Деякі особливості функціонування суржика

[Wetwitzer]

Шановні колеги!

Один знайомий мовознавець сказав мені, що суржик подекуди функціонує наступним чином:

Наприклад, коли йдеться про прання в старовину (наприклад, в ополонці), то вживається слово "прати" (чи "прать"). Коли ж про прання у пральній машині, то "стірать". Коли йдеться про чоботи, які були, скажімо, до революції, то вживається слово "чоботи". Коли ж про привезені з "города", то "сапоги".

Я знайшов цьому свого роду підтвердження. Моя двоюрідна бабуся називала свою бабусю "бабуся", але сама вже по відношенню до мене та інших онуків була "бабушка".

Чи згодні ви, що суржик функціонує саме так? Можете навести інші приклади на підтвердження (або спростування) цього? 

[andrewsiak]

можу спростувати щодо прати-стірати. Зараз у суржику кажуть стірати на будь-який процес, пов*язаний з видаленням бруду з білизни за допомогою води та мила (прального порошку). А чоботи в суржику називаються так само, як і по-московському: туфлі (сапогі).

[Python]

Перш ніж говорити про «суржик», слід визначитись, де закінчується «суржик» і починається українська мова. ІМНО, такої межі нема, одна й та ж людина може в одній і тій же ситуації користуватись і «чобітка́ми», і «сапо́жками» — все залежить від її особистого ставлення до мови,  від звички, або ж просто від випадку. Українські слова, які у «суржику» не вживаються взагалі (скажімо, «люстерко» чи «кватирка») — це дещо інше, і «чоботи» явно не звідси.

[Kubanian]

на Кубані навіть у місті під час спілкування можна почути "чоботи", але тут уже йде несерьозне комічне забарвлення

[стэпняк]

На Кубани чоботы  - цэ будь яка обувачка, крим лэхкой. И ны тилькы для смиху. 

[Алмас]

Дехто на Кубані під одну мітлу називає суржиком всю місцеву українську говірку, на якій існує багатющий фольклор, дехто з письменників писали мовою, набагато ближчою до неї, а решта - хоч і по-українському, але з численними кубанізмами - то який це суржик? Але він є і тут. От як спрощено виділяю я "суржичан". 1. Російсько-кубанський суржик. Мовці вживають тока(тільки), скока(скільки), стока(стільки); можуть гекати по-рос. і штокати, а можуть і шокати.2. Кубансько-російський суржик:токо, скоко, стоко і зрідка - тіке, ссіке, стіке; шокають, гекають.Обидві ці групи наших "сограждан" об'єднує мертвість мови:вони майже не вживають прислів'я, ідіоми, вільно поводяться з відмінюванням тощо.3.Кубаномовці. Мова цієї групи може бути стосовно України визначена теж як суржик, але це не так.Субстрат в цілому український (східний діалект), але багато російської лексики для сучасних реалій.Серед цих людей чимало тих, хто добре розуміє українську літературну мову або навіть володіє нею(як автор цих рядків), вживає тіке, ссіке й стіке, а зрідка й тільки, скільки й стільки, пересипає свою мову приказками, ідіомами (мова кубанців старшого віку була аж важкою саме через це). Це моя власна градація.