Закінчення третьої особи множини

[ou77]

Чому в українській мові воно закінчується на "-ть" а в російській на "-т"?
В давньоруській на "-ть" а в старословянській на "-т"?

А якщо порівняти до латинської "-unt" то там взягалі не мало би бути ніякого "-т" воно відпало би за законом відкритого складу.

P.S. індоєвропейське було таки "-untǐ" так що "ть" там "законне".

[andrewsiak]

Це дуже спірне питання. Здається, Шахматов пояснює рос. -т на місці давнього -ть впливом займенника "тъ" (він, той). А рос. говірки таки мають -ть. "Ходють тут всякия."

[ou77]

Я так розумію "тъ" було також і в "українській мові" чому ж тоді в ній не розвилося "-т" замість "-ть"?

[andrewsiak]

Можливо тому, що в російській -ТЪ замість -ТЬ було підтримано церковнослов'янською нормою (в якій було саме -ТЪ), а українська такого впливу не зазнала...

[ou77]

Ну швидше за все, а от вже як пояснити у церковносвянській не зрозуміло, знову "тъ"? я прочитав у Кузнецова, є ще кілька теорій але сам він підтримує "тъ" взагалі я так зрозумів закінчення дієслів одна з достатньо темних тем словянських мов:(


P.S. з другої сторони невже в російській літературна мова мала такий сильний вплив на розмовну?

[andrewsiak]

P.S. з другої сторони невже в російській літературна мова мала такий сильний вплив на розмовну?

Певно, що мала! Бо ж звідки в розмовній мові та навіть по говірках ми маємо скрізь церковнослов'янські "время", "разный", "убеждать", "обратный", "облако"...

[ou77]

"время", "разный", "убеждать", "обратный", "облако"...

Можна посперечатися: якісь слова могли попаси в розмовну мову, але частіше російські слова що мають старословянський вигляд не є звичайними розмовними, от подивіться на наведенний Вами ряд: тільки "облако", не має абстрактного значення. І напевно важче всього навести слова що в українській є повноголосими а в російській ні, але мають одинакову основу. Думаю що морфологія меньше піддається впливу книжної мови, швидше навпаки.

Бо на давньоруську старословянська не вплинула (в планіІ вибору "-ть" чи "тъ") а російська всетаки розвинулась з давньоруської.

Може всетаки цей займенник "тъ" в українській та російській був спочатку різним?

[Bars]

На скільки мені відомо, у деяких говорах південно-західного наріччя української мови поширеним таки закінчення "т", натомість в російській мові закінчення  "ть" набуло значного поширення(південно-великоруське наріччя), однак до літературної мови не ввійшло.

[andrewsiak]

На скільки мені відомо, у деяких говорах південно-західного наріччя української мови поширеним таки закінчення "т", натомість в російській мові закінчення  "ть" набуло значного поширення(південно-великоруське наріччя), однак до літературної мови не ввійшло.

Моя любов знат лем тебе / Не ходь ку двом придь до мене

відси: http://burdon.lviv.ua/songs.html

[Bars]

Цікаво було б довідатися... таке тверде закінчення в південно-західних говорах є архаїчною рисою чи є пізньою фонетичною зміною локального характеру?
Чи не збігається ареали поширення  закінчення "-т" та твердого "ц"?

[andrewsiak]

мені здається, що це інновація, яка ішла у руслі втрати пом'якшення фінальними приголосними, відки "ден" замість "день" і т.ін.