Агенда/Адженда/Повєсточка

[DarkMax2]

У фантастиці (і не тільки) раптом вигулькнуло огидненьке слово «повєсточка» на означення сучасних трендів у жанрі. Прийшло, наскільки підозрюю, з рос фендому. Слово апріорі має негативну конотацію, яка будь-які спроби автора говорити на актуальні теми зводить до бажання хайпонути, прагненні відповідати на коньюктуру ринку. Тобто до чогось зовсім протилежного творчості.
Йдеться про такі популярні теми в англо-амер фантастиці, як расова нерівність, гендер, фемінізм, критика колоніалізму, права ЛГБТіК-людей, толерантне ставлення до мігрантів/мусульман/колишніх історичних ворогів, мультикультуралізм тощо. Список постійно розширюється:) (що характерно, «повєсточка» до нас дісталася, а ці теми майже ні).
Ксенія Шпак запропонувала вживати замість огидного «повєсточка» агенда/адженда. Мені дуже подобається така ідея. Надалі уникатиму слова на п, до чого і вас закликаю:)
Моя позиція: автор може і має писати те, що вважає за потрібне. Особливо те, в що вірить. Інше питання, якщо дражливі теми вводить в текст спеціально з метою хайпу. Але штучність завжди видно
Принагідно тегаю Фантастичні talks
А ви як думаєте?
Яких тем з адженди нам не вистачає (вам не вистачає) у сучасній українській фантастиці/літературі?
Чи яких тем вам би там точно не хотілося бачити?

ПС на фото Джаннет Ng. У свої промові на Ворлдконі 2019-го,  коли Нг отримала премію за найкращий дебют, вона назвала Кемпбела (до того часу премія носила його імя) расистом та фашистом. А ще згадала гонконгців, які якраз у той час були на чергових барикадах проти режиму Китаю. Наступного року премію перейменували. А Джаннет Ng нагородили за цю промову:) Для мене вона про "адженду", а не про "повєсточку". На моє око, вона щира, хоч і ...ексцентрична. Але на Ворлдконі і не таких побачиш

Як у випадку з профíтом, англійська актуалізує старе запозичення.

Аге́нда (лат. agenda, букв. — речі, які треба зробити, від agere — діяти, чинити) — багатозначний термін:

• Перелік питань для обговорення на нараді, конференції, діловій зустрічі; порядок денний, який заздалегідь надсилають учасникам.
• Застаріле. Записник, пам'ятна книжечка.
• Давня католицька назва збірників розпорядчих церковних формулярів, якими повинні були керуватися духовні особи.

Агенда // Велика українська енциклопедія.

[Wolliger Mensch]

Як у випадку з профíтом, англійська актуалізує старе запозичення.

Это в каком это месте актуализуе? Общего между понятиями «положенные действия» и «конъюнктурщина»?

[Hellerick]

𝔓𝔢𝔯𝔠𝔢 𝔫𝔬 𝔓𝔬𝔳𝔦𝔰𝔱𝔬𝔱𝔵𝔠𝔞?

Чому не "повісточка"?

[Wolliger Mensch]

𝔓𝔢𝔯𝔠𝔢 𝔫𝔬 𝔓𝔬𝔳𝔦𝔰𝔱𝔬𝔱𝔵𝔠𝔞?

Чому не "повісточка"?

В украинском у слова повістка тоже два значения: первое такое же — «извещение», второе — диминутив от слова повість в литературном значении — «маленькое повествование» и производные от него.

[DarkMax2]

Як у випадку з профíтом, англійська актуалізує старе запозичення.

Это в каком это месте актуализуе? Общего между понятиями «положенные действия» и «конъюнктурщина»?

Порядок денний - актуальні питання.

𝔓𝔢𝔯𝔠𝔢 𝔫𝔬 𝔓𝔬𝔳𝔦𝔰𝔱𝔬𝔱𝔵𝔠𝔞?

Чому не "повісточка"?

Бо порядок денний, а не повістка.

[Python]

Бо порядок денний, а не повістка.

«Повістка денна» фіксується як маловживаний синонім, тому, теоретично, можливі утворення і від неї. Поза літературною мовою «повістка» в цьому значенні ніколи й не зникала, здається.

Я зустрічав сабж у варіанті «повісточка». «ПовЄсточка» з «є» — це, схоже, reductio ad rosijanizmus, коли слову, яке вам не подобається, надаються максимально російськоподібні обриси, після чого на нього можна напускати зграї мовних борчинь та борчинесів. Так, звичайно, «повісточка» в такому значенні — русизм, але в нормі такі русизми не транскрибуються, а калькуються, тому «вє» має сенс лише як «випендрювання моднявим суржиком» (не знаю, як правильно назвати це явище в мові україномовної молоді).

