* Кращі світи

[Волод]

Інвестори підуть до    кращих Світів https://www.youtube.com/watch?v=dtjoEYfUNOg
(дивитись з 4 хвилини)

[Python]

Інвестори підуть до    кращих Світів

(дивитись з 4 хвилини)

Це наштовхнуло мене на думку... Добре, віртуальні світи можуть бути перспективними, й ціни на віртуальну нерухомість можуть рости, як на тюльпани в Голландії. Усе впирається в те, що віртуальних світів може бути багато, а в віртуальній кав'ярні реальної кави не вип'єш — цінність реального все одно буде вищою. Але якщо зробити не чисто віртуальний світ, а в доповненій реальності, і якимось чином спонукати користувачів відтворювати в нашій справжній реальності об'єкти з віртуального світу, то інвестувати в такий світ мало б сенс. Наприклад, уявімо, я хочу, щоб біля мого дому був театр — я викуповую ділянку землі на віртуальній Троєщині саме в цьому місці, будую там віртуальний театр, а через якийсь час з'являються бажаючі збудувати такий же театр і насправді (отримавши за матеріалізацію віртуального об'єкту якусь суму віртуальної валюти).

[Волод]

Нічого, з часом бажання будувати на реальній ........  тихесенько всіх полишить.

[Python]

Нічого, з часом бажання будувати на реальній ........  тихесенько всіх полишить.

Це тоді треба, щоб реальність нас не турбувала. А вона — якраз навпаки. Хай навіть і «реклама» реальності переважно негативна, це теж реклама.

[Easyskanker]

Нічого, з часом бажання будувати на реальній ........  тихесенько всіх полишить.

Як тільки з'явиться сильний AI, носії органічних тіл сприйматимуться як носії важкої хвороби.

[Python]

Очевидно, прихильники й супротивники такої віртуалізації вважатимуть одні одних несповна розуму. З іншого боку, зменшення кількості біологічних людських істот шляхом їх віртуалізації (причому, масової) зробить матеріальний світ більш комфортним для тих, хто в ньому залишиться. Імовірно, самі ж організатори віртуалізації стануть пожиначами такої вигоди, залишившись у нашій фізичній реальності.

[Easyskanker]

Очевидно, прихильники й супротивники такої віртуалізації вважатимуть одні одних несповна розуму. З іншого боку, зменшення кількості біологічних людських істот шляхом їх віртуалізації (причому, масової) зробить матеріальний світ більш комфортним для тих, хто в ньому залишиться. Імовірно, самі ж організатори віртуалізації стануть пожиначами такої вигоди, залишившись у нашій фізичній реальності.

Чому кількість органічних людей має зменшитись? Сервера можна розміщувати хоч на орбіті, хоч на дні океану, хоч на полюсах. З квартир сервера виганяти людей не будуть, на відміну від подружжя та дітей самих цих людей.

І до чого тут "вважатимуть одні одних несповна розуму"?

[Волод]

Очевидно, прихильники й супротивники такої віртуалізації вважатимуть одні одних несповна розуму. З іншого боку, зменшення кількості біологічних людських істот шляхом їх віртуалізації (причому, масової) зробить матеріальний світ більш комфортним для тих, хто в ньому залишиться. Імовірно, самі ж організатори віртуалізації стануть пожиначами такої вигоди, залишившись у нашій фізичній реальності.

Ну, так хто перший одягне білий халат....

Я пригадую, що коли у 89 році був у Києві, чув по радіоточці заяви, що мешканці Святошинського і ще якогось району помилково вважають, що їх проблеми зі здоров'ям пов'язані з радіацією, в той час як насправді, в усьому винна кислотність води у цих районах.

І що? населення Києву і цих районів зменшилось, чи зменшилось населення Ірпеня, Бучі, ....?
Чи їх населення виросло за рахунок безхатченків, якім більше не було де мешкати? Чи за рахунок «Камалій»

І хто був в халаті? Я чи вони?

В усякому разі, поки не приїхали туди на БМП добрі люди, щоб за життя перетерти ...

