-ся та -сь

[svidomit132]

Результат не забарився: мама в категоричній формі заборонила Саші бавитись з моїм Петриком, а могли ж дружити сімями

А могла ж і зарубать. 

Та навряд, пара була цілком інтелігентна

[Lugat]

А ви значення слова недоцільно розумієте?

А що вашець має на увазі: «слова недоцільно» чи «недоцільно розумієте»? 

[Lugat]

Та навряд, пара була цілком інтелігентна

Тим гірше. Проста мама такого б не вчинила.

[svidomit132]

Та навряд, пара була цілком інтелігентна

Тим гірше. Проста мама такого б не вчинила.

Жінки- істоти непередбачувані, а раптом?

[svidomit132]

А ви значення слова недоцільно розумієте?

А що вашець має на увазі: «слова недоцільно» чи «недоцільно розумієте»? 

Казали старі люди, що ДІАМАТ розріджує мозок

[DarkMax2]

я не буду пояснювати різницю між словами вояж і жерти -недоцільно

А навіщо ж пояснювати, коли це жарт?

злив його 

а хто такі зирянські вояки, мені ця ідіома не знайома

комі ж

[svidomit132]

я не буду пояснювати різницю між словами вояж і жерти -недоцільно

А навіщо ж пояснювати, коли це жарт?

злив його 

а хто такі зирянські вояки, мені ця ідіома не знайома

комі ж

мєщєрякі?

[Lugat]

Казали старі люди, що ДІАМАТ розріджує мозок

А сидіння перед монітором, як я вже колись казав, призводить до повної пікселізації свідомості. 

[Killrocker]

Ходило ся , дивило ся, мочило ся,ганьбило ся,
Воно ся ходило, Воно ся дивило , Воно ся мочило, Воно ся ганьбило.

А тепер спробуйте те саме проробити з закінченням "сь"

Є й таке. Звучить як "воно-сі-ходило" і т. п.

"Аби сь не діждав, би сь не схотів"- і таке буває

Це зовсім інший випадок. Дане "сь" не є зворотною часткою. Це видозміна дієслова "бути".
Якщо потрібно, то можу надати детальнішу інформацію.

[LUTS]

Це видозміна дієслова "бути".

Саме так, нажаль така, що відмерла у нашій мові.

[killrocker]

Це видозміна дієслова "бути".

Саме так, нажаль така, що відмерла у нашій мові.

Ну, в літературній вимерло, але в західних діалектах, особливо в Закарпатському, живе і активно застосовується. Правда в такій формі воно втратило свою самостійність ( не може стояти на початку речення та після деяких сполучників), навідміну від чеської та словацької ( щодо інших не знаю). Думаю це одна з тих речей, що українській мові вкрай бракує. Також я б повернув скорочені форми займенників та вільне ся.

[Pawlo]

За відсутності мовної практики став їх не розрізняти. Коли яке закінчення має бути?

Зараз така "мода" - не вживати скороченого закінчення, тільки -ся. Вживати -сь начебто русизм і несмак.

Особисто мені дуже ріже слух те сь.

[Pawlo]

ак проблема суржику і проблема повзучої русифікації — не одне й те ж. Живучи в Києві, я більше радію, коли чую на вулицях цей самий суржик, ніж добре відпрацьовану літературну мову без помилок. 

А я не радію. Бо як правило така людина використовує як письмову мову російську

[Python]

Мені не ріже. Крім, можливо, випадків зі збігом кількох приголосних — та й то, українська мова допускає слова назразок «здававсь» (а російською «казалсь» уже не скажеш).

[Pawlo]

[
Судячи  з того як ковбасить останні 3 роки систему освіти можна знову сподіватися  реакції зразка 1972 року

А що тоді сталось?
Пригадую читав десь коло 70 року останні негуманітрні вузи були на російську переведені

[Python]

ак проблема суржику і проблема повзучої русифікації — не одне й те ж. Живучи в Києві, я більше радію, коли чую на вулицях цей самий суржик, ніж добре відпрацьовану літературну мову без помилок. 

