Происхождение фамилий на -чук, -юк

[Ильич]

Ну так сам вопрос малоосмысленен. Доля евреев с "еврейскими фамилиями" (типа Кац, Коган, Рабинович и пр.) в любом случае ничтожна, если не считать Израиль, конечно.

Никогда не понимал, о чём спрашивают, говоря про еврейские фамилии. Тот же Рабинович по корню еврейская фамилия, по способу образования вполне славянская.
Русское имя Иван имеет еврейский корень, так что теперь мой сын Ваня стал евреем?

[Алмас]

Да и Рабинович, Каганович, Зеельдович - не совсем еврейские фамилии, ведь они образованы с помощью украинско-белорусского форманта. Тем более, Барский, Ямпольский, Литинский, Звягельский, Жванецкий и т. п. не еврейские, а украинские фамилии, но которые носят преимущественно евреи. Такой парадокс. Но и в этой группе вычислять евреев по фамилиям - глупость.Но есть небольшая группа "идишовых" фамилий, образованных от нас. пунктов (в основном, Украина и Беларусь) с формантом -ер: Голосовкер  (Голосивка), Полянкер (Полянка), Глускер (Глуск), первые носители которых на 100 % были евреями. Относительно "еврея Левченко" нужно сказать, что вряд ли первый носитель её был евреем.Фамилии на -енко характерны только для бывшей Гетьманщины - украинского и белорусского Поднепровья и для простолюдинов. Даже козаки их недолюбливали и считали их "парубоцькими". Это хорошо прослеживается на Кубани.

[LUTS]

Это хорошо прослеживается на Кубани.

На Кубані в більшості козацькі прізвища?

[Awwal12]

Ну так сам вопрос малоосмысленен. Доля евреев с "еврейскими фамилиями" (типа Кац, Коган, Рабинович и пр.) в любом случае ничтожна, если не считать Израиль, конечно.

Никогда не понимал, о чём спрашивают, говоря про еврейские фамилии. Тот же Рабинович по корню еврейская фамилия, по способу образования вполне славянская.

Что значит "еврейская по корню"? По корню она ивритская, а не еврейская, если уж на то пошло... По происхождению же - еврейская, т.е. возникла среди евреев (и почти исключительно среди них встречается по сей день).

[Ильич]

Awwal12, не цепляйтесь. Я с Вами не спорю. Хотя слово "рабби" есть и в идиш. И образовалась фамилия Рабинович в те времена, когда большинство евреев Восточной Европы говорили именно на идиш.
Я вспоминаю отца моего школьного друга. Он держал перед собой Тору и произносил её текст. Но говорить на древнееврейском он не мог. А современный иврит он тем более не знал.

[Алмас]

Это хорошо прослеживается на Кубани.

На Кубані в більшості козацькі прізвища?

Серед козаків носіїв прізвищ на -енко не більше 30%, а серед некозаків - щонайменше 65%.  Істинні і вперті кубанці не полюбляли прізвища на -енко, бо вважали їх всього-навсього парубоцькими формами : Поки молодий хай ще буде Коваленком, Лимаренком, Лебеденком, а для старого це ж несерйозно, а краще - Коваль, Лимарь, Лебідь. Носіїв задокументованих Мушенко, Цибенко, Сущенко у зрілих літах називали Муха, Циба, Сушко та так стійко, що мало хто й знав , що там у "бомагах".Спрощенно це пояснюю тим, що козаки вже давно йшли по реєстрах, були вільнодухами (чий? - Бондаренко або Бондарчук або Бондарів, чия? - Бондарівна, хто? - Бондарь -  а козаки не хотіли бути чиїмись, тому не любили також і російські патроніми - Попов, Петров і т.д.). Якось ще мирилися з відименними - Петренко, Панченко і т.п., але ж, знову, такі прізвища були характерні для некозаків - іногородніх, гомелів або мужиків, бо остаточно у них документовані прізвища з'явилися під час скасування кріпацтва. Не думаю, щоб євреям такі прізвища подобалися, тим паче, шо в ідишовому середовищу парубоцькі та дівоцькі форми за українським зразком не утворювалися.

[Алмас]

Якби хто знав, як я себе "ламав", коли називав свій сайт ЕНКОСАЙТ. Серед моїх родичів не було жодного -енка, поки не вийшла менша сестра за -нченка. Але оскільки серед носіїв українських прізвищ на Кубані і в Росії в цілому найбільше -енків, то пішов на замирення самого з собою. Та й у нас в родині дуже погано ставилися до розділу на козаків і мужиків, хоч мого прадіда, станишного отамана у 1914 р., царського конвойця (1894 - 1900) підставив під червону кулю мужик, правда, не на -енко.

