Суржик як ознака високого "штилю" в радянську епоху

[Сергий]

Раптом прийшло на думку, що суржик на теренах Українського господарства у радянську епоху в деяких україномовних контекстах і середовищах вважався ознакою високого "штилю". Судячи за все і в 1920х рр. (про що свідчать тодішні публікації, преса і книги) і в 1980х (що можу підтвердити особисто). При цьому до слововжитку залучалися як слова і звороти з церковної словенської і російської так і інших, перш за все західних - польської, німецької, англійської мов. Можливо це можна розглядати і як прагнення частини сільського/міського українства до тіснішого знайомства з "городською" і ширше "міжнародною", "іноземною", "загранишною" культурою, така собі "установка на глобалізацію", плоди якої ми відчуваємо до цих пір. При цьому, що важливо - саме суржик (а то й можливо "розмовна українська мова з іншомовними запозиченнями  - з тих чи інших причин зневажливо класифікована як "суржик"), а не російська. Причому в середовищі людей, сучасній їм українській книжній (літературній) мові не чужих.

[Python]

Якщо джерелом прогресу в тих реаліях позиціонувалася Росія, то логічно, що російський елемент у мові сприймався як «прогресивний». Так само, як нині «прогресивними» вважаються англіцизми.

Потім, церковнослов'янщина. Її ще Шевченко використовував — хоч його приклад і не став мейнстрімом.
Узагалі, архаїчний елемент (чи спільнослов'янський, чи навіть русизми й церковнослов'янізми, що вийшли з ужитку в літературній мові) є засобом високого стилю — але це засіб для обраних, бо треба розуміти, що й до чого, могти відрізнити законний архаїчний засіб від маркера сучасності. Ось, наприклад, читаю «Декамерон» у перекладі Лукаша — архаїзована мова, місцями, з погляду сучасності, досить схожа на суржик — але це зовсім не той суржик, де «дайош молодьож», а щось більш схоже на мову старих людей.

[Сергий]

а щось більш схоже на мову старих людей.

І це теж малося на увазі. Але також і різні -ізми, -істи, -ізації 1920х-1950х рр., які для тогочасних людей судячи за все звучали як суржик і мова збагачена/засмічена запозиченнями. Зараз же вживання слів на кшталт матеріалізм, соціалізм, комуніст, журналіст, агітпроп, колективізація, трактор, телефон, ефір, математика, електрифікація, буржуазія, метрополітен, космонавт і т.д. навряд чи назвуть суржиком, настільки до них звикли.