Чому -сті, а не -сти

[Švarn Lvovič]

в 3-ій відміні було ять? Чого в D&Lsg там -і? ЧЕСТЬ-ЧЕСТІ

[Волод]

Можна і «-сті», можна і «-сти».

[Švarn Lvovič]

Можна і «-сті», можна і «-сти».

Ну шо ти, пане, знущаєсся... Я ж написав — D & L sg, а не родовий відмінок.

[R]

в 3-ій відміні було ять?

Був м'який приголосний.

[DarkMax2]

Можна і «-сті», можна і «-сти».

-сти - це реставрована архаїка. У родовому відмінку третьої відміни відбулось вирівнювання. Здається, про це щось у Шевельова було.

[Un Ospite]

Якщо трошки попрескриптівізувати, то можна розділити -сті/-сти за відмінками:
у родовому -сти (неосяжности, як книги або дівчини),
у давальному та місцевому -сті (неосяжності, як книзі або дівчині).
Але чи воно приживеться? Хоча яка різниця, можна просто ввести правило, а всіх, хто від нього відходить, автоматом оголошувати суржиконосцем та ужитківником русизмів - ну, як зазвичай і буває.

[Paul Berg]

в 3-ій відміні було ять? Чого в D&Lsg там -і? ЧЕСТЬ-ЧЕСТІ

Було -сти

[Švarn Lvovič]

в 3-ій відміні було ять?

Був м'який приголосний.

І шое?
Не кажуть же "сіла"

[R]

І шое?

Там був мякий приголосний в принципі. Не за рахунок голосної.
Як у слові хлопець.
Як не відміняй хлопець, а ц не переходить в к.

[dan-pt]

Не кажуть же "сіла"

Але "сел" замість "сіл" кажуть.

[DarkMax2]

Ю.Шевельов: "Інакше слід оцінити заміну закінчення -и на -і в родовому відмінку однини іменників типу радість, де, як відомо, вимогою правопису 1928 р. було писати, а отже й вимовляти -и. Закінчення -и тут старіше, і, можливо, що по говірках воно ще трапляється частіше, ніж -і. Але в історичному розвитку бачимо, як послідовно й поступово в цьому типі відміни іменників усуваються в різних відмінках форми на –и, - спершу в давальному й місцевому однини, пізніше в називному відмінку множини, а в новіші часи - і в останньому бастіоні форм на -и, в родовому відмінку однини. Хоч київські нормалізатори виходили, імовірно, не з історичних тенденцій української мови, а просто взорувалися на російській мові (з її повсюдним -і), а також, як типово для них, прагнули спрощення за всяку ціну, але їхня норма тут збіглася з історичною тенденцією, яка полягає в тому, щоб максимально наблизити відмінювання іменників жіночого роду на приголосний до відмінювання іменників типу земля".

[Švarn Lvovič]

Не кажуть же "сіла"

Але "сел" замість "сіл" кажуть.

сел?! наче "power"-Gen.pl?! Яких сiл?

[Švarn Lvovič]

І шое?

Там був мякий приголосний в принципі. Не за рахунок голосної.
Як у слові хлопець.
Як не відміняй хлопець, а ц не переходить в к.

Це не пояснює, чого там лишилося мняке, а скрізь тверде стало

[dan-pt]

сел?! наче "power"-Gen.pl?! Яких сiл?

Генітив слова "село" (населений пункт).

[Švarn Lvovič]

сел?! наче "power"-Gen.pl?! Яких сiл?

Генітив слова "село" (населений пункт).

Ааа
Цiкаво, де

[dan-pt]

Цiкаво, де

Я чув від мовних неофітів у Києві.

[Švarn Lvovič]

Цiкаво, де

Я чув від мовних неофітів у Києві.

Аа :/ Я думав в говiрках, десь за Карпатами, наприклад

[Den34]

дуже корисний форму та сама тема, дякую