[Python]

Очевидно, прихильники й супротивники такої віртуалізації вважатимуть одні одних несповна розуму. З іншого боку, зменшення кількості біологічних людських істот шляхом їх віртуалізації (причому, масової) зробить матеріальний світ більш комфортним для тих, хто в ньому залишиться. Імовірно, самі ж організатори віртуалізації стануть пожиначами такої вигоди, залишившись у нашій фізичній реальності.

Чому кількість органічних людей має зменшитись? Сервера можна розміщувати хоч на орбіті, хоч на дні океану, хоч на полюсах. З квартир сервера виганяти людей не будуть, на відміну від подружжя та дітей самих цих людей.

І до чого тут "вважатимуть одні одних несповна розуму"?

Про  який саме рівень віртуалізації йдеться? Якщо ми говоримо про варіанти, доступні на сучасному рівні розвитку технологій, то жоден з них не є повноцінною заміною реалу — з ВР-маскою можна побігати кілька годин по віртуальних коридорах, але повністю переселитися в віртуальний світ так не вийде. От, наприклад, я хочу скупатись у віртуальному морі, або поїсти віртуальних екзотичних страв, або провести ніч із дівчиною в віртуальному готелі — очевидно, що на нинішньому рівні технологій дотикові, смакові та інші відчуття доступні дуже обмежено, і я переважно дивитимусь відео від першої особи, як мій віртуальний аватар занурює камеру під воду, суне їжу собі під ніс, розглядає дівчину зблизька (ну або цнотливі розробники просто зроблять «стало темно») — але це все.

Якщо ж ми хочемо такої віртуалізації,  що б повноцінно замінила реал, то, мабуть, потрібен нейроінтерфейс, що повністю переадресовуватиме сигнали від/до мозку, або перенесення свідомості людини на електронний носій — усе це поки що наукова фантастика, нейроінтерфейси перебувають на зародковій стадії, а про те, в якому форматі зберігається людська свідомість у мозку і як її звідти прочитати, ми не знаємо нічого взагалі. У випадку нейроінтерфейсу, в людини все ще лишається фізичне тіло, яке треба підтримувати в живому (і, бажано, здоровому) стані — або людина сама повертатиметься до реалу на пару годин, з жахом дивитиметься на себе в дзеркало, робитиме необхідні процедури й повертатиметься до віртуального благоденства, або вся турбота про тіло перекладатиметься на автоматику, а свідоме життя людини буде повністю в «Матриці». Якщо ж свідомість людини перенесено на електронний носій, і функції мозку виконує комп'ютерний процесор, то фізичного тіла можна позбутись узагалі.

Потім, економічна складова. Очевидно, що людина, занурена в віртуальність повністю чи майже повністю, фізичною працею заробляти не може (втім, у варіанті з нейроінтерфейсом можна використати тіло, кероване комп'ютером, у якості біоробота, поки мозок перебуває у віртуальному світі — чесний обмін). Якщо ж це робота інтелектуальна, яку можна робити віддалено з віртуального світу, то виникає питання, наскільки вона буде затребувана в умовах, коли ШІ перевершить людину. Якщо ж повернутись до ближчих до нас реалій, то людині все одно доведеться повертатися в реал, щоб заробити трохи грошей на оплату інтернету, місця в віртуальному світі, всієї необхідної апаратури, а також своїх фізіологічних потреб — а отже, потреба організувати реал так, щоб у ньому було комфортно, нікуди не зникне. Транспорт для доставки на роботу, більш-менш комфортне робоче приміщення, чи, в випадку віддаленої роботи, комфортне житло, де можна працювати, доступ до їжі та гігієнічних процедур — потреба у всьому цьому найближчим часом нікуди не зникне, а тому реал усе одно потребуватиме якої-не-якої організації.

Але добре, уявімо, повне переселення в віртуальність стало технічно можливим. Як до цього ставитимуться люди? Очевидно, можливі діаметрально протилежні позиції — від «який сенс лишатись у цій вмираючій реальності» до «треба бути хворим на голову, щоб проміняти справжнє життя на ілюзію». Щось середнє теж можливе, але жити двома повноцінними життями складно, тому з часом залишаться лише повністю віртуалізовані люди та люди в реалі — дві групи, світоглядно малосумісні між собою.

