Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Lugat]

Власне кажучи, ь первісно позначав голосну, яка в сучасній мові стала німою.

А може, замістı "мıакого знаку", себто ıеру, повернімосıа до доброго, старого, традиціıного знаку ı з ıакого пішли так звані ıотовані ліґатури: ıа, ıе, ıі, ıо, ıу? А замістı у короткого vведемо іжицıу, ıака мало чим відрізнıаıетıсıа від латинсıкоıі v? 

[Digamma]

Власне кажучи, ь первісно позначав голосну, яка в сучасній мові стала німою.

Вибачте, але як це впливає на усталену функцію ь сучасної укр. абетки?!

Водночас, й принципово відрізняється від решти приголосних: він не може бути твердим та, з введенням ё, не може утворювати склад.

Ви помиляєтесь. І зараз й не може утворювати склад - склад утворює наступний за ним о (взагалі це принципово не можливо через те, що й послідовно відбиває приголосний [й], а не "йотує голосний"). Щодо різниці, на яку Ви вказали, то тут [й] принципово не відрізняється від [к] або [г].

[Python]

У початковому варіанті кирилиці лігатур ıі, ıу не було. Власне, сучасна у записувалась тоді диграфом оѵ (о+іжиця), звуків, що відповідали б російсько-білоруському ё, також не було, а ıо відповідала сучасній ю. Згодом, щоправда, з'явився диграф іо для позначення йо/ьо, але це було набагато пізніше. А взагалі, варіант з ı для всіх випадків йотації мені подобається — це краще, ніж малопомітний умляут угорі, а читання стає зрозумілішим інтуїтивно, ніж у сучасному варіанті абетки. Ось тільки бажано, щоб від цієї «палички» відходила «перекладинка», інакше можна легко сплутати великі ı та і. Незручності з'являться у тих, хто користується комп'ютером: ı без крапки відсутня в найрозповсюдженіших у нас 8-розрядних кодових таблицях.

В принципі, ідея повернення іжиці також має право на існування. З точки зору етимології, ряд слів грецького походження (Євген, невроз, автомобіль) було б правильніше писати через іжицю, а не в. Використати цей простий знак у питомих словах замість нескладового ў — цікава ідея. Хоча так само виникають проблеми з кодуванням, але тут можна обійтись графічно схожою на неї латинською v. Крім того, іжиця в кирилиці ще читалась як і (тоді як в ролі ў її з часом витіснила в), а в питомих слов'янських словах не вживалась взагалі...

[Digamma]

Щодо [в], [ў], [у], то, пригадаймо, що [в] і [ў] є алофонами однієї й тієї самої фонеми /в/. Тому, як на мене, відбивати на письмі [ў] якимось окремим знаком недоречно: випиѵ, але випиваѵ???

[Python]

Власне кажучи, ь первісно позначав голосну, яка в сучасній мові стала німою.

Вибачте, але як це впливає на усталену функцію ь сучасної укр. абетки?!

Не впливає ніяк — просто диграфи з ь можна умовно розглядати і як послідовність приголосної та пом'якшуючої німої голосної. Це така ж умовність, як німе закінчення в іменників, однак, воно дозволяє узагальнити систему.

Водночас, й принципово відрізняється від решти приголосних: він не може бути твердим та, з введенням ё, не може утворювати склад.

Ви помиляєтесь. І зараз й не може утворювати склад - склад утворює наступний за ним о (взагалі це принципово не можливо через те, що й послідовно відбиває приголосний [й], а не "йотує голосний"). Щодо різниці, на яку Ви вказали, то тут [й] принципово не відрізняється від [к] або [г].

Чому ж, склад утворюється приголосною та голосною; к або г можуть починати склад (тоді як після введення ё літера й в цій позиції з'являтись не може) і, крім того, якщо після них іде і чи йотована (як у слові «гяур»), вони можуть читатись напівпом'якшено, а не твердо (тоді як у й м'якість фіксована).
У випадку, якщо після й йде йотована, відбувається не модифікація й за м'якістю та перехід йотованої в голосну (як у випадку з іншими приголосними), а послідовне читання й та наступної йотованої (як у слові «найякісніший»), ніби перед йотованою стоїть апостроф чи м'який знак.

До речі, про м'який знак. З усіх літер української абетки тільки ь позбавлений власного звучання — уніфікація й та ь вирішила б цю проблему. Ь та Й чітко розмежовані позиційно, і існування двох літер одночасно є надлишковим, так само, як було б надлишковим існування двох окремих літер для я в словах «лящ» та «яма».