«А{г/ґ/дж}енда» замість «повЄсточки» — ну, варваризм замість варваризму. Тільки якщо основний недолік слова з «вє» — фонетична неадаптованість, то пропонований варіант — це просто ще одне незрозуміле слово з  ряду «симулякр, патерналізм, трайболізм, дискурс...» — зручне переважно для того, щоб говорити незрозуміло для непосвячених і страждати від їхнього нерозуміння. Також дозволяє ображатися на хибну асоціацію зі словом «агент» (зручно: вашу мову тільки намагались зрозуміти, а ось вам  уже якийсь шпійонаж приписують...). За задумом, очевидно, «агенда» — це такий позитивний евфемізм для іронічної «повісточки». Але проблема таких евфемізмів у тому, що вони йдуть у маси тоді, коли починають звучати як лайка, і виникає потреба шукати новий евфемізм на місце евфемізму.

Яких тем з адженди нам не вистачає (вам не вистачає) у сучасній українській фантастиці/літературі?

По-моєму, і  боротьба з расизмом, і сам расизм на українських ґрунтах існують лише як калькування західних практик. Наші предки мали білу пігментацію шкіри — що не заважало їх продавати як товар до середини ХІХ ст., плюс дискримінація в радянські роки (голодомор, безпаспортність...), плюс німецька експлуатація (для Гітлера українці та інші слов'яни були «расою рабів», що б там не казали) — питається, чим український колгоспник принципово відрязняється від американського негра, крім т.зв. раси?

Або поставмо питання ширше: чому проблему боротьби з пережитками кріпацтва та колгоспної системи досі не розкрито в американській культурі, яка намагається бути загальносвітовою?

[Волод]

Позносити пам'ятники кріпосникам на кшталт Пушкіна?

[Python]

Позносити пам'ятники кріпосникам на кшталт Пушкіна?

І вулиці поперейменовувати

[Волод]

Я досі у Суворовському районі мешкаю.

[DarkMax2]

По-моєму, і  боротьба з расизмом, і сам расизм на українських ґрунтах існують лише як калькування західних практик. Наші предки мали білу пігментацію шкіри — що не заважало їх продавати як товар до середини ХІХ ст., плюс дискримінація в радянські роки (голодомор, безпаспортність...), плюс німецька експлуатація (для Гітлера українці та інші слов'яни були «расою рабів», що б там не казали) — питається, чим український колгоспник принципово відрязняється від американського негра, крім т.зв. раси?

Почему славяне по матчасти не белые (и никогда ими не были)
Хэй, славяне, часик в радость кефир в сладость! Ну что, покушали борщеца с запотевшей ледяной рюмочкой беленькой да солёным огурчиком? Это хорошо, так как у меня к вам прениприятнейшее известие: мы вроде как больше не белые. Но есть и хорошие новости -- по матчасти все республики бывшего СССР теперь тоже славяне! Короче, подбочениваемся и разбираемся.

[Python]

Близько, але я мав на увазі паралель між рабами в них та кріпаками в нас, яку ще Тарас Шевченко запримітив. Плюс продовження цієї паралелі вже після ліквідації рабства й кріпацтва (що цікаво, теж приблизно в один час там і тут), аж до наших днів. І хоча бар'єр, що окреслює українських селян (кріпаків, колгоспників), не пов'язаний з расою (що не дивно для расово доволі одноманітної території), а має соціо-етно-культурний характер, він продовжує функціонувати як елемент дискримінації — пейоратив «колхоз» в наших реаліях є приблизно тим же, чим є слово «нігер» за океаном.

[R]

Коли негри то різноробочі, злодії, торгівці наркотиками, бандити, бомжі, безробітні, маємо одне ставлення.
А якщо негри то студенти, дипломати, професійні футболісти, туристи, програмісти, ставлення зовсім не таке.
Хто у нас бачив негра бомжа? Негра зека?
А цигани, зовсім інша справа.

[Волод]

.......
Хто у нас бачив негра бомжа? Негра зека?
......

Кого в світовому масштабі цікавить те, яких негрів бачили в Україні?

[Python]

Коли негри то різноробочі, злодії, торгівці наркотиками, бандити, бомжі, безробітні, маємо одне ставлення.
А якщо негри то студенти, дипломати, професійні футболісти, туристи, програмісти, ставлення зовсім не таке.

