Математичне «щодо» та інші вікіботизми

[Python]

Вікіпедія — одне з найавторитетніших джерел науково-технічної інформації українською мовою в інтернеті, її матеріали стають основою для створення студентських рефератів, наукових стате́й, науково-популярних текстів та відео на інших сайтах. Але придивімось уважніше, як працює Вікіпедія. Як Вікіпедія позиціонує сама себе, це вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен (тобто, її редактори — звичайні люди, що зовсім необов'язково є компетентними в питаннях, про які пишуть. Звідси вимога супроводжувати статтю посиланнями на авторитетні джерела, що дещо обмежує політ фантазії автора вікі-статті й заохочує публікувати лише достовірну інформацію). Але відкривши історію будь-якої статті Вікіпедії, ми побачимо, що значну частину (або й більшість) редагувань у ній роблять навіть не «люди з вулиці», а вікі-боти.

Вікі-боти або ро́боти являють собою досить примітивно влаштовані програми, які виконують велику кількість автоматичних замін за певним алгоритмом. Це не ШІ, «мовна модель» чи «нейронка», а значно примітивніша технологія, що дозволяє внести велику кількість змін, витративши мінімум людського й машинного ресурсу. Здебільшого їх використовують для дій назразок виправлення посилань, автоматичного додавання інформаційних шаблонів та інших технічних маніпуляцій. Але є випадок, коли використання роботів мало б насторожити користувачів Вікіпедії: правопис.

Розгляньмо на простому прикладі, до чого це може призвести. В українській мові є слова «відносно», «стосовно», «щодо». В нормі, їх слід використовувати у двох різних випадках, які не слід змішувати: «відносно» стосується понять «відноситися», «відношення», «відносне положення», «порівняння» тощо, тоді як «щодо» (як і його синонім «стосовно») виражає контекстно-тематичний зв'язок, поняття «стосуватися», «бути пов'язаними». Можна говорити про значення одного фізичного параметру відносно (не щодо!) іншого, або можна зробити висловлювання щодо (не відносно!) певної теми — живій людині не важко запам'ятати це, щоб надалі використовувати кожне слово у властивій йому ролі. На жаль, у радянські роки в українську мову потрапила російська калька, коли слово «відносно» вживалось у ролі «стосовно» (напр., «моя думка відносно нового правопису» — тут «відносно» помилково використано за зразком російського «относительно») — це відома помилка, що неодноразово згадувалась у різноманітних рекомендаціях з правильного мовлення. Що й підштовхнуло вікіпедистів-ботоводів автоматизувати її виправлення.

Як було зазначено вище, вікі-бот — примітивний алгоритм, що механічно здійснює просту заміну велику кількість разів. Ураховувати контекст така програма здатна лише дуже обмежено. Закономірним наслідком автозаміни «відносно» на «щодо» стала велика кількість неправильно вжитого «щодо» у статтях з точних та природничих наук, і не тільки в них. Теоретично, ці помилки могли б виправити редактори-люди, але продуктивність людини порівняно з  роботом набагато нижча, і під продуктивністю ми розуміємо не правильність редагувань, а виключно їхню кількість; також невідомо, чи не продовжують вікі-боти виправляти «відносно» на «щодо» й досі — тоді помилка, виправлена людською рукою, через деякий час знов автоматично повернеться. Відкотити ці автовиправлення — схоже, не варіант, на автозаміну наклалися наступні зміни. Так само було б помилкою зробити зворотню автоматичну заміну «щодо» на «відносно» — в багатьох випадках має бути саме «щодо», і примітивний алгоритм так само не зможе визначити контекст. Це навіть не та помилка, з якою можна було б боротися за допомогою авторитетних джерел (вимагати джерел для кожного сполучника було б дивно). А отже, в Вікіпедії й досі лишається велика кількість текстів з мовною помилкою, штучно створеною за допомогою автоматизації, і ніхто не береться їх доводити до ладу.