[Digamma]

Власне, мені додати нема чого: я вважаю, що фонематичний принип має домінувати. І, як на мене, сучасний правопис потребує удосконалення, а не перебудови.

P.S. Введення нових фонетичних теорій задля фонематичного обґрунтування позиційного правопису вважаю взагалі неприпустимим. Але то моя власна думка...

[Ревета]

Власне, мені додати нема чого: я вважаю, що фонематичний принип має домінувати. І, як на мене, сучасний правопис потребує удосконалення, а не перебудови.

P.S. Введення нових фонетичних теорій задля фонематичного обґрунтування позиційного правопису вважаю взагалі неприпустимим. Але то моя власна думка...

Отже, ми можемо говорити про вдосконалення алфавіту лише через удосконалення правопису. І це більш реальна тема.

[Digamma]

Власне, мені додати нема чого: я вважаю, що фонематичний принип має домінувати. І, як на мене, сучасний правопис потребує удосконалення, а не перебудови.

P.S. Введення нових фонетичних теорій задля фонематичного обґрунтування позиційного правопису вважаю взагалі неприпустимим. Але то моя власна думка...

Отже, ми можемо говорити про вдосконалення алфавіту лише через удосконалення правопису.

Ні. Алфавіт має вади, але набагато менші, аніж правопис.

[Ревета]

Власне, мені додати нема чого: я вважаю, що фонематичний принип має домінувати. І, як на мене, сучасний правопис потребує удосконалення, а не перебудови.

P.S. Введення нових фонетичних теорій задля фонематичного обґрунтування позиційного правопису вважаю взагалі неприпустимим. Але то моя власна думка...

Отже, ми можемо говорити про вдосконалення алфавіту лише через удосконалення правопису.

Ні. Алфавіт має вади, але набагато менші, аніж правопис.

Важко уявити, що зміни в алфавіті не призведуть до змін у правописі. Вади алфавіту - це, власне, вади правопису.

[Digamma]

Важко уявити, що зміни в алфавіті не призведуть до змін у правописі. Вади алфавіту - це, власне, вади правопису.

Скажімо, введення ё фактично не змінює правопис. Власне, я все виклав ще у першому дописі.

[Python]

Введення літер з діакритиками (напр., ї, ё) здебільшого веде до появи помилок, пов'язаних з втратою діакритиків.

[Lugat]

Важко уявити, що зміни в алфавіті не призведуть до змін у правописі. Вади алфавіту - це, власне, вади правопису.

Скажімо, введення ё фактично не змінює правопис. Власне, я все виклав ще у першому дописі.

Не зміньуjе, хаj так... Але ж jаке відношенньа те маjе "е" із тремоjу вгорі до звуків "jо" чи варіанту "о" післьа мjакого? Авжеж, протести будуть неминучі... Увести "ö"? Але ж тоді питанньа: а чому б нам і дльа инших голосних так не зробить? Jак на міj слух, тут чуjетсьа умлаут. Чи може то лише на півдні так говорьать? Та, начебто, і в Киjеві jа чув...   

[Ревета]

Важко уявити, що зміни в алфавіті не призведуть до змін у правописі. Вади алфавіту - це, власне, вади правопису.

Скажімо, введення ё фактично не змінює правопис. Власне, я все виклав ще у першому дописі.

Тобто ёго, правопис, ми не змінюємо? А що це у мене вийшло в попереднёмо і цёму реченнях як не зміна правопису?

[Lugat]

Введення літер з діакритиками (напр., ї, ё) здебільшого веде до появи помилок, пов'язаних з втратою діакритиків.

Тоді геть "й", бо там jе діакритик!

[Python]

Й і справді цілком можна було б писати без діакритика — як и. И та й розмежовані позиціино (крім випадків, коли и пишеться на початку слова; комбінація ио також ніде чи маиже ніде не трапляється), і їх можна легко ідентифікувати навіть без верхньої галочки. Погодьтесь, такии спосіб запису не викликає у читача великих труднощів, иому легко визначити, де яка літера. Втім, діакритик над й більшии, иого легше помітити, ніж умляут, і при зоровому сприинятті ми часто бачимо, в першу чергу, цеи діакритик.

