Віддієслівні іменники з суфіксом -к(а)

[tracer]

Чи припустимі переклади термінів та утворення неологізмів на основі віддієслівних іменників з суфіксом -к(а)?

Є думка, що творення іменників за допомогою суфіксів -к(а) є русизмами

Гінзбург М. Видове протиставлення віддієслівних іменників на позначення опредметнених процесів у слов'янських мовах / М. Гінзбург // Українська мова. – 2011.– No 2. – С. 30–43

FYI: назвами опредметнених процесів (скорочено НОП)

"активізувалася модель творення НОП на -к-(а), яку вважали новацією російської мови серед інших слов'янських [20: 58] (выборка, переделка, очистка, разработка) і яка не зберігає суфікси, що є носіями інформації про вид дієслова. Отже, суфікс -к-(а) є універсальним стосовно виду, тобто російською можна однаково сказати осуществить сборку і продолжать сборку"

"На жаль, щоб наблизити українську мову до російської, протягом багатьох років в українських середніх і вищих навчальних закладах не розмежовували за видовою ознакою спільнокореневі іменники. Ось що пише з цього приводу провідний український термінолог О. Кочерга «Позначання завершених та незавершених дій та процесів однаковими іменниками, вилучення коротких безсуфіксових іменників та запровадження в цій функції іменників жіночого роду на -ка, -ча призвело до того, що ми й досі не можемо позбутися покручів типу обробка (хоча маємо обробляння//оброблення на позначення дії та обріб на позначення наслідку), розробка (замість розробляння//розроблення), передача (замість передавання//передання) тощо»"

Але є майже протилежна думка
Пілецький В. Функціонування віддієслівних термінів з суфіксом -ка в українській фізичній термінології / В. Пілецький // Проблеми української науково-технічної термінології: [Тези 3-ї Міжнародної наукової конференції]. – Львів, 1994. – С. 82-83.

Оригінал я не знайшов але є цитування в

Вакуленко М. О., Проблеми вживання віддієслівних іменників в українській науковій мові.

"Щодо вживання суфікса ~к~. З одного боку, є багато прикладів, які підтверджують важливість цього суфікса: постановка (а не постанова), підставка (а не підстава), посадка (літака, дерев – а не посада інженера), присадка, духовка, ложка, перепідготовка, промовка (та, що про вовка – а не промова), заготовка, перловка, домівка, довідка, кінцівка, очистка, засвітка, згортка, звичка, відсічка, згадка, зарядка, вказівка, стрижка, гарячка (а не гаряча), заставка (а не застава), чарунка, правка (коректорська). З іншого боку, фіналі "~ка" та "~ння" надають слову різних значень: затримка (процесу – на противагу затриманню злочинця), витримка, казка (на противагу казанню), в'язка (на противагу в'язанню), пробіжка (а не пробігання), думка (на відміну від думання), позначка (на противагу позначенню), складка (на противагу складанню [іспитів]), ставка [наукова] (на противагу ставленню до людини), виставка (на противагу виставленню), вставка, мовчанка (на противагу мовчанню), стоянка (на відміну від стояння), знижка (цін, а не зниження температури), розтяжка (у гімнастки – на противагу розтягненню зв'язок чи розтягуванню майна), врізка (на противагу врізанню), описка (на противагу описанню), записка, зупинка, підбірка (на противагу підбиранню), вибірка (на противагу вибиранню), виїздка (на противагу виїжджанню). Як бачимо, слова з морфом ~ка мають глибоке коріння в нашій мові, і їх заміна іншими формами призвела б до спотворення змісту. Тому ми погоджуємося з висновками праці [Пілецький 1994, 83], що і цей тип віддієслівних похідних має перспективу в українській науковій мові."

Я ще знайшов іншу проблематику питання, але це питання актуально тільки якщо творення термінів таким шляхом припустимо.

Чи не надає використання такого суфіксу негативної конотації?

О. О. Таранеітко, Смислові процеси в основі розвитку демінутивних суфіксів. Українськ мовознавство, 1982р, 10, С. 48-56

"Дитина, помітивши, що суфікс -к-а може надавати словам зневажливого значення (Ванька, Верка), говорить: «Ругаться нехорошо: надо говорить не иголка с ниткой, а игола с нитой» [5, 58]. Тобто, оскільки -к- в словах типу нитка, иголка ідентифікується з -к- у словах типу Ванька, девка на рівні форми, він набуває в наївній свідомості і ідентичного з останнім значення пейоративності (аналгія як процес розв'язання пропорційного рівняння)."

[Волод]

ЗАСТАНДАРТОВАНІ ПРАВИЛА ДІЛОВОГО ТА НАУКОВОГО СТИЛЮ

[R]

Тут справа не в суфіксі, а в самих словах.