[serge-kazak]

Та й у нас в родині дуже погано ставилися до розділу на козаків і мужиків

Це значить у вас справді козацький рід, який не скурвився.

Хоч мого прадіда, станишного отамана у 1914 р., царського конвойця (1894 - 1900) підставив під червону кулю мужик, правда, не на -енко.

Царство йому небесне. Тільки все ж не варто так зневажливо про червоних і про мужиків, якщо подосліджувати питання, то виявиться, що серед отаманів і командирів РККА було не менше нащадків руських козаків і вояків козачих загонів і формувань старих часів, чим серед "справжніх козаків", які в 1917-23 рр. топили в крові тих, хто підтримав тоді радянську владу на Україні, центральній Росії, Кубані,  Сибіру і т.п. Багато "імперських козаків" забули, що вони плоть від плоті і кров від крові всього народу, забули тих, хто своєю важкою працею забезпечував їхній привілейований статус в імперському суспільстві, стали в 1917-23 рр. на заваді народного визволення з царських кайданів і боротьби за виборну, радянську владу. Як результат чимало людей, таких як ваш дід, потрапило "під роздачу", царство їм всім небесне. Фактично це було відлуння того древнього протиріччя між вільними і реєстровими, у якій колись через зраду реєстрових і власної старшини вільні потрапили у імперське ярмо. Так само як і в часи Хмельниччини та Коліївщини "мужики" черговий раз довели "козакам", що вони вміють воювати не гірше їх. І саме страшне, що історія нас вчить, вчить і ніяк не навчить, судячи з того, що в Росії зараз заводять знову цю стару пісню на новий лад.

p.s. А "-енко" судячи з моєї праці з архівними даними, на центральній Україні в XVIII-XIX ст дійсно дописували усім на право і на ліво, так само як в центральній Росії і на Дону дописували "-ов".

[Алмас]

Але денікінці-шкурівці робили по-чорному...Хоч і називалися білими. Оціночно розподіл козаків був такий:за білих - 10%; за Раду - 35%. за червоних - 15%;ні за кого - 40%; некозаків - за білих - 5%; за Раду - 25% за червоних - 40%; ні за кого - 30%

[Zhendoso]

Из одного из тюркских языков:
Анÿк - Анна,
Ванÿк - Ваня,
Сашук - Саша,
чиперÿк - молодЕц женского рода (от чипер "красивый;порядочный;достойный"
тÿттÿрÿк/тÿтÿрÿт -дурачок
и т.д. и т.п.

[Swet_lana]

Алмасе, дуже цікаві відомості про прізвища. Дякую.

[Swet_lana]

Но если -ик, -чик имеют параллели в русском и польском языках, то -ук, -чук - это какая-то фонетическая новация. Хотя в голову приходит ещё одна версия. В литовском языке (территория Украины входила в Великое княжество Литовское) уменьшительные суффиксы -uk, -iuk. -ciuk очень даже широко распространены.

Так что приведенные выше размышления девушки по фамилии Лачюте вполне имеют смысл:
http://iling.spb.ru/pdf/des/127lau.pdf

Ув. Митридат, мне тоже  статья Лаучуте показалась очень интересной.
Возник такой вопрос:
1. В литовском языке есть подходящие суффиксы, но мало фамилий с ними.
2. В украинском и белорусском языке много фамилий на -ук,-чук, но мало имен нарицательных с этим суффиксом.
3. Как могло так получиться?

[LUTS]

1. В литовском языке есть подходящие суффиксы, но мало фамилий с ними.
2. В украинском и белорусском языке много фамилий на -ук,-чук, но мало имен нарицательных с этим суффиксом.
3. Как могло так получиться?

В білоруській МОВІ є багато таких прізвищ?
Ви по селах покатайтесь, почуєте "имена нарицательные" з таким суфіксом.

[Swet_lana]

В білоруській МОВІ є багато таких прізвищ?

У белорусов достаточно много фамилий на -ук,-юк. И даже видела статью, где утверждается. что данные суффиксы характерны для бел. языка.

Ви по селах покатайтесь, почуєте "имена нарицательные" з таким суфіксом.