[Волод]

Переважна більшість інвесторів з інвестиціями можуть туди переселитись вже на цьому етапі розвитку. Бо можливість, заробляти гроші на спекуляції чимось, слабо корелює з справжньою цінністю  цього чимось.

[Easyskanker]

Про  який саме рівень віртуалізації йдеться? Якщо ми говоримо про варіанти, доступні на сучасному рівні розвитку технологій, то жоден з них не є повноцінною заміною реалу — з ВР-маскою можна побігати кілька годин по віртуальних коридорах, але повністю переселитися в віртуальний світ так не вийде. От, наприклад, я хочу скупатись у віртуальному морі, або поїсти віртуальних екзотичних страв, або провести ніч із дівчиною в віртуальному готелі — очевидно, що на нинішньому рівні технологій дотикові, смакові та інші відчуття доступні дуже обмежено, і я переважно дивитимусь відео від першої особи, як мій віртуальний аватар занурює камеру під воду, суне їжу собі під ніс, розглядає дівчину зблизька (ну або цнотливі розробники просто зроблять «стало темно») — але це все.

Якщо ж ми хочемо такої віртуалізації,  що б повноцінно замінила реал, то, мабуть, потрібен нейроінтерфейс, що повністю переадресовуватиме сигнали від/до мозку, або перенесення свідомості людини на електронний носій — усе це поки що наукова фантастика, нейроінтерфейси перебувають на зародковій стадії, а про те, в якому форматі зберігається людська свідомість у мозку і як її звідти прочитати, ми не знаємо нічого взагалі. У випадку нейроінтерфейсу, в людини все ще лишається фізичне тіло, яке треба підтримувати в живому (і, бажано, здоровому) стані — або людина сама повертатиметься до реалу на пару годин, з жахом дивитиметься на себе в дзеркало, робитиме необхідні процедури й повертатиметься до віртуального благоденства, або вся турбота про тіло перекладатиметься на автоматику, а свідоме життя людини буде повністю в «Матриці». Якщо ж свідомість людини перенесено на електронний носій, і функції мозку виконує комп'ютерний процесор, то фізичного тіла можна позбутись узагалі.

Потім, економічна складова. Очевидно, що людина, занурена в віртуальність повністю чи майже повністю, фізичною працею заробляти не може (втім, у варіанті з нейроінтерфейсом можна використати тіло, кероване комп'ютером, у якості біоробота, поки мозок перебуває у віртуальному світі — чесний обмін). Якщо ж це робота інтелектуальна, яку можна робити віддалено з віртуального світу, то виникає питання, наскільки вона буде затребувана в умовах, коли ШІ перевершить людину. Якщо ж повернутись до ближчих до нас реалій, то людині все одно доведеться повертатися в реал, щоб заробити трохи грошей на оплату інтернету, місця в віртуальному світі, всієї необхідної апаратури, а також своїх фізіологічних потреб — а отже, потреба організувати реал так, щоб у ньому було комфортно, нікуди не зникне. Транспорт для доставки на роботу, більш-менш комфортне робоче приміщення, чи, в випадку віддаленої роботи, комфортне житло, де можна працювати, доступ до їжі та гігієнічних процедур — потреба у всьому цьому найближчим часом нікуди не зникне, а тому реал усе одно потребуватиме якої-не-якої організації.

Але добре, уявімо, повне переселення в віртуальність стало технічно можливим. Як до цього ставитимуться люди? Очевидно, можливі діаметрально протилежні позиції — від «який сенс лишатись у цій вмираючій реальності» до «треба бути хворим на голову, щоб проміняти справжнє життя на ілюзію». Щось середнє теж можливе, але жити двома повноцінними життями складно, тому з часом залишаться лише повністю віртуалізовані люди та люди в реалі — дві групи, світоглядно малосумісні між собою.

