казахський vs казаський

[hodzha]

казакський надо, ближе к оригиналу

козацький. степове поняття козака в староукраїнській мові мало вигляд "козак". "казах" і "казак" - це новітні запозичення. 

[Karakurt]

О вторично же. Тем более отличать надо.

[Python]

Цікаво, чому Единбурґ, коли Edingurgh? Наскільки я можу зрозуміти, таке буквосполучення відповідає середньоанглійському фрикативному ȝ, що в наш час узагалі зник з вимови.

Щодо Пшемисля — у будь-якому разі, це пізнє нововведення, що не має за собою глибокої історичної традиції. В живій мові Перемишль тримається міцно, Пшемисль же — переважно книжне явище, невдала спроба теоретиків уніфікувати українську назву з польською.

[Drundia]

А педівікія пише, що та буква позначала ледь не половину таблиці МФА.

З Перемишлем не стикався. А Пшемишль — продукт практиків. Теоретики вже дістали своїми антїтранскрїпциями.

[Python]

Транскрипційщина все одно ламається на «нечітких» звуках. Скажімо, як правильно — Пшемисль, Пшемисьль чи Пшемишль? А традиційне написання лише забезпечує однозначне використання одного й того ж ідентифікатора для одного й того ж об'єкта в рамках однієї й тієї ж мови — для середньостатистичного носія мови цього досить.

[Python]

А педівікія пише, що та буква позначала ледь не половину таблиці МФА.

Грубо кажучи, вона позначала будь-яке g, що перестало бути /g/

[Python]

Якщо ж наслідувати сучасне англійське написання, чому б узагалі не писати «Едибурґг»?

[Drundia]

Як на мене, звуки там доволі чіткі й однозначні. У нас шиплячі мають дивну здатність трохи асимілювати м'якість...

Грубо кажучи, якщо Единбурґ передавати згідно з вимовою іншого періоду, то її ще треба встановити. З попередніх даних видно, що спочатку було ɡ, а нині маємо ə. Отже: або Единбурґ, або Единбере.

[Python]

Ґ в «Единбурґ» було хтозна-коли, і не факт, що було взагалі (існувала певна неоднозначність з прочитанням давнього g). Пізніше написання через gh вказує на відсутність там /g/ в пізній середньоанглійський період. Ну а стилізація під англійську фонетику з проковтнутими звуками у нас практикується рідко (важко щось згадати, окрім «паті»). Тим більше, там не «е», а «ə» чи щось схоже.

Як на мене, звуки там доволі чіткі й однозначні. У нас шиплячі мають дивну здатність трохи асимілювати м'якість...

Проблема в тому, що в мові оригіналу ś звучить дещо шипляче — звідси й варіант «Пшемишль».

[Sirko]

ГАНЬБА! Споконвічне українське місто, яке поляки віками не могли спольщити, таваріщ Сталін, операція Вісла і г-н Д. перетворили на казна-що!

[Python]

Etymology
Further information: Etymology of Edinburgh

Michael Fry in his book 'Edinburgh, A History of the City' theorized that the name is from the Celtic Brythonic language. The modern Scottish Gaelic name for Edinburgh is Dùn Èideann. This is derived from Brythonic Din Eidyn (Din meaning fort and Edin meaning hill) from the time when it was a Gododdin hillfort.[6] Another commonly held theory is that Edinburgh is derived from "Edwin's fort" from the 7th century king Edwin of Northumbria.[7][8][9][10][11]

The first evidence of the existence of the town as a separate entity from the fort lies in an early 12th century royal charter, generally thought to date from 1124, by King David I granting land to the Church of the Holy Rood of Edinburgh. This suggests that the town came into official existence between 1018 (when King Malcolm II secured the Lothians from the Northumbrians) and 1124.[12] By the 1170s King William the Lion was using the name "Edenesburch" in a charter (in Latin) confirming the 1124 grant of David I.[13]

То, може, взагалі Единбурх чи Еденесбурх?

[Python]

ГАНЬБА! Споконвічне українське місто, яке поляки віками не могли спольщити, таваріщ Сталін, операція Вісла і г-н Д. перетворили на казна-що!

Не тільки пан Д. Обговорюючи причини перейменування міста, ми ризикуємо зайти глибоко в політику, тому я б радив уникати подібної мітингової риторики. Хоча так, можна знайти певний зв'язок між депортацією українського населення Перемишля та його перейменуванням у радянській картографії.

УРЕС, наприклад, на карті Польщі подає назву Пшемисль, хоча ні статті про Пшемисль, ні про Перемишль у словнику я не знайшов. Вікіпедія (українська) подає лише назву Перемишль (з Пшемисля робиться редирект на Перемишль). У російській статтю було перейменовано з «Перемышль», орієнтуючись на назву, офіційно прийняту в картографії (хоча й там «картографічна» назва не має глибокої традиції, про що свідчить дискусія в обговоренні).

