Лемківський Словничок

[Ревета]

Эти панове общаются только между собой, на вопросы и аргументы не отвечают. Наружу прорывается только ставшее уже привычным их хамство и безнравственность.

Мне не очень понятно, что они делают в языковом пространстве ненавидимого им народа. Неужто некое "мЕссионерство" имеет смысл к тем, кого презираешь? Если они, как обычно, объявили незалежность только на словах, а не на деле, то, по-моему, разумным будет объявить их незалежность нам самим.

Хамам и злобствующим - незалежность!

А кто вам мешает? Вперед...
Кстати, почему вы за незалежность, а не независимость?

[Iskandar]

А кто вам мешает? Вперед...

А любимая ваша штучка из серии "на себя посмотри", уже только в этой теме раза три блистала. Придумайте что-нибудь пооригинальнее. И хамский репертуар поразнообразьте. Только я читать не буду. Я еще не видел от Вас ни одного сообщения хоть малость содержательного лингвистического плана. Мне это уже не интересно.
Это было мое последнее сообщение, адресованное к Вам. Пишите на него очередной безтактный ответ и всего доброго!

[Alessandro]

Кстати, на мои апелляции к Шевченку местные нацукры прямо заявляли, что в мове он им не авторитет. Представьте, такое бы сказал великорус по поводу Пушкина...

Вступать в основную полемику у меня желания никакого нету, но всё-таки позволю себе заметить, что Пушкин действительно не авторитет.
Вот открыл наугад томик Пушкина. "брег", "полуденный", "котильон", "дальная", "докучный". Слова эти осуствуют в современном живом русском языке, как в разговорном, так и в литературном. Думаю, это никто не оспаривает?

Я, правда, только на половину "великорус".  А украинец на четверть. 

[Stepnyk]

Кстати, на мои апелляции к Шевченку местные нацукры прямо заявляли, что в мове он им не авторитет. Представьте, такое бы сказал великорус по поводу Пушкина...

Вступать в основную полемику у меня желания никакого нету, но всё-таки позволю себе заметить, что Пушкин действительно не авторитет.
Вот открыл наугад томик Пушкина. "брег", "полуденный", "котильон", "дальная", "докучный". Слова эти осуствуют в современном живом русском языке, как в разговорном, так и в литературном. Думаю, это никто не оспаривает?

Я, правда, только на половину "великорус".  А украинец на четверть. 

Основные вопросы таковы - в силу каких обстоятельств множество польских слов вошло в украинский язык в  недавнее время, если по простой исторической логике войти должны били русские так как украинцы контактировали с великоросами? И - почему чем глубже копнёшь в разговорный украинский язык, тем дальше он от современного и ближе к русскому? Почему почти все абстрактные понятия раболепно копируют польские? Почему даже латинизмы используются те же что в польском языке (примеры приводил) и латинские глаголы спрягаются на польский манер? Никто мне ответа не дал и я так понял уже не даст. А орать "бидло москвиньске" ума большого не надо.

[Stepnyk]

 И повторяю, и прилюдно обещаю что сие есть мой последний ответ в этой теме
  обращаюсь ко всем науковцям які подарували нам таку файну літературну мову - поверніть туди всі україно-руські слова, які ви від нас сховали і заберіть свою польщизну в труну разом з собою!
    Куда уж мне всю их "велич" збагнуьти - мне почему то вспомниается такие строки неизвестного автора XVI  в. (Вышенский?)
      Звір се дикий для русина
       Що польщизна що латина.

[piton]

позволю себе заметить, что Пушкин действительно не авторитет.
Вот открыл наугад томик Пушкина. "брег", "полуденный", "котильон", "дальная", "докучный". Слова эти осуствуют в современном живом русском языке, как в разговорном, так и в литературном.

Всех с днем рождения Пушкина! Кстати, и на Украине широко отмечается.
Пушкин - авторитет, но он и сам бы с негодованием отверг мысль, что последующие писатели должны слепо копировать его язык. Понять как, когда, и почему меняется язык - задача вполне научная. Любопытному носителю любого языка будет очень интересно узнать, как и когда появились конкретные заимствования. И здесь у украинцев большое преимущество, ведь сохранились многие документальные свидетельства развития литературного языка, что вообще-то редко бывает. В принципе, у многих слов известен автор или "переводчик". Интересно же.
Здесь ведь не обсуждается тема достоинств и недостатков языка, бессмысленно это. "Шо маемо, то маемо".
Но почему тупо отрицается очевидная тенденция - стремление сделать украинский менее похожим на русский? Это как-то оскорбляет язык или народ? Надо ли ради этого унижать другой язык, народ, переходить на личности, перевирать слова оппонента, подменять понятия, хамски тыкать носом в происхождение человека. Вопрос риторический. Любому языку желаю поменьше таких защитников.
Будь я совершенно не в курсе истории вопроса, в правоте Искандера меня убедили бы даже не его доказательства и факты, а поведение его оппонентов. Неужели радетели украинского языка не смогли грамотных и порядочных людей выставить?