А я не радію. Бо як правило така людина використовує як письмову мову російську

Не факт — залежить від того, кому людина пише. Крім того, пишучи українською, вони майже завжди використовують літературну мову, уникаючи розмовних русизмів, тоді як письмову російську знають здебільшого поганенько, що видно з помилок — це стосується навіть людей мого покоління, які ще застали нормальне викладання російської мови в школі, і навіть тих випадків, коли людина з української зовсім перейшла на російську — письмова російська в них майже завжди лишається «з акцентом».

[alant]

Ну, в літературній вимерло, але в західних діалектах, особливо в Закарпатському, живе і активно застосовується. Правда в такій формі воно втратило свою самостійність ( не може стояти на початку речення та після деяких сполучників), навідміну від чеської та словацької ( щодо інших не знаю). Думаю це одна з тих речей, що українській мові вкрай бракує. Також я б повернув скорочені форми займенників та вільне ся.

Чи варто збагатити літературну норму діалектизмами і якими. Наведіть приклади. 

[killrocker]

Чи варто збагатити літературну норму діалектизмами і якими. Наведіть приклади.

Ну, окрім тих трьох, які не являються 100% діалектизмами, адже це просто вимерлі частини, я б додав скорочену версію "собі" - "си", яка має також зворотній характер і вживається також лише з деякими словами.
Також я б додав дуже кардинальну зміну - відмінювання невідмінюваних слів. У Закарпатському діалекті невідмінюваних слів майже немає. Все дуже красиво відмінюється. Ось приклад, як це звучить
Н    таксі                Рене(ч.р.)     Рене(ж.р.)  Жаклін
Р     таксія              Ренея           Ренеї          Жакліни
Д    таксійові         Ренейові       Ренеї          Жакліні
З     таксі               Ренея            Ренею         Жакліну
О    таксійом         Ренейом        Ренеєю       Жакліною
М    таксійові         Ренейові       Ренеї          Жакліні
К     таксі               Ренею/є        Ренейо       Жаклін(о)

Та і слова чоловічого роду у нас мають змішаний тип відмінювання:
Н Лелека
Р Лелеки
Д Лелекові
З Лелеку
М Лелекові
О Лелеком
К Лелеко, че, ку

Всі ці відмінності у відмінюванні виникли завдяки іменам, адже на Закарпатті в розмовній мові дуже часто використовуються імена з Угорської, а вони в літ. не відмінюються (Лоці, Дюрі, Дюсі, Пішті...). Тобто у нас просто до кінця слова ще додається "й" і тому виходить, що Дюрі та  Дюрій відмінюються однаково. До жіночих ймен додається "а", або "я", якщо після голосної.
Також імена вплинули на відмінювання слів чол. р. з закінченням на "а".

А ось приклади вживання дієслова бути:
Т.Ч.
я вдома  ,вдома-м
ти вдома,
ми вдома, вдома-сьме
ви вдома, вдома-сьте
М.Ч.
я був вдома, вдома-м був, був-им вдома
ти був вдома, вдома-сь був, був-ись вдома
ми були вдома, вдома-сьме були, були-сьме вдома
ви були вдома, вдома-сьте були, були-сьте вдома
перед даними закінченням ставиться "и", якщо попереднє слово закінчується на приголосну (вдома-м був, був-им вдома)
Дана форма не може стояти на початку речення та більшості сполучників, часток та прийменників, що мають менше 4 звуків.
Думаю приводити приклади вживання вільного "ся" та таблицю відмінювання займенників у скороченій формі не потрібно, адже вони часто зустрічаються у "до-совєтській" літературі. Але, якщо хтось не знає, але зацікавлений, то напишу.
Також я б повернув всі ті репресовані радянами слова та доповнив би русинськими та західними діалектизмами. Взагалі, я б зробив паралельне доповнення української русинською ( не все, а лише те, що зникло, або відсутнє)