непроточне, непротічне ставище (штучне), озерище (природнє). Так по-українському. Що за "замкнутий" чи "замкнений" (хіба хата?), що за "водойма"?

Термінологія, що поробиш. А Ставище це село у Житомирський області. 

[Джереми]

Термінологія, що поробиш. А Ставище це село у Житомирський області. 

Їх іще чимало. А ще Стависько, Стависька. А у множині на -ище (горище, вогнище) наголос на кінці - горищА, вогнищА?

[Python]

Та знаю. Через оте папуже калькування іноді задумуєшся - для чого вивчати спотворені російські слова?

Практична задача: перекласти якийсь текст на українську мову. В тексті може міститися слово, що передає поняття, початково в українській мові відсутнє (наприклад, як одним словом назвати ставки, озера, ріки, моря, канали, струмки, океани  — будь-яку помітну заглибину в землі, в якій є вода, незалежно від її природного чи штучного походження?). Якщо такого слова в українській мові нема, треба його або сконструювати (найпростіше — за зразком слова іншої мови, так звана калька), або запозичити, припасувавши іншомовну фонетику до українського звучання (що, в випадку російських запозичень в українську, мало відрізнятиметься від кальки). Це ж не діло — через якесь одне слово відмовлятись від перекладу взагалі.

[Джереми]

наприклад, як одним словом назвати ставки, озера, ріки, моря, канали, струмки, океани  — будь-яку помітну заглибину в землі, в якій є вода, незалежно від її природного чи штучного походження?

Такого слова і в російській мові нема. Або "водоём" (став, озеро, море...), або "водоток" (менше вживане - ріки, струмки). Хіба я погано придумав (та не я, народ) замість "водосховище" вживати "ставище". А терміни що "водохранилище", що "водосховище" геть невдалі. У цих ковтабанях вода не храниться, і не сховується, а лише затримується або збирається і зараз же помалу спускається. Водозбірище, а рос. калька з цього - "водосборище".

[alant]

Не знаю, чи можна замість "водосховища" застосовувати "водоймище", для позначення конктретного водного об'єкту.

[oveka]

Тут http://www.msu.kharkov.ua/tc/cons/vodojma.html офіціоз.

[Джереми]

О! Все добре й гарно написано за тим посиланням - і про водойми та водотоки, і про те, що водойми бувають без стоку або з ним. Отож, "закрьітьій / открьітьій водоём" термін у російській мові зайвий, нечіткий і заводить у деяке непорозуміння, кепсько сприймається . Ще гірше сприймається в українській. Більше грамотні наукові російські терміни - "сточньй/ бессточньій водоём", укр. відповідник - "протічна / непротічна водойма". А хіба погано, коли для штучних буде термін "ставище" (ставки, копанки, вдсхв.), а для природних (на материках) - озерище (або лиманище)? І яка тут "политота"?

[Джереми]

Не знаю, чи можна замість "водосховища" застосовувати "водоймище", для позначення конктретного водного об'єкту.

Думаю, що це набагато краще. Я колись був впевнений, що "водохранилище" по-українському "водоймище". А де у множині "водоймища, водосховища" наголос?

[Elischua]