Ладно, вопрос по лемкам созрел...
Как бы язык лемков основан на кириллице, но в реальности на своем форуме лемки предпочитают латиницу. Не ставится ли вопрос о смене алфавита на реально применяемый?

[Iskandar]

Вступать в основную полемику у меня желания никакого нету, но всё-таки позволю себе заметить, что Пушкин действительно не авторитет.
Вот открыл наугад томик Пушкина. "брег", "полуденный", "котильон", "дальная", "докучный". Слова эти осуствуют в современном живом русском языке, как в разговорном, так и в литературном. Думаю, это никто не оспаривает?

Полуденный?
Авторитет в языке, литературный образец - это не означает буквальное следование за его тезаурусом. Это образец тенденции.
Но отвержение Шевченка как авторитета, как образца тенденции лишь будет подтверждать мои слова, ибо раз современный язык заметно более полонизирован, чем язык Шевченка, то это значит, что полонизация произошла.

Я, правда, только на половину "великорус".   А украинец на четверть.  

У множества русских людей России есть украинские корни и украинские родственники. Но для здешних нацукров украинец - это только тот, кто исповедует их русофобские взгляды. Как я уже отмечал, подобная версия украинства повисает в воздухе и не имеет корней и традиции раньше конца 19 века.

Звір се дикий для русина
      Що польщизна що латина.

Это для русских (pl. от русин). А для украинцев, по заявлениям, это мать родна. Некоторые же уже признавались, что хотят перехода на латинский алфавит, да только януковики мешают. Поколения южнорусских людей даже в эпоху господства лучших друзей украинцев - поляков - стойко держались кириллицы. Отсюда делаем вывод, что подобным украинцам они не предки.

[Iskandar]

Неужели радетели украинского языка не смогли грамотных и порядочных людей выставить?

Защитники украинского языка существуют разные. Но в нацукры такие вот точно не идут.
(Прошу заметить, что термин "нацукр" вполне нейтрален, да еще к тому же обращающий нас к славным традициям Фаддея Чацкого)

[andrewsiak]

Дивні люде, ті московці:
як скажеш, що українська мова має відмінності від московської - то кричать "прєдацєлі! католікі! праваслафную расєю-матушку прєдалі! ні хацім вас! уйдзіцє ат нас, працівниє!"
а як скажеш, що українська мова стоїть ближче до московської ніж яка інша слов'янська - то волають "ет ні їзик! ет дзіалєкт! ви такії же рускії как ми! хваціт на сваей мове ґутаріць! вєрніцєсь в лона расіі-матушки!"
Гидко. Бридко.
А мені от цікаво, як прибічники того, що укр.мова - є спольщена московська, пояснюють факт присутности в українській мові фонетичних змін, не притаманних ані московській, ані польській мові?
(Маю на увазі реалізацію "ять" як "і", перехід давніх "о", "е" у "і" в закритих складах, м'які закінчення дієслів у 3-й особі (став-ить, ставл-ять) та взаємозаміна "у" та "в" перед приголосним та в кінці слова (ужити/вжити). Будь ласочка, жду на ваші версії.

[Letizia]

И повторяю, и прилюдно обещаю что сие есть мой последний ответ в этой теме
  обращаюсь ко всем науковцям які подарували нам таку файну літературну мову - поверніть туди всі україно-руські слова, які ви від нас сховали і заберіть свою польщизну в труну разом з собою!
    Куда уж мне всю их "велич" збагнуьти - мне почему то вспомниается такие строки неизвестного автора XVI  в. (Вышенский?)
      Звір се дикий для русина
       Що польщизна що латина.

Фрейд бы плакал ©  Вы, уважаемый, анекдот мне напомнили: сидит почти столетний старик со своей почти столетней старухой. Вдруг он оплеуху ей как врежет. Старуха ему: Ти чё? А он: Как вспомню, что тебя не девушкой взял...

