відриватись "на повну" чи "по повній"?

[Alex_l]

Сабж. Прошу вибачити за жаргон Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.

[Python]

Тільки в українській мові питання «як правильно?» може стосуватись жаргону)

[Conservator]

ІМХО, "на повну" - більш український вираз, "по повній" - конструкція, запозичена з російської. Але вони обидві - сленґізми, тобто ненормативні.

[Elischua]

Чи hєть сам изворот ѥ питомо украïньскыи?

[Elischua]

Осє, прѡ възѡр, ѫ рѡдьных словяньскых мълвєх чешьскѡи та словачьскѡи на тсє кажѫть odvázat se (чеш.), odviazať sa (слвч.).

[Enfini]

Я начебто обидва варіанти чула.

[orklyn]

Сабж. Прошу вибачити за жаргон Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.

Нашою: пуститись берега обома.

[Python]

Сабж. Прошу вибачити за жаргон Підкажіть будь-ласка який вираз є правильним.

Нашою: пуститись берега обома.

Так справді десь говорять? А де саме?

[Elischua]

Нашою: пуститись берега обома.

Ѫ бѫдь якому разѣ, тсє рачѥ тѧгнє на євфємизм нєжє на слєнг.

[orklyn]

Нашою: пуститись берега обома.

Ѫ бѫдь якому разѣ, тсє рачѥ тѧгнє на євфємизм нєжє на слєнг.

відриватись "на повну" чи "по повній"?

І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.

[Elischua]

І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.

Пробачьтє, чьто?

[Python]

І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.

В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.

[orklyn]

І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.

В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.

Хіба суть в аканні? Над Волгою цей продукт просторечия окатиме.

[oveka]

Ставицька каже
ПО ПОВНІЙ ПРОГРАМІ. Цілком, повністю, від початку до кінця. Відірвались по повній програмі.
Так, нашою: пуститись берега. Це надовго.
Відриватись "на повну". Це епізод.

[Elischua]

Ставицька каже
ПО ПОВНІЙ ПРОГРАМІ. Цілком, повністю, від початку до кінця. Відірвались по повній програмі.
Так, нашою: пуститись берега. Це надовго.
Відриватись "на повну". Це епізод.

Росиискє жь «по полной программе» ...

[Elischua]

Росиискє «оторваться по полной / на полную ... » мѣнить тєжє продьленьѥ «... прогамме / программу», алє ѫсилѫ розмълвьности изворот ѥ усѣчоно.

Чешьскы бѫдє «na plný pecky»; у слова "pecka" (пъчька) пьрвозначеньѥ ѥ "пъчька, сѣмѧ [плоду]", алє тут чєрєз "удар, шиб" далѣѥ ѫ тє, ожє ѥ ѧгльскы "bash".
Ѡд значеньи "удару, шибу", икрєчи, ѥ чѧсто творѥно слова знача "высокѫ оцѣнъкѫ якости чоhоси (досѫгу - bash, фильму - blockbuster, пѣсни - hit, тж. рос. "ударный, в ударе" - то бо то "о добрѡм дусѣ, бъдр", або "испѡр", рос. "спорый" ѡд "порити = бити, ударити")" то чьто.

[Python]

І чим зарадить той чи той прийменничок порівняно із самим лише звукописом оригіналу:
АтАрвАццА пА полнАй?..
Тут лише глухий не відчує смакування мегатонної насолоди.

В рамках української мови, акання в русизмах ріже слух так само, як əкання й θекання в англіцизмах.

Хіба суть в аканні? Над Волгою цей продукт просторечия окатиме.

Суть у чистоті вимови (що загалом важливіше, ніж пуристична чистота лексики — мета, в живих мовах практично недосяжна). Людський голосовий апарат — не радіо, що може вільно перемикатися між різномовними каналами, для переходу від однієї фонетичної системи до іншої потрібна підготовка. Якщо ж ми спробуємо увіпхнути в одну фонетичну систему українські й російські звуки, звукові відтінки й звукові переходи, то, зрештою, отримаємо мову, яка за фонетичними критеріями не буде ні українською, ні російською — навіть якщо ми зробимо таку мову лексично чистою українською, це вже буде не орфоепічно правильна природня мова, а акцент...

[Elischua]

Суть у чистоті вимови (що загалом важливіше, ніж пуристична чистота лексики — мета, в живих мовах практично недосяжна). Людський голосовий апарат — не радіо, що може вільно перемикатися між різномовними каналами, для переходу від однієї фонетичної системи до іншої потрібна підготовка. Якщо ж ми спробуємо увіпхнути в одну фонетичну систему українські й російські звуки, звукові відтінки й звукові переходи, то, зрештою, отримаємо мову, яка за фонетичними критеріями не буде ні українською, ні російською — навіть якщо ми зробимо таку мову лексично чистою українською, це вже буде не орфоепічно правильна природня мова, а акцент...