Русьскы ищє ѥ слово став – само нимь бимь зъвал тъи «водоём», чьто ѧгльскы зъвѫть загалѡмь reservoir. Слово став бо ѥ своïмь тварѡмь наиневтральнѣишє, чьто изокрєма годить урѧдовѡи мълви. Чьто до припоны -ищє, воно ѫ русьскѡи мълви нєсє кѡлька тѧм: 1) мѣстьцє, дє ѥ дєчьто, ожє выразить корень ѫ дотычьному словѣ, 2) взбѡльшенѥ чи одєбєленѥ чи огрѫбенѥ якоѥси рєчи або людина, heи ото: мєдвєдищє «выражонъи розмѣр мєдвєди», бородищє «вєлика борода», бабищє~бабиско «дєбєла баба» точьто. Ѡтты, 1) дѣлить а) на слова, чьто тѧкнѫть на минулє мѣстьцє того, чьто бѣ [колиси] из того, чьто выразить корень, heи ото: бавълнище «полє по сѡбьранѡи бавълнѣ», баштанищє «полє, дє бѣ баштан», мостище «мѣстьцє, дє бѣ мѡст», дворищє «пустѣлє мѣстьцє по садибѣ», мълинищє «дє ста мълин [колись]» точьто; б) на слова, чьто тѧкнѫть на мѣстьцє, дє [нынѣ] ѥ або из правила чи извычьно буваѥ тє, чьто выразить корень, heи ото: ропище «ропонѡсьна пьрсть», вапьнище «вапьнѣноѥ копальнï», ѡгънищє «мѣстьцє, дє кладєно вогънь», базарищє «дє правильно буваѭть търгы» точьто. Ѥ тут бачити, ожє слова, знача мѣстьцє чогоси дотычьного, мѣстѧть такоѥ корєнє, котроѥ бєз припоны -ищє нє мѣнѧть мѣстьцє (вогънь, вапьно, ропа, базар (hеи дѣло), мѡст (hеи испорѫда), бавълна точьто). Протє, чень дєякоѥ слова такы мѣнѧть и мѣстьцє, hеи ото мѡст чи двѡр, наичѧстѣи слова творєноѥ ѡдних припоноѭ -ищє мѣнѧть минулѡсть, покынутѡсть (примѣрѡмь, «вєликого розмѣру мѡст» би тодѣ творѵн дублєтѡмь мостиско). Слово ставищє ѥ творєно лучьбоѭ припоны -ище до слова став, чьто самє собѣ ужє мѣнить «мѣстьцє 'ставлєнє, статє'». Ото жє, воно суто формально нє можє мѣнити «мѣстьцє на якому ѥ 'ставлєнє, статє' мѣстьцє», ани «мѣстьцє на якому бѣ 'ставлєнє, статє' мѣстьцє» (аи, выникнє тафтология). Такъимь чинъмь, ставищє можє мѣнити лишє «вєликъи, сѧглъи став, ставък» абочьто. Ото жє, за потєрєбы невтрального чи загального значення «водоима» слово ставищє привънєсє заивѡсть (нє вьсякоѥ водоимы будѫть вєликоѥ). Тому на моѭ думъкѫ, самє слово став ѥ тут наидотьпьнѣишє – «стата вода ѫ природѣ». Слово ставищє выходѧчи из отсього би мѣнило тѡлькы «достоту вєликъи став» (заивє утъчьненѥ).
Чьто до слова водоима, то въньому я особѣ нє бачѫ такожє ничь хыбьнє дьля русьскоѥ мълвє на означенѥ статоѥ воды ѫ природѣ, выходѧчи смыслу «тє, чьто имє (дьржить, трымлє) водѫ» – синонимы ѫ мълви нє завадѧть.
И извѣстьно, цѣлъкѡмь вѣрьно, ожє исполучення hеи замъкнута чи ото замъкнєна водоима сѫть hєть заивоѥ ис глѧду русьскоѥ мълвє, задьля ото-сього бо ужє и служѧть слова став та водоима.

[alant]

Elischua
Якщо можна, українською.

[alant]

Тут http://www.msu.kharkov.ua/tc/cons/vodojma.html офіціоз.

Слово став тут не використовується, тільки ставок.
Теж саме і про ріку і річку.

[Elischua]

Elischua
Якщо можна, українською.

А Вы россиянин или украинец?

[alant]

Elischua
Якщо можна, українською.

А Вы россиянин или украинец?

Второе

[Elischua]

Elischua
Якщо можна, українською.

А Вы россиянин или украинец?

А, уже посмотрел... таки украинец. Напишу соответствующий ответ.

[Elischua]

Elischua
Якщо можна, українською.

Ни, нє «можна». Нє хочєшь, нє читаи.  Из Вашого прохання я можѫ высновати двѣ рєчи: 1) ожє нє вѣстє чеи на єлємєнтарьному рѡвьни украïньскѫ мълвѫ давьнѣишоѥ добы, чьто дьля украïньца, якъи сидить на мълвофорѣ ѥ трохы так сором; 2) ожє стаѥшь «ѫ позѫ» проти того, яко я пишѫ – а коли так, то ищє раз: Нє хочєшь, нє читаи. ...Або жє, коли ѥси так тѫп – такожє нє читаи. 

Сє, коли подивити сѧ, маи-жє украïньска алє сѡ сєрєдьньовѣчьнъимь захѡдьно-русьскъим правописѡмь – нє вызати сѧ въньому .... то якось. 

[Python]

Можливо, вся справа в юсах? Більшість перед ними губляться, а пояснення з енциклопедій, що це «носові голосні», тільки спантеличує читача, який намагається зрозуміти текст з юсами.