А вам, собственно, какое дело до языка, которым вы, судя по всему, не пользуетесь?

[Amateur]

м'які закінчення дієслів у 3-й особі (став-ить, ставл-ять) та
взаємозаміна "у" та "в" перед приголосним та в кінці слова (ужити/вжити).

Ці явища є в білоруській і частково в російській мовах.

Маю на увазі реалізацію "ять" як "і",

Це явище зустрічається в сербо-хорватській, а може й в деяких інших. Хіба не в білоруській у деяких словах?

[andrewsiak]

Маю на увазі реалізацію "ять" як "і",

Це явище зустрічається в сербо-хорватській, а може й в деяких інших. Хіба не в білоруській у деяких словах?

приклади можна?
срб. сниjег/снег, лjето/лето. Де тут "і"?
у білоруській тільки в слові "Мінск" < староукр. Мінськ (старобілор. Менск).

[Iskandar]

А мені от цікаво, як прибічники того, що укр.мова - є спольщена московська, пояснюють факт присутности в українській мові фонетичних змін, не притаманних ані московській, ані польській мові?

Всё-таки читать сообщения оппонентов иногда следует. Хотя бы чтоб отвечать по существу разговора  .
Всё польское влияние, обсуждавшееся нами, касалось лексики. При чем здесь фонетика?

[Amateur]

приклади можна?
срб. сниjег/снег, лjето/лето. Де тут "і"?

А як же ікавські діалекти? Snig, lito, did, dite. Ікавські діалекти розповсюджені переважно серед хорватів в усіх трьох наріччях (штокавському, кайкавському й чакавському).

у білоруській тільки в слові "Мінск" < староукр. Мінськ (старобілор. Менск).

Ні. Там є річка Менка. Тому Менск. А Мінск це полонізм через співзвучність із назвою іншого польського міста Mińsk Mazowiecki.
У білоруській мові в деяких словах у першому переднаголосному складі відбувається чергування е з і замість із я. Хоч я, може, й помиляюсь, що це пов'язано з ятем. Не можу зараз згадати, в яких саме словах.

[andrewsiak]

а на якій підставі можна стверджувати, що українські слова "дякувати", "тримати" є полонізмами, якщо вони повністю відображають чисто українську фонетику у історичній відповідности до польської:
"ę" = "я", як у "pięć" = "п'ять"
"-owa-" = "-ува-"
"-ć" = "-ти" як в аболютній більшости інфінитивів
"-rzy-" = "-ри-".
Перефразую:
Чому стверджується, що ці слова - полонізми, якщо ми маємо не "дзєнковаць" та "тшимаць", а абсолютно українські з історично-фонетичної точки зору слова?
То може це як раз московська мова їх утратила, а українська зберегла?

[andrewsiak]

приклади можна?
срб. сниjег/снег, лjето/лето. Де тут "і"?

А як же ікавські діалекти? Snig, lito, did, dite. Ікавські діалекти розповсюджені переважно серед хорватів в усіх трьох наріччях (штокавському, кайкавському й чакавському).

нізачьот. хорватські діалекти - не польські.

у білоруській тільки в слові "Мінск" < староукр. Мінськ (старобілор. Менск).

Ні. Там є річка Менка. Тому Менск. А Мінск це полонізм через співзвучність із назвою іншого польського міста Mińsk Mazowiecki.
У білоруській мові в деяких словах у першому переднаголосному складі відбувається чергування е з і замість із я. Хоч я, може, й помиляюсь, що це пов'язано з ятем. Не можу зараз згадати, в яких саме словах.

Мінськ - це місто, де міняли або обмінювали товари. Кореневий голосний відображає український рефлекс ятя - як у білоруській, так і в московській і в польській мовах.
Чи може, Аматоре, це місто, "каторає замініравалі"?

[Iskandar]

 

як скажеш, що українська мова має відмінності від московської - то кричать "прєдацєлі! католікі! праваслафную расєю-матушку прєдалі! ні хацім вас! уйдзіцє ат нас, працівниє!"
а як скажеш, що українська мова стоїть ближче до московської ніж яка інша слов'янська - то волають "ет ні їзик! ет дзіалєкт! ви такії же рускії как ми! хваціт на сваей мове ґутаріць! вєрніцєсь в лона расіі-матушки!"

Не вижу за этой коверканной сентенцией ни ваших, ни наших слов. Существовать в пространстве, параллельном ходу беседы и разговаривать самому с собой никто Вам, конечно, не запретит. Но вот зачем постоянно коверкать правописание русского языка, не понятно.