А якщо негр-студент з сім'ї африканського дипломата у вільний час приторговує наркотиками? (Утім, студент-німець з сім'ї дипломата може займатися цим абсолютно так само — золота молодь з впливовими батьками має схильність притягувати до себе такі речі).
Справа навіть не в цьому: ми опинились осторонь основних шляхів міграції з Африки, тому ця расова меншина не настільки значна кількісно, щоб асоціальний елемент у ній міг створити помітні незручності. Якоїсь етносоціальної ніші, що асоціювалась би з криміналом, вихідці з Африки тут теж не мають. І, головне, нема соціальних умов, що заганяли б їх у цю нішу — як було сказано вище, нішу нащадків рабів у нас займають самі ж українці.
Поява ж «нації бродяг» — явище доволі специфічне, тут потрібна достатньо сувора ізоляція, як між кастами в Індії — як ми знаємо з українського фольклору, між українцями й циганами чіткої репродуктивної ізоляції не було, час від часу укладались українсько-циганські шлюби (навіть попри взаємне несприйняття традицій; перешкодою могла б стати різниця в релігії, але цигани легко переймали релігії навколишніх народів, у т.ч., й православ'я, тому цієї перешкоди здебільшого не було) — тобто, українці тут не виштовхували циган із суспільства, а навпаки — частково асимілювали їх. Власне, це ж чекає й афроукраїнців у майбутньому — переставши бути іноземцями і не маючи якихось ізолюючих традицій, за декілька поколінь вони просто розчиняться.

[kemerover]

Бо порядок денний, а не повістка.

Политическая повестка / political agenda = політичний порядок денний? Так говорят в новостях, в жизни?

[DarkMax2]

Бо порядок денний, а не повістка.

Политическая повестка / political agenda = політичний порядок денний? Так говорят в новостях, в жизни?

Я б сказав просто "питання порядку денного" / "на порядку денному", але говорять.

Тому «проблема ОУН-УПА» не сходила з політичного порядку денного від перших днів незалежності України, але хронічно не знаходила вирішення.

Книжка "Президенти і пам'ять. Політика пам'яті президентів України".

А коли утворилося таке становище , коли багнет справді став на чолі політичного порядку денного...

Із Ленінської хрестоматії.

Тема голоду 1932—1933 років була сформульована саме як питання політики, академічна складова використовувалася для просування політичного порядку денного.

Розрита могила. Голод 1932-1933 років у політиці, памя'ті та історії.

[Волод]

Спробував замінити «порядок денний» на «на часі», але тоді виходить, що теми «, яких не вистачає в порядку денному»  «не на часі».

[DarkMax2]

Злободенність політична Злополітика.

[Wolliger Mensch]

Ну так что с «аджендой»? Неужели так беден язык, что кроме как заимствованием, никак вопрос не решить?

[DarkMax2]

Ну, можна вигадати "політичний затріб".

[Python]

Ну так что, а «аджендой»? Неужели так беден язык, что кроме как заимствованием, никак вопрос не решить?

Та можна, все можна — просто в тих колах, з яких надходять подібні запозичення, досі панує думка, ніби щось іноземне й малозрозуміле є неодмінною ознакою суспільного поступу. Проштовхувачам цього «поступу» складно свою думку викласти простою мовою, кожне таке запозичення надходить у мову нерозтлумаченим, без чіткого українського визначення, або ж ці впроваджувані поняття визначаються одне через одне, як сепульки, і зрозуміти їх можна тільки «серцем». Гадаю, справа дійсно може бути в бідності мови, але не бідності української мови, а бідності мови запозичувачів.

[Python]

Ну, можна вигадати "політичний затріб".

Тоді вже «суспільний запит» (адже саме цей зміст намагаються вкласти в нове запозичення?).

[Волод]

Яких тем з адженди нам не вистачає (вам не вистачає) у сучасній українській фантастиці/літературі?

Я вважаю, що недостатньо знайти замість «адженди»  притаманніший  українській мові іменник.
Бо можливо все речення  - лише калька непритаманна  українській мові.

[DarkMax2]

Ну, можна вигадати "політичний затріб".

Тоді вже «суспільний запит» (адже саме цей зміст намагаються вкласти в нове запозичення?).

Запит саме з боку суспільства сумнівний. А от вимога з боку активістів, що паразитують на політичних темах, очевидна.

[Python]

Можливо, обираючи для даного поняття слово, непритаманне українській мові, авторка підсвідомо виказує, наскільки ці «актуальні теми» насправді «актуальні» в українських реаліях. Але не буде ж вона відкрито таврувати себе як інформаційного паразита — а отже, й відстоювані нею позиції подаються нею як суспільний запит.