орфографія "ціа" чи "ція"

[ou77]

Добрий день!
Взяв вчера в руки одну книгу, там послідовно всюди пишуть "ція" ну там наприклад "соціяльний" і т.п.
Чи є логіка в такому написанні?

Кажуть там існує призвук "й" перед "а" тому фонетично правильніше писати "я".

З другої сторони (ну чи з іншого боку) напевно що цей призвук є при всіх збігах "і" та голосної, то чому ж не пишеться "наційональний", а пишеться "національний"?

Яка ваша думка?

Яка точка зору сучасної норми на таке написання?

[andrewsiak]

з фонетичної точку зору мусить писатися саме "соціяльний", бо українська мова не терпить гіатусів.

[ou77]

з фонетичної точку зору мусить писатися саме "соціяльний", бо українська мова не терпить гіатусів.

а наційональний?
а що таке гіатуси?

[andrewsiak]

напевно, наційональний. Або національний (але мусить вимовлятися з "й")
Гіатус - російською мовою "зияние" - це коли два голосних стоять поруч. В українській мові це не є можливим, тому між ними автоматично з'являється вставлений приголосний (й або в).

[ou77]

напевно, наційональний. Або національний (але мусить вимовлятися з "й")
Гіатус - російською мовою "зияние" - це коли два голосних стоять поруч. В українській мові це не є можливим, тому між ними автоматично з'являється вставлений приголосний (й або в).

Або "г"?
Тобто Ви згодні, що якщо "соціяльний", то послідовнiше було би писати "наційональний"?

[andrewsiak]

еге ж.

[iopq]

Те ж само в чеської, але вони не пишуть ija.

[Maksymus]

з фонетичної точку зору мусить писатися саме "соціяльний", бо українська мова не терпить гіатусів.

Всі східнослов'янські мови мали колись тенденцію до усунення зіяння шляхом появи інтервокальних чи стягнення.  Зіткнення з інтернаціональною лексикою та вплив книжної мови змінили цю тенденцію в російській та українській мовах, менше в білоруській. Тому радіо, какао, а не радіво, какава, тріумф, а не триюмф, та под. Нині українська фонетика цілком толерує зіяння.

[Алексей Гринь]

Цiкаво - в слове гiатус е гiатус

[DarkMax2]

Вважаю, що в сучасній мові може бути «зіяння». Не треба його штучно усувати у відносно нових запозичених словах.