[andrewsiak]

Іскандаре, ви ще з десяток постів тому заявили, що більше тут не з'явитесь....
але ж ні - не дає спокою вэлыкарускає сазнаніє!
До речи, пишу українським правописом московські слова тому, що вважаю, що оскільки ми, кияни, навчили москвинів азбуці, то й можемо її підправити, штоби лутше саатвєцтвавала фанецікє рускава язика. Бо ж говорите по московськи з аканням та цеканням, а пишете по староукраїнськи з оканням та без цекання. Ніпарядак!!!

[Iskandar]

а на якій підставі можна стверджувати, що українські слова "дякувати", "тримати" є полонізмами, якщо вони повністю відображають чисто українську фонетику у історичній відповідности до польської:
"ę" = "я", як у "pięć" = "п'ять"
"-owa-" = "-ува-"
"-ć" = "-ти" як в аболютній більшости інфінитивів
"-rzy-" = "-ри-".
Перефразую:
Чому стверджується, що ці слова - полонізми, якщо ми маємо не "дзєнковаць" та "тшимаць", а абсолютно українські з історично-фонетичної точки зору слова?

Ну знаете ли... Не знать то, что заимствования ВСЕГДА преобразуются в соответствии с фонетической системой заимствующего языка, а заимствования из родственных языков очень часто переводятся поморфемно или пофонемно, с вашей стороны не очень хорошо.

По-вашей логике, слово pojedynek должно было зазвучать в русском как *поедынэк (да еще и без аканья)

[Amateur]

нізачьот. хорватські діалекти - не польські.
Чи може, Аматоре, це місто, "каторає замініравалі"?

andrewsiak, у садок! Дітячий!

[Ревета]

а на якій підставі можна стверджувати, що українські слова "дякувати", "тримати" є полонізмами, якщо вони повністю відображають чисто українську фонетику у історичній відповідности до польської:
"ę" = "я", як у "pięć" = "п'ять"
"-owa-" = "-ува-"
"-ć" = "-ти" як в аболютній більшости інфінитивів
"-rzy-" = "-ри-".
Перефразую:
Чому стверджується, що ці слова - полонізми, якщо ми маємо не "дзєнковаць" та "тшимаць", а абсолютно українські з історично-фонетичної точки зору слова?
То може це як раз московська мова їх утратила, а українська зберегла?

Мене вражає невігластво цих борців проти української літературної мови. Коли їм показуєш аналоги в чеській, словацьцій, ба, навіть у піденнослов'янських мовах, жоної реакції. Продовжується тупа волинка: "Ета паланізіраванний русскій язик...". Невже ця жуйка їм самим не смердить уже чи своє не має щапаху?

Iskandar, ви би перерахували нам слова, які ми мусимо замінити на справжні. А то це лише балачки одні про "полонізацію після Шевченка" . І хто її вчиняв, так само, будь ласка, напишіть. Бо окрім постанови ЦК ВКП(б) про зближення української та російської мов 1932 р. інших "полонізаторів", які б директивно творили мову, я не знаю. 

[andrewsiak]

andrewsiak, у садок! Дітячий!

який який садок? Ді.. ді.. тячий? такого слова не знаю в українській мові. Чи, може, Ви пишите тією мовою, якою українці, на вашу думку, мусять спілкуватися? То вже пишіть "дзєцкій" штоб сразу-та била па-маскофскі, а то ізабрітаєцє тут слава, панімаєцє ль.

[Iskandar]

до рівня діялекту або суржику москво-польського...

Дія... чого? Не знаю я такого слова в українській. Чи, ма'ть, це Ви програму не ту взяли, білоруську?

[andrewsiak]

до рівня діялекту або суржику москво-польського...

Дія... чого? Не знаю я такого слова в українській. Чи, ма'ть, це Ви програму не ту взяли, білоруську?

діялект. Дообмоскалений (дозросійщений) правопис. В українській мові, як вам не відомо, між двома голосними hiatus не можливий. Відповідно з'являється [j] між [i ] i [a].

[Amateur]

який який садок? Ді.. ді.. тячий? такого слова не знаю в українській мові. Чи, може, Ви пишите тією мовою, якою українці, на вашу думку, мусять спілкуватися? То вже пишіть "дзєцкій" штоб сразу-та била па-маскофскі, а то ізабрітаєцє тут слава, панімаєцє ль.

Це все, що можете сказати.