Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

курИРувати чи не курИРувати

Автор Pere, сентября 28, 2006, 14:40

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Pere

Власне, нещодавно у спільноті ua_mova (ЖЖ) було поставлено питання про курувати vs курирувати

Цитировать2) що робить куратор - курує чи курирує?
http://community.livejournal.com/ua_mova/338264.html

Питання насамперед тим цікаве, що на інтуїтивному рівні кортить відкинути «курирувати» як неоковирну російську кальку, позаяк «ир», тим більш у таких от «риру» має вигляд неприродній з погляду типового українського словотвору.
Однак існує курирувати (щоб відрізнити від курувати = лікувати), існує репетирувати (vs репетувати = кричати), існують інші подібні слова.
Такий спосіб творення дієслів (з допомогою «ир») мене непокоїть і вражає кострубатістю.

І щойно я згадав дієслово, яке теж походить від запозиченого, але цілком «українське» на вигляд, слово «копіювати». Російською «копировать», алеж українська тут легко уникає умовного «копирувати» - того, що їй не вдалося з «курирувати». З іншого боку, маємо «курія», що дуже подібно до «копія». І це мене навело на ідею як можна було б відмовитися від «ир»-словотвору, замінивши його на українськіший варіант у якому замість

«курирувати» постає «куриювати» (куріювати?)
репетирувати - репетиювати
буксирувати - буксиювати
дресирувати - дресиювати
командирувати - командиювати
парирувати - париювати
тощо

і як маємо «копійований», то і замість «дресирований» можна було б вживати «дресийований», «репетийований», «буксийований», «командийований», «парийований» і т. ін.

Деякі з таких варіантів можуть здатися трохи смішними, проте казати і чути «копійований» в нас не викликає жодних проблем, отже це хіба проблема звички. І як на мене, «парийований» куди як легше промовляти аніж язиколомне «парируваний».

Дуже цікавлять заперечення чи схвальні думки товариства з цього приводу, аргументація за і проти тощо.
Поглянь на дім свій, Янголе ©

ou77

копіЮвати від слова копіЯ, тобто тут присутньо "й" від чого стає все природним, всталяння "й" в слова в яких його не було - виходить не природно, вже праще курувАти або курИрувати, а щоб не ламати язика - опікуватися, організовувати, допомагати, піклуватися...

Pere

Цитата: "ou77" от
копіЮвати від слова копіЯ, тобто тут присутньо "й" від чого стає все природним, всталяння "й" в слова в яких його не було - виходить не природно, вже праще курувАти або курИрувати

Курувати не годиться - в нього інше значення.
копія, алеж і курія. Чому тоді копіювати можна, а куриювати чи куріювати не можна?
І який сенс у «ир», як не крути, воно зайве в українській на всі сто. Між іншим і в російській теж, але там вже нічого не вдієш - канцеляризм її давно заїв
Поглянь на дім свій, Янголе ©

ou77

ні!
копія - копіювати
куратор - курувати, курировати,
курія тут ні до чого! (я взагалі не впеннений що куратор і курія етимологічно споріднені слова)

Pere

Цитата: "ou77" от
куратор - курувати, курировати,

Будь ласка, зазирніть в етимологічний словник української мови, а також до ВТС СУМ - курувати до куратора не має жодного стосунку. Це зовсім інше слово, запозичене з польської, яка адаптувала латинське cura (-are), і має значення «лікувати». Звісно, куратор теж походить від curare

Але за Фасмером:
куратор кура́тор "попечитель", в эпоху Петра I; см. Смирнов 170. Через нем. Kurator из лат. curātor "опекун".

Тобто шлях інший, значення слова інше і т.д.

І чому, скажіть, виводиvj курирувати з куратора? Якби це було так, ми б мали щось на кшталт «кураторувати». Курирувати ж відповідає німецькому Kurat. Отже маємо виводити з cur, як роблять німці та англійці (curate). Оскільки курувати вже забите, то наступне найпростіше це куриювати. Ось це логічно як на мене і милозвучно. А що це за курирувати з латини через німецьку, а ще й російську, і без жодної адаптації до нашої мови?