Такє ужє бѣ, коли чєрєз кѡлька миграцьи ѫпродължь XVII-XIX старѡчьи рєфлєксы Лино-Виру (South-West) сѡтъкали ис рєфлєксы Кыѥво-Полѣшьскыми та ище Чърнигѡвьскыми, Пѡлътавьскыми та далѣѥ сѡ Стєпу. Ѫнаслѣдък чоhо украïньска мълва утрати томани рєфлєксы яко из одиноhо краю, тако и из другоhо.

[Python]

Лино-Виру (South-West)

А інші сторони світу як у цій системі називаються? Де саме ці назви використовувались чи використовуються?

[orklyn]

Такє ужє бѣ, коли чєрєз кѡлька миграцьи ѫпродължь XVII-XIX старѡчьи рєфлєксы Лино-Виру (South-West) сѡтъкали ис рєфлєксы Кыѥво-Полѣшьскыми та ище Чърнигѡвьскыми, Пѡлътавьскыми та далѣѥ сѡ Стєпу. Ѫнаслѣдък чоhо украïньска мълва утрати томани рєфлєксы яко из одиноhо краю, тако и из другоhо.

Маєте рацію. Марфуша з власного пальця висмоктала: крыша, тёс, крыльцо...
А Христя "українізувала" те, що Гершко бурчав собі під носа: дах, ґонта, ґанок...

[Elischua]

Лино-Виру (South-West)

А інші сторони світу як у цій системі називаються? Де саме ці назви використовувались чи використовуються?

Ѫ ЄСУМ ѥ мѣчоно лин яко «запад сълньца»; вирiй (або: вир, ир, ïр~йир, ирьи) – »тєпли краï«. Для 'septentrionem' гадаѭ слово сѣвєр (у Грѣньчєнъка »холод«,ѫ ЄСУМ ciвер тєжє »septentriones«), а дьля 'orientem' сам творих слово вутр[ъ] (сѫчасьным письмъм ву́тер) на основѣ корєня *outr- »рано, въсхѡд сълньца«, алє мѫжьскоhо роду. Тси корєни сѫть нєзанѧти иньшими значеньями, а слова яко захѡд та всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни. Пѡлнѡчь та пѡлдьнь я ѫ моѥи рєдакции лишѫ порѧд ис ирьѥм та сѣвєръм, алє мабудь дьля якоhо-си спєциальноhо користанья. Чьто до слова лин, мѡжьна бы и глѧдѣти у О. Курило (матєрияли до лєксикы Подѡлья та фольклору), протє у мєнє, жаль, нєма.

[Python]

слова яко захѡд та всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни.

Зате разом з північчю й півднем вони утворюють досить струнку систему, що пов'язує кожну сторону світу з положенням сонця в певний час доби. Всі їх сучасні українські назви мають слов'янську основу й зрозумілу етимологію.

[Elischua]

слова яко захѡд та всхѡд ми явѧть досыть нєоковирьни.

Зате разом з північчю й півднем вони утворюють досить струнку систему, що пов'язує кожну сторону світу з положенням сонця в певний час доби. Всі їх сучасні українські назви мають слов'янську основу й зрозумілу етимологію.

Ѫ чому ѥ струнъкѡсть тѡѥѥ сѫставы? Ото »пѡлнѡчь-пѡлдьнь« розумѣѭ, алє »всхѡд-захѡд« якѫ? Ожє сълньцє »всходит-заходить«? То тсє можє бути выражоно якоси лѣпъшє (ѡд слова красиво); само ота прозорѡсть тут сєбє и выдасть – слова бѫ нє мали бути творѥни лишѥ ѡд прозорых корѵн пѡшьлоhо побуту. Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.Нѣ ми до подобы така худѡсть лєксикы: ѡд корєнє *ход-: сходи, схiд. Така лєксика своѥѭ над тоѭ прозорѡстьѭ явить нєзахыщона, бѫдь сим то ти слова бѣ творѥно hє пояснювальни, а нє hє ѡдбѡрьни (то бо то спєциальни).

[Python]

Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.

Що не заважає словенцям і полякам використовувати це ж слово для позначення заходу. Зрозуміло, якби самі українці використовували «захід» у якомусь непристойному значенні, використання його як назви сторони світу було б менш доречним.

[orklyn]

Словачьскоѭ та чешьскоѭ захѡд, изокрєма коли ѫ нєпрямых ѡдмѣнъках (заход-) звьнє hє »туалєт«.

Що не заважає словенцям і полякам використовувати це ж слово для позначення заходу. Зрозуміло, якби самі українці використовували «захід» у якомусь непристойному значенні, використання його як назви сторони світу було б менш доречним.

Але попри чотири видання академічного правопису, обов'язкову середню освіту, безперестанні ін'єкції його величність багатомільйонове воно казало й каже "Западна", "западенці"...