[DarkMax2]

Цікава тема. Де тут кнопка підписки?

[Rusiok]

Цікава тема. Де тут кнопка підписки?

Не тільки споглядайте! Бо хто висвітлить тему, якщо не ви?

[DarkMax2]

Ну, аргументи ПРОТИ русизму переконливіші. В українській мові чимало абстрактних іменників з -ка, пов'язаних із дією.

[tracer]

ЗАСТАНДАРТОВАНІ ПРАВИЛА ДІЛОВОГО ТА НАУКОВОГО СТИЛЮ

Дякую, теж саме я вже знайшов в ДСТУ 3966:2009 ЗАСАДИ І ПРАВИЛА РОЗРОБЛЕННЯ СТАНДАРТІВ НА ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Г.5.1.3 Віддієслівні іменники на -ка в українській мові означають не процеси, а їхні наслідки,
інструменти та об'єкти. Так, розробка — це те, що отримали внаслідок розроблення. Розробку мож
на розглянути (тут розробка — об'єкт), або вона може допомогти розв'язати певну проблему (тут
розробка — інструмент). Те саме можна сказати про терміни оцінка, зварка, вирубка тощо.

Якщо я правільно розумію:
Я разробник (тут все добре)
Ми займамось разробкою (спалити відьму)
Дивиться ось моя разробка (теж все добре)

Ще що цікавого знайшов:
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ГРАМАТИЧНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКИХ ВІДДІЄСЛІВНИХ ІМЕННИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ДІЇ НА ФОНІ ІНШИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВ
Шляхом суцільної вибірки з СУМ ми отримали близько 7 800 віддієслів-
них іменників за значенням дії, з них на –ння / –ття ~6600, на –к(а) ~350, з
нульовим суфіксом ~ 260, з іншими суфіксами ~500.

Тобто словотворення таким чином не дуже росповсюдженно в українській мові.


Мене цікавить це питання в контексті творення нових термінів, як наприклад застосунок. Чи то є добре чи ні?

[DarkMax2]

Жахливо штучно.

[R]

Г.5.1.3 Віддієслівні іменники на -ка в українській мові означають не процеси, а їхні наслідки,
інструменти та об'єкти.

Срака то інструмент, а срачка то процес.

[tracer]

Як на мене, процес - то срання чи сраття. Не знаю як побудувати речення так, щоб срачка зображала процес і то не звучало якось дивно. Якщо ви навели цей приклад як аргумент за то що такий суфікс є нормую. Так, дійсно, це слово можна знайти в дореволюційних книжках, наприклад тут. Але чи таке творення є типовим для української?

[R]

Бійка не процес?

[Волод]

Бійка не процес?

  Фемінітив від «бій».

[R]

Пиятика, сварка, здибанка, наука, мука.

[Волод]

Пиятика, сварка, здибанка, наука, мука.

  Це все Ваші гадки і думки.

[tracer]

Пиятика, сварка, здибанка, наука, мука.

Перепрошую якщо помиляюсь, я покищо недостатньо поглибився в цю тему. Але, якщо у іменника та дієслова однаковий корінь, це не робить іменник віддієслівним іменником (ВІ).

іменник - дріб
прикметник - дрібний
дієслово - дрібнити, подрібнити, роздрібнити тощо. Або недоконаний вид - подрібнювати, роздрібнювати.
На базі цих дієслів ми можемо зробити ВІ:
Подрібнення або подрібнявання, якщо нам потрібен недоконаний вид.
Використання: Під час подрібнювання каміння щось сталось. В цьоми реченні ВІ використовуєься у значенні процесу.

Також ми можемо зробити ВІ за допомогою суфіксу -к(а). Наприклад - подрібник, у значенні інструмену який щось дрібнить. Але це буде русізмом. А ось подрібнювач (також ВІ), твореться більш притаманним для укроїнськой мови суфіксом.

Ваши приклади не є ВІ. Хоча не певен щодо здибанки.

Моє питання стосується творення термінів таких як:
застосунок, видавник, виливок, тощо

[R]

Пиятика від слова пияти.
Сварка від сварити.
Здибанка від здибати.
Наука від учити.
Мука від мучити.

[Волод]

.................
Наука від учити.
..........

 

[Волод]

А чому не кажемо: «приймаю», «прийняв»?
Нащо взагалі ці: «приймання», «прийняття», «прийом», «прийомка»....?

[R]

-- У нас сьогодні неприйомний день.
-- А у мене дуже приємний.

[Волод]

-- А у мене дуже приємний.

"страдательность русской речи"