Название Пшемысль никому ни о чем не говорит. в отличие от Перемышля. Про Пшемысль узнаешь только на современных картах, причем еще в 1940-х использовалось именно это название. Именно это название ему было дано при основании и именно под ним он известен в русской литературе. Считаю разумным вернуть статье название Перемышль, а польскую версию этого названия использовать в качестве дополнительной, для переадрессации

Взагалі, варто з'ясувати, коли назва Пшемисль почала офіційно використовуватися в українських джерелах.

[Drundia]

Ґ в «Единбурґ» було хтозна-коли, і не факт, що було взагалі (існувала певна неоднозначність з прочитанням давнього g). Пізніше написання через gh вказує на відсутність там /g/ в пізній середньоанглійський період. Ну а стилізація під англійську фонетику з проковтнутими звуками у нас практикується рідко (важко щось згадати, окрім «паті»). Тим більше, там не «е», а «ə» чи щось схоже.

Що значить рідко? Про Ньюкасл чули? Зберігається насамперед німе «р», та ще кілька німих букв в особливих позиціях (у таких сполученнях як «лм», «лк», «дт» тощо, мабуть вони там завжди німі). Як не Единбере, то Единбер.

Проблема в тому, що в мові оригіналу ś звучить дещо шипляче — звідси й варіант «Пшемишль».

От ми так і кажемо.

ГАНЬБА! Споконвічне українське місто, яке поляки віками не могли спольщити, таваріщ Сталін, операція Вісла і г-н Д. перетворили на казна-що!

Ну що ж, не всі добре знають історію. Та й що, у нас Сєвєраданєцк не можуть по-українському назвати, а ви хочете українські назви міст, заснованих давніми украми кілька тисяч років тому десь за океанами.

То, може, взагалі Единбурх чи Еденесбурх?

Може, але давайте вже вживати звичну німецьку (?) назву.

[Python]

От ми так і кажемо.

То Пшемишль чи Пшемисль? Чи хто як хоче, так і каже?

Та й що, у нас Сєвєраданєцк не можуть по-українському назвати

Знову ж, там теж покопались волохаті руки політиків.

Може, але давайте вже вживати звичну німецьку (?) назву.

Німецьке там лише посередництво. У грецизмах, запозичених через латину, ґекання також відсутнє.

[Drundia]

Ми — Пшемишль.

А грецизми через інші мови в нас чомусь стоять диво-винятком.

[Python]

Ми — Пшемишль.

Але в радянській картографії — Пшемисль. Тепер будемо кожні 12 років перейменовувати, як Ватсона/Уотсона?..

[Drundia]

Кого ж та картографія цікавить? У нас фонетичне запозичення з польської...

[Sirko]

Ми — Пшемишль.

А, моʼ, Перемисль? 

А поляки всеʼдно так не кажуть. Лишень Пшемишьль

[Python]

Фонетичне запозичення з польської, але не пряме, а через російську (Пшемысль), і саме цей варіант претендує на офіційність.

[Python]

Ми — Пшемишль.

А, моʼ, Перемисль? 

А як було в давньоруських джерелах? «Перемышль» чи якось трохи інакше? Вікіпедія ще щось про білих хорватів згадує — що про їхній діалект відомо? Якщо там м'якість переходила в шиплячість, як у словаків та закарпатців, то, можливо, й варіант «Перемисль» етимологічно виправданий.

[Drundia]

А поляки всеʼдно так не кажуть. Лишень Пшемишьль

Чесно кажучи, оті польські м'які шиплячі звуки перед іншими м'якими сприймаються як звичайні наші в таких позиціях. Тому не бачу сенсу ставити купу м'яких знаків а-ля тарашкевиця. Можна ще й про рівень м'якості тотого польського l поговорити.

[Python]

Чому тарашкевиця? Желехівка ж.

[Drundia]

Желехівка всюди позначала асимілятивну м'якість? Приклади в ЕУМ лише перед губними, де є протиставлення...

[Python]

А чи є там та м'якість (у варіантах з «-шль»)? Ш й перед голосними ледве пом'якшується — асимілятивної взагалі практично не чути. Схоже, що там насправді асимілятивно м'яке С, яке перейшло в шиплячу.

[Drundia]

Ну так, асимілятивно м'яке С, яке звучить як звук шиплячий. Мабуть не зовсім твердий. Хоча як на мене — практично звичайний український... англійські м'якіші бувають.

А українські — скільки чую, вони в «м'якому» оточенні звучать м'якіше ніж у «твердому».