Пика

[R]

От є слово лице, слово обличчя і є слово пика
Слово пика має таке ж значення як лице, але негативне.
От я задумався, а у чому полягає негативне значення слова пика?

[DarkMax2]

ПИ́КА, и, жін.

1. зневажл. Потворне, бридке обличчя. — Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89);
//  Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної. [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); «Пика — як не трісне», подумала Ясногорська і, приховуючи роздратування, стримало запитала: — Що з вами? (Олесь Гончар, III, 1959, 195).

2. розм. Обличчя людини, звичайно опасисте, свіже, рожеве і т. ін. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 79);  * Образно. Он клаптик, засіяний соняшниками. Аж кричать вони, повернувши свої усміхнені пики до сонця! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 350.

Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 150.

[R]

Є у мене підозра, що негативний зміст виникає з похідних слів від пика:
пича, пичка, пицка, пиця, пицюра, пицюрина.

[Волод]

Коли воно походить від дієслова «пукати», чи потрібні ще якісь пояснення негативного змісту?

[R]

Я думав на тим, шо слова пучка і пуцька можуть мати спільне походження.