Звісно, такі є. Але небагато.
Скільки ви можете назвати  слів з даними суфіксами (слова мають бути загальними назвами)?

[LUTS]

У белорусов достаточно много фамилий на -ук,-юк. И даже видела статью, где утверждается. что данные суффиксы характерны для бел. языка.

В Білорусі такі прізвища присутні на колишніх україномовних територіях Берестейщини, Пінщини і т.п. де білоруською ніколи не говорили.

Звісно, такі є. Але небагато.
Скільки ви можете назвати  слів з даними суфіксами (слова мають бути загальними назвами)?

циганчук, пацюк, поліщук, пінчук, гімнюк. Ще можна подумати.

[Swet_lana]

З п'яти названих 4 використовуються на позначення людей

[Алмас]

Звісно, такі є. Але небагато.
Скільки ви можете назвати  слів з даними суфіксами (слова мають бути загальними назвами)?

крюк, крук, баранчук, струк, дрюк , звук, жук (ж-ж-ж+ук), гук, клобук

[Python]

Ще віслюк і канюк. А взагалі, тут тюркізми треба відсіювати (напр., клобук: тут -ук — не суфікс, а частина запозиченого кореня) та інші слова, де -ук має несуфіксну природу.

[Swet_lana]

І все-таки, українських слів з суфіксами -ук,-юк одиниці , а от прізвищ з цим суф. - десятки тисяч.
Така от кількісна невідповідність.
Якщо порівняти кількість слів на -ук, -юк з словами із суфіксом, скажімо, -к-, то побачимо, що -к- дуже продуктивний і у власних назвах, і в загальних.

[Lodur]

Серед козаків носіїв прізвищ на -енко не більше 30%, а серед некозаків - щонайменше 65%.  Істинні і вперті кубанці не полюбляли прізвища на -енко, бо вважали їх всього-навсього парубоцькими формами

Iснування старовинного козацького роду Дорошенко, з якого вийшло три гетьмани (а на гетьманство, якщо я не помиляюсь, з "голитьби", навiть вiльної, не обирали), як би натякає, що в Українi все було трiшки не так. То, мабуть, щось суто кубанське.

[Алмас]

Серед козаків носіїв прізвищ на -енко не більше 30%, а серед некозаків - щонайменше 65%.  Істинні і вперті кубанці не полюбляли прізвища на -енко, бо вважали їх всього-навсього парубоцькими формами

Iснування старовинного козацького роду Дорошенко, з якого вийшло три гетьмани (а на гетьманство, якщо я не помиляюсь, з "голитьби", навiть вiльної, не обирали), як би натякає, що в Українi все було трiшки не так. То, мабуть, щось суто кубанське.

Та ну ні, я кажу про тенденцію, а не про правило. Якраз прізвища від імен це менше обходило. А "кубанськість" у тім, що  чорноморські козаки і пізні переселенці з козацьких сіл та з державних селян давно йшли по реєстрах і до них найменше начіпляли -енків та -уків, аніж до кріпаків.

[Алмас]

І все-таки, українських слів з суфіксами -ук,-юк одиниці , а от прізвищ з цим суф. - десятки тисяч.
Така от кількісна невідповідність.
Якщо порівняти кількість слів на -ук, -юк з словами із суфіксом, скажімо, -к-, то побачимо, що -к- дуже продуктивний і у власних назвах, і в загальних.

Ніяк не второпаю. а чому тут мала б бути якась відповідність, коли це насамперед прізвищний формант, як і -енко та й ще при тому патронімічний? Що, в шведській багато слів на -son чи в грузинській на -дзе?

[Swet_lana]

Я собі міркую так: прізвища в  історичному плані досить-таки пізнє явище і виникли вони від загальних назв. У творенні прізвищ мали використовуватись (і використовувались) мовні засоби, характерні для української мови.

П.С. Суфікси -uk, -iuk. -ciuk в загальних назвах дуже поширені в Литві. У нас вони поширені лише у прізвищах.

Прочитайте все-таки статтю Лаучуте.
Ю. А. Лаучюте
СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ ЛЕКСИЧЕСКИХ
ЗАИМСТВОВАНИЙ
(на материале славянских балтизмов):
http://iling.spb.ru/pdf/des/127lau.pdf.

[jvarg]

крюк, крук, баранчук, струк, дрюк , звук, жук (ж-ж-ж+ук), гук, клобук

Кроме баранчука - всё корневые звуки. Приведите примеры именно суффиксов.

[ZZZy]

барчук