З курією так, її не треба притягувати.

Але до чого тут закінчення Я у копії, я не зовсім розумію. Тобто якби ми мали слово копі, або копіа, то від нього утворили б копіувати чи копірувати чи ще щось подібне? На мою думку закінчення тут ролі не грає.
Поглянь на дім свій, Янголе ©

ou77

Ні - якби "копа" (а не копія) то було б "копати" - "й" повинно залишатися - воно є частиною кореня! Але кщо його немає в іменникові то і в дієслові не повинно бути. Чому воно є в "копіювати" - тому що входить до кореня, а ніяк не до суфікса, суфікс там "ув" (наскільки я розумію)

Слово курувати я знайшов російсько-українському словнику інституту мовознавства ім. Потебні, Київ, Абрис, 2003, як переклад російського слова "курировать".
Чи я не правильно зрозумів що за слово ви мали на увазі з самого початку?

Pere

Цитата: "ou77" от
Ні - якби "копа" (а не копія) то було б "копати" - "й" повинно залишатися - воно є частиною кореня!

Що тоді скажете про «лобі» - «лобіювати»? Інше - хіба у російській «копии» і українській «копії» різні корені, адже «копировать», але «копіювати»?

Цитата: "ou77" от
Слово курувати я знайшов російсько-українському словнику інституту мовознавства ім. Потебні, Київ, Абрис, 2003, як переклад російського слова "курировать".

У Жайворонка такий переклад теж є. Але! Великий тлумачний словник суч. укр. мови дає тільке одне значення цього слова: лікувати (заст.)
Те саме з етимологічним словником української мови у 7 томах - єдина етимологія як запозичення з польської у значенні «лікувати», а польське слово, звісно, взялося з латини. Тобто до курувати = курировати у російсько-українських є велика підозра, що цей варіант перекладу наведено помилково, а якщо навіть ні, очевидно, що єдиний спосіб дістатися до цього значення «курувати», це якимсь чином вгадати російське слово «курировать», інакше матимемо лише «лікувати» як етимологічне і літературне значення. З цього випливає, що користуватися «курувати» у сенсі «курирувати» в офіційній документації, нормативних актах, наукових публікаціях тощо є фактично неможливим!
Поглянь на дім свій, Янголе ©

ou77

Цитата: Pere от сентября 30, 2006, 21:08
Цитата: "ou77" от
Ні - якби "копа" (а не копія) то було б "копати" - "й" повинно залишатися - воно є частиною кореня!
Що тоді скажете про «лобі» - «лобіювати»?
Ну так і там і там в корені присутнє "й" чи "і"

Цитировать
Інше - хіба у російській «копии» і українській «копії» різні корені, адже «копировать», але «копіювати»?

В російській очевидно від слова "копир", власне кожна мова вибрала для себе зручне слово, не уявляю собі в російській слово "копиювать" чи "копиевать" чи щось подібне, зате в українській звучить кострубато "копирувати"

Цитировать
Цитата: "ou77" от
Слово курувати я знайшов російсько-українському словнику інституту мовознавства ім. Потебні, Київ, Абрис, 2003, як переклад російського слова "курировать".

У Жайворонка такий переклад теж є. Але! Великий тлумачний словник суч. укр. мови дає тільке одне значення цього слова: лікувати (заст.)
Те саме з етимологічним словником української мови у 7 томах - єдина етимологія як запозичення з польської у значенні «лікувати», а польське слово, звісно, взялося з латини. Тобто до курувати = курировати у російсько-українських є велика підозра, що цей варіант перекладу наведено помилково, а якщо навіть ні, очевидно, що єдиний спосіб дістатися до цього значення «курувати», це якимсь чином вгадати російське слово «курировать», інакше матимемо лише «лікувати» як етимологічне і літературне значення. З цього випливає, що користуватися «курувати» у сенсі «курирувати» в офіційній документації, нормативних актах, наукових публікаціях тощо є фактично неможливим!
Нічого з цього не випливає, мова жива, якщо приживеться "курувати", то ніякі словники не допоможуть... "курирувати" - можна розглядати як русизм, тобто в умовах сучасного пуризму, у "курувати" є шанс, хоча воно точно таке саме кострубате як і "курирувати"

ou77

Можна замість "репетувати/репетиювати" взяти слово від "репетиція" (тут зявився "йот") - "репетиціювати" вже не кострубато але ще достатньо безгуздо:(
В принципі омоніми в мові допускаються через те не бачу нічого поганого в слові "репетувати" а легше сказати "проводити репетицію", "брати участь у репетиції" і т.п.

