прізвище «Ткаченко»

[Волод]

Чи може прізвище «Ткаченко» походити від прозвища «Тика» - жердина?

[DarkMax2]

Ні, у тиці не випадна голосна, як-не-як. Та й етимологія прізвища прозора: син ткача.
Зате існує прізвище Тиченко.

[Волод]

Та й етимологія прізвища прозора: син ткача

Нічого прозорого на горизонті не бачу.
«син ткача» - сумнівно, ось «син Ткача» інша справа.
Але звідки взяти «Ткача», у селі ткали жінки, а у містах були цехи, і я маю сумнів, що всіх майстрів цеху ткачів у місті звали «Ткачами».
Походження «Ткаченка» не прозоріше походження «Шевченка».

[Python]

Ткаченко (як і Шевченко) належить до найпоширеніших прізвищ. Ткачів могло бути багато, якщо вони навіть об'єднувалися в цехи. А що такого масового люди робили з тичками?

[Волод]

Коли ткачів багато і вони об'єднанні  у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».

Ось чоботарі, мабуть, могли жити по селах, і коли на село один – два чоботаря, то є сенс у прозвищі «чоботар». Ось тільки я не розумію, чому вони брали закордонне чеське прозвище «Швець»?

[Python]

Коли ткачів багато і вони об'єднанні  у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».

А якщо ткач переїхав з міста в село?
Потім, син ткача необов'язково був ткачем, але точно був ткаченком.

[Волод]

А що ткачу у селі робити, там же кожна баба ткачиха.
А коли він вміє ткати, щось таке, чого баби не вміють, то кому він буде це продавати у селі, а коли він поїде продавати на ярмарок, то нащо йому повертатися у село.

[Python]

Мало чого він там переїхав — економічна криза, війна, з іншими ткачами в цеху пересварився... Сільським ткалям він, може, й не конкурент, але для прізвиська/прізвища це не принципово.

[Волод]

Для того, щоб прізвище «Ткаченко» стало таким розповсюдженим, надзвичайних обставин замало.

[Python]

Та й без надзвичайних обставин ткач міг записатися Ткачем, як нічого цікавішого не вигадав. Потім, див. вище: ткаченків мало народжуватись у рази більше, ніж було ткачів і місця на ринку для працевлаштування цих ткачів — будь-який син ткача міг зватися Ткаченком, де б він не жив і куди б не переїхав.

[R]

Спотворення Тикаченко можливе, але навряд чи.
А Тікаченко справді могло бути поширеним прізвищем.

[Волод]

Ви вважаєте, що «Ткачи» від втікачів?

[Python]

Коли ткачів багато і вони об'єднанні  у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».

Ми говоримо про часи, коли в одній сім'ї могло бути кілька синів з ім'ям Іван, і всіх це влаштовувало. От цікаво, як рідні брати-тезки розрізнялись між собою? Ну, так, між прізвищем та прізвиськом тоді різниця була менш чітка, і щось придумати можна було. Але якщо в носіїв однакового прізвиська, хоч і не родичів, були різні імена, то вигадувати окремі прізвиська для кожного особливої потреби не було — є Іван Ткач, Є Михайло, теж Ткач, який йому не брат, а колега, вони обидва ткачі, але для однозначної ідентифікації в місцевих масштабах цього може бути достатньо.

[Волод]

Ми говоримо про часи, коли в одній сім'ї могло бути кілька синів з ім'ям Іван,

Коли в ті часи було багато Іванів в родині, то їх мало бути багато і у цеху ткачів. Як же усі ці Івани Ткачи себе у своєму цеху ідентифікували?

[R]

Ви вважаєте, що «Ткачи» від втікачів?

Навряд чи. Але в окремих випадках можливо.

[Python]

Зрозуміло, що ткачі Івани, якщо їх ставало багато, мусили називатись якимись іншими прізвиськами. Але ткач з якимось менш поширенем іменем  цілком міг зватися Ткачем — якщо якийсь Спиридон Ткач ніде не перетинався з іншим Спиридоном Ткачем, цього було достатньо.

[Волод]

Можна припустити, що «Ткаченки» походять від татарського імені «Тукач», але воно якесь    гладке.

[Python]

Щодо ткаль-домогосподарок і ткачів — наскільки вони були взаємозамінними? Чи одні й ті ж сорти тканини вони виробляли, чи однакові верстати використовували? Бо якщо, наприклад, ткач виготовляв сорти тканини, які проста селянка на саморобних кроснах не зробить, то він свою продукцію міг і тій же селянці продавати. Узагалі, якщо ткач міг своєю працею прогодувати і себе, і свою родину, то, мабуть, він працював якось продуктивніше, ніж непрофесійна ткаля, що ткала переважно для власних потреб.

[Волод]

Краще, більше і дешевше потребує покупців, а де їх знайдеш серед хуторян, що живуть натуральним господарством? Ну одного, двох покупців раз на рік може і знайде, а далі?
Майстер має мешкати там, де є ярмарок.

[Python]

Ярмарок — це не постійне місце продажу, а короткочасне (на відміну від базару/ринку). На ярмарки зазвичай їздили, коли вони проводились — постійно жити в умовних Сорочинцях такої аж потреби не було. В принципі, навіть сам майстер міг би відірватись від роботи на цей час, щоб самому продавати на ярмарку без посередників.

[Волод]

Селяни з ярмарку мали їхати до своїх осель, бо там було їх господарство, їх земля. А нащо професійному майстру земля? Нащо йому їхати далеко від ярмарку, навіть коли ярмарок працює кілька днів на рік?

[Python]

Селяни з ярмарку мали їхати до своїх осель, бо там було їх господарство, їх земля. А нащо професійному майстру земля? Нащо йому їхати далеко від ярмарку, навіть коли ярмарок працює кілька днів на рік?

Ну, наприклад, можливість продати з більшою вигодою, ніж у своєму місті (але це поки ярмаркові дні — решту року  такої вигоди нема).

[Волод]

Тобто для поїздки в село у майстра нема причин, він приїхав зі свого міста на ярмарок і повернеться у своє місто.
 А в місті він такий не один, там цілий цех таких.

[R]

Щодо ткаль-домогосподарок і ткачів — наскільки вони були взаємозамінними?

Приблизно як пекарі і ті що дома хліб печуть.

[Python]

Тобто для поїздки в село у майстра нема причин

Чому ж, міг по сировину їздити до найближчого села, наприклад.