[Lugat]

Й і справді цілком можна було б писати без діакритика — як и. И та й розмежовані позиціино (крім випадків, коли и пишеться на початку слова; комбінація ио також ніде чи маиже ніде не трапляється), і їх можна легко ідентифікувати навіть без верхньої галочки. Погодьтесь, такии спосіб запису не викликає у читача великих труднощів, иому легко визначити, де яка літера. Втім, діакритик над й більшии, иого легше помітити, ніж умляут, і при зоровому сприинятті ми часто бачимо, в першу чергу, цеи діакритик.

Гаразд, прибрали бревіс Ви над и, але над і та ї шчось залишилось... 

[Python]

В принципі, без ї також можна обіитись.
http://www.utoronto.ca/elul/Nechui/ChasopysnaMova/ChasopysnaMova001.html
Як бачимо, редакція користується правописом, близьким до сучасного, тоді як автор статті, Нечуи-Левицькии, літери ї взагалі не вживає: після голосних він пише просто і, а на початку слова — йі.
Неоднозначності в такіи системі винакають, якщо після префікса, якии закінчується голосною, иде і, але и иіх можна обіити, відокремлюючи і, що має читатись як і, апострофом.

Взагалі, є сенс писати апостроф після префіксу перед голосною завжди. Цим ми і обіидемо проблему ио в слові «при'орати», і підкреслимо роздільну вимову префіксу та наступноі голосноі в таких словах, як «з'економити», «під'обідати», «без'іменнии» та ін.

[Python]

Втім, діакриків над ї можна уникнути, просто замінивши цю літеру на ѣ(ять). Якщо порівняти правопис «Русалки Дністровоѣ» та желехівку, можна помітити, що ї з'явилась саме на місці колишньоѣ ѣ. Гадаю, зворотнє перетворення також можливе.

[Lugat]

Втім, діакриків над ї можна уникнути, просто замінивши цю літеру на ѣ(ять). Якщо порівняти правопис «Русалки Дністровоѣ» та желехівку, можна помітити, що ї з'явилась саме на місці колишньоѣ ѣ. Гадаю, зворотнє перетворення також можливе.

Гаразд, а шчо Ви скажете про і? Чи, може, крапка - то не діакритик? 

[Python]

ЯКЩО ВАС ТАК ДРАТУЄ КРАПКА НАД І, ПИШІТЬ МАЮСКУЛОМ

Після того, як ми позбулись літери ї, в алфавіті не залишилось жодноѣ іншоѣ літери, яка б відрізнялась від і лише діакритиком, отже, проблему вирішено.

[Lugat]

ЯКЩО ВАС ТАК ДРАТУЄ КРАПКА НАД І, ПИШІТЬ МАЮСКУЛОМ

Після того, як ми позбулись літери ї, в алфавіті не залишилось жодноѣ іншоѣ літери, яка б відрізнялась від і лише діакритиком, отже, проблему вирішено.

Пѣсля того, як ми позбулись лѣтери ї, в алфавѣтѣ не залишилось жодноѣ ѣншоѣ лѣтери, яка б вѣдрѣзнялась вѣд і лише дѣакритиком, отже, проблему вирѣшено. 

[Python]

Чекаите, а як у такому варѣантѣ абетки (де Ѣ на мѣсцѣ обох лѣтер) писати початковѣ і та ї? «Ѣду» - це «іду» чи «їду»?

[Lugat]

Чекаите, а як у такому варѣантѣ абетки (де Ѣ на мѣсцѣ обох лѣтер) писати початковѣ і та ї? «Ѣду» - це «іду» чи «їду»?

«іду» - ѣду;
«їду» - иѣду. 

[Wolliger Mensch]

«їду» - иѣду. 

Держите меня двое.

Не проще ли в начальном положении писать и-? Иду ~ ѣду, как в древнерусском.

[Ревета]

ЯКЩО ВАС ТАК ДРАТУЄ КРАПКА НАД І, ПИШІТЬ МАЮСКУЛОМ

Після того, як ми позбулись літери ї, в алфавіті не залишилось жодноѣ іншоѣ літери, яка б відрізнялась від і лише діакритиком, отже, проблему вирішено.

Пѣсля того, як ми позбулись лѣтери ї, в алфавѣтѣ не залишилось жодноѣ ѣншоѣ лѣтери, яка б вѣдрѣзнялась вѣд і лише дѣакритиком, отже, проблему вирѣшено. 

Довдосконалювалися...