Що не заважає Вікіпедії бути авторитетним джерелом. Тексти з помилками потрапляють до студентських рефератів, наукових праць, їх повторюють у науково-популярних відео; імовірно, ця помилка з'являється в мові викладачів, що не надто впевнено говорять українською й беруть матеріали з Вікіпедії для своїх лекцій, і лише питання часу, коли «швидкість одного автомобіля щодо іншого» потрапить до шкільних підручників молодших класів. Також статті Вікіпедії потрапляють до баз автоматичного перекладу — а отже, й помилки з неї виринатимуть знов і знов у перекладених текстах, з Вікіпедією не пов'язаних. Вікіпедія має можливість створювати нові статті автоперекладом — коло замикається. Але й навіть без автоперекладів отримуємо замкнене коло: помилка ро́бота пішла в люди, люди вже самі її роблять, і якщо Вікіпедія використає сучасні тексти, написані українською мовою, деяка кількість вікіботизмів потрапить до Вікіпедії вже звідти — звертатися до українських джерел, щоб виправити помилку, марно вже і з цієї причини. Упевнений, якщо через кілька років хтось зробить зауваження щодо неправильно вжитого «щодо» в математичній статті, то отримає відповідь, що, мовляв, совєцькі редактори російщили нашу мову, замінювали «щодо» на «відносно», а справжня чиста джерельна українська мова — ось вона яка, тому «рух двох тіл щодо спільного центру мас», «положення графіку щодо осі x», «літочислення щодо Різдва Христового» — так і тільки так.

Мова змінюється. Кумедно й прикро (кому як), що джерелом цих змін можуть бути не природні процеси в мові живих носіїв, не штучно нав'язані владою правописні рекомендації і навіть не радикальні ідеї мовних блазнів, а прості дії простої комп'ютерної програми.

Існують і інші вікіботизми (напр., «обсяг» замість «об'єм»). Але випадок із «щодо» замість «відносно», на мою думку, більш кричущий.

[R]

Таке враження що інтернет тепер у нас став закордонним з перекладом.
Шукаєш пропорції, видає якісь фунти, унції, акри, дюйми.
Раніше такого не було.

[Python]

Прогнати іншомовний текст через гуглоперекладач елементарно простіше й дешевше, ніж робити оригінальний текст своїми руцями. Більшість українців знають з іноземних мов російську й англійську. Рунет в умовах війни блокується українськими провайдерами чи просто сприймається як щось вороже — отже, лишається шукати джерела для перекладу в англомовному просторі, якого об'єктивно більше — а там англійські одиниці поруч із метричними ніби як норма. Автоперекладені статті, якими повниться уанет, робляться не для читачів, а для пошукових роботів — фактична якість матеріалу з людської точки зору нікого не турбує, тому перекладений кулінарний рецепт, де фунти, унції й кленовий сироп, просувається й збирає гроші з реклами так само успішно, як і наш місцевий рецепт, написаний українським кулінаром власноруч, але машинний переклад отримати простіше.

А ще Гугл та інші пошуковики зараз генерують швидкі відповіді за допомогою ШІ, база знань якого здебільшого будується на англомовних джерелах.

Що ж до Вікіпедії, то, як було зазначено вище, Вікіпедія має функцію створення нових стате́й автоматичним перекладом з іншої мови. Знову ж, джерелом таких перекладів зараз частіше стає англійська. Якість таких перекладів жахлива — граматично правильна маячня, з якої нічого неможливо зрозуміти — але швидке створення стате́й цим способом якимось чином  позитивно впливає на формальні показники, за якими українські вікіпедисти оцінюють свою діяльність. З вичиткою таких матеріалів все погано — боти «виправляють» правопис, ставлять якісь свої помітки, а людина й не знає, як до цього неїстівного тексту підступитися.

[DarkMax2]

Шукаєш пропорції, видає якісь фунти, унції, акри, дюйми.

Дюймами хіба що монітори й пісюни міряють.

[Python]

Шукаєш пропорції, видає якісь фунти, унції, акри, дюйми.

Дюймами хіба що монітори й пісюни міряють.

Але навіщо? В сантиметрах цифри якісь більш переконливі виходять.
Інша справа дискети, коли вони ще були актуальні — там чим менше, тим краще.

[DarkMax2]

Чисто нав'язана традиція. Чомусь діагональ екранів моніторів і телефонів ніколи не переводять у метричну систему.

[R]

Труби в принципі не переводяться.
А дюймова різьба то поняття загадкове і багатозначне.