Класне простирадло, але я говорив про розумних цифрових людей, тобто сильне AI. Це означає, що переселяти нікого нікуди не доведеться.

[Python]

Класне простирадло, але я говорив про розумних цифрових людей, тобто сильне AI. Це означає, що переселяти нікого нікуди не доведеться.

Технічна можливість створити таких людей рано чи пізно з'явиться. Але хто взагалі зацікавлений у їхньому створенні? Для реальних людей віртуальний світ цікавий переважно як місце для власного перебування — віртуальні штучні люди їх можуть цікавити хіба що як прислуга, та й то не факт. Штучному інтелекту необов'язково антропоморфізуватися — досягши певного рівня розвитку, він зможе самостійно ставити собі цікавіші й осмисеніші задачі, аніж стовідсоткове проходження тесту Тюрінга. Тобто, може статися так, що створення віртуальних штучних людей виявиться нікому непотрібним: живі люди зосередяться на спілкуванні з живими людьми чи реалізації егоїстичних бажань, штучний інтелект розвиватиметься в напрямку неантропоморфної богоподібності — віртуальна симуляція світу з віртуальними людьми виявиться непотрібною ні для живих людей, ні для ШІ. Хто фінансуватиме цей проект?

[Python]

Переважна більшість інвесторів з інвестиціями можуть туди переселитись вже на цьому етапі розвитку. Бо можливість, заробляти гроші на спекуляції чимось, слабо корелює з справжньою цінністю  цього чимось.

Якщо взагалі без застосування в реалі, то більш успішні спекулянти наваряться на менш успішних спекулянтах, а потім бульбашка лусне. Криптовалюта як засіб оплати незаконних товарів та послуг — уже яке-не-яке застосування в реалі, що приваблює людей з-за меж кола спекулянтів. Якщо зробити її законним платіжним засобом для чогось більш законного — ще краще, бо тепер крипту можна обміняти на будь-який товар у будь-якій крамниці. Віртуальна нерухомість, у цьому плані, менш гнучка: окрім спекулянтів, її купуватимуть лише користувачі з певними вузькими інтересами, яким подобається таке поверхневе занурення в віртуальність, яке дозволяє сучасна техніка. Якщо тих, кому тюльпани потрібні для краси, а не для перепродажу, виявиться критично мало, вони не зможуть утримати бульбашку...

[Easyskanker]

Класне простирадло, але я говорив про розумних цифрових людей, тобто сильне AI. Це означає, що переселяти нікого нікуди не доведеться.

Технічна можливість створити таких людей рано чи пізно з'явиться. Але хто взагалі зацікавлений у їхньому створенні? Для реальних людей віртуальний світ цікавий переважно як місце для власного перебування — віртуальні штучні люди їх можуть цікавити хіба що як прислуга, та й то не факт. Штучному інтелекту необов'язково антропоморфізуватися — досягши певного рівня розвитку, він зможе самостійно ставити собі цікавіші й осмисеніші задачі, аніж стовідсоткове проходження тесту Тюрінга. Тобто, може статися так, що створення віртуальних штучних людей виявиться нікому непотрібним: живі люди зосередяться на спілкуванні з живими людьми чи реалізації егоїстичних бажань, штучний інтелект розвиватиметься в напрямку неантропоморфної богоподібності — віртуальна симуляція світу з віртуальними людьми виявиться непотрібною ні для живих людей, ні для ШІ. Хто фінансуватиме цей проект?

А я хіба казав, що сильний ІІ неодмінно має бути гуманоїдним? Цифрові люди моє особисте умовне позначення, через яке висловлюю рівень сильного AI. Яким саме цей сильний AI буде і якими духами пахнутиме я навіть припускати не беруся, поки це абсолютно непередбачувано. І справа не в тому, чи потрібне нашому людству альтернативне людство у вигляді сильних AI. Справа в тому, що наше людство в порівнянні з сильним AI, яке може колонізувати всесвіт абсолютно в кожному куточку, це все одно як інвалід без рук і ніг, до того ж хворий на рак шкіри, в порівнянні з Майком Тайсоном.