Pere

Цитата: "ou77" от
Ну так і там і там в корені присутнє "й" чи "і"

А до чого тоді закінчення у «копія»? Тобто ви пишите «юва» у копіювати через те, що в цього слова закінчення «я», а в лобіювати через те, що корінь на «і»? Де можна побачити таке формулювання правила?

Цитата: "ou77" от
В російській очевидно від слова "копир"

Очевидно, ні!

Фасмер:
ко́пия начиная с 1705 г.; см. Христиани 29 и сл. Из нов.-в.-н. Kорiе от ср.-лат. сōрiа "список, копия, размножение"; см. Клюге-Гётце 321.

Цитата: "ou77" от
Нічого з цього не випливає, мова жива, якщо приживеться "курувати", то ніякі словники не допоможуть... "курирувати" - можна розглядати як русизм, тобто в умовах сучасного пуризму, у "курувати" є шанс, хоча воно точно таке саме кострубате як і "курирувати"

Випливає. Бо мова офіційних документів і «жива мова» нормуються неоднаково. Якщо ви в офіційному документі вживаєте слово у сенсі, якого не існує з погляду термінологічних та тлумачних словників мови документа, ви створюєте підстави майбутніх адміністративних та юридичних колізій. Живість мови ролі не грає.

А чому, на ваш погляд, «курувати» є кострубатим? Може і «вирувати» є кострубатим, на вашу думку? І «керувати»? І «чарувати»?

Цитата: "ou77" от
В принципі омоніми в мові допускаються через те не бачу нічого поганого в слові "репетувати"

Що ж український Правопис з вами не погоджується. Він прямо вказує, що у запозичених словах наростки -ір- (ир) випускаються. Окрім саме тих випадків, де необхідно запобігти омоніміі, і, між іншим, «репетирувати» у цьому параграфі наведено як один з прикладів на це правило!
Отже я пропоную розглянути спосіб випускати ці суфікси таким чином, щоб зберегти дух правила - дотримуватися правописної норми нестворення зайвої омонімії. Ви ж пропонуєте змінити семантичне навантаження наявних дієслів, таких як «курувати», «репетувати».
Поглянь на дім свій, Янголе ©

ou77

Цитата: Pere от октября  2, 2006, 11:44
А до чого тоді закінчення у «копія»? Тобто ви пишите «юва» у копіювати через те, що в цього слова закінчення «я», а в лобіювати через те, що корінь на «і»? Де можна побачити таке формулювання правила?

Які правила, я про мову а не про правила! нема таких правил! а якщо про мову - то все просто - є йот в корені - він і зберігається при формувані нового слова нема - не береться (якщо не є частиною суфікса)


Цитировать
Цитата: "ou77" от
В російській очевидно від слова "копир"

Очевидно, ні!

Фасмер:
ко́пия начиная с 1705 г.; см. Христиани 29 и сл. Из нов.-в.-н. Kорiе от ср.-лат. сōрiа "список, копия, размножение"; см. Клюге-Гётце 321.

Я казав про походження слова "копировать" від слова "копир" (хоча і сам зараз не впевнений в цьому)

Цитировать
А чому, на ваш погляд, «курувати» є кострубатим? Може і «вирувати» є кострубатим, на вашу думку? І «керувати»? І «чарувати»?

Ну самі подивіться тут "уру" а в наведених вами прикладах "иру"/"еру"/"ару"
Чому, певно хтось скаже, я про власне відчуття.

Власне я говорив всю дорогу про мову, а не про правила, правила тільки відбивають мову, а не наоборот.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр