Author Topic: Історичні образи міст, регіонів, країн...  (Read 2714 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline saccas

  • Posts: 27
Оце хотілося б зробити тему для того, щоби зібрати в одному місці різні історичні уявлення про регіони України і тому подібне.

Про що йде мова?

Ну от наприклад українці у Херсонській губернії польщаками називали українців з Київщини, Поділля і Волині, які до того належали Польщі і де зберігалася католицька шляхта (самих же поляків кликали ляхами). Про це Чикаленко пише у своєму щоденнику.

У Катеринославській губернії колишніх гетьманців (Полтавщина, Чернігівщина) за запорозькою традицією продовжували називати городовиками - тобто козаками, які тримають фортеці-городи - на відміну від запорожців-січовиків. Пізніше це слово - городовик - перекочувало разом із запорожцями на Кубань, і так там стали називати селян - кубанців некозацького стану (хоч росіян, хоч українців). І, здається, чи то як хибна етимологізація, чи то як гіперкорекція з городовиків там же з’явилися "новгородні" чи "навгородні" і російське донське "иногородние".

За Номисом, правобережці дражнилися на лівобережців "московськими недоломками", ті їм відповідали "недоляшками".

Ну от це були історичні назви населення різних регіонів. А є ще прислів’я про українські міста, регіони, сусідні країни і народи, їхні ж образи у староукраїнській поезії і т.д. Такі речі я буду потроху підкладати у цю тему, і вас запрошую приєднуватися.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Прислів’я про міста з Номиса і Зубкова/Пазяка.

До Києва їздять скуповуватися, навчатися і одружуватися - і все дарма:
Quote
Дурний і в Києві не купить розуму. Дурень до Києва, дурень і з Києва. За дурними нічого в Київ іхати, вони й тут є.
На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться.
Язик до Києва і до кия доведе.
У Києві не женись, а в Ромні кобил не міняй. (Ромен вславився по Украінах своіми Циганами («Роменські»,каже, «Цигане», як хоче кого налаять людьми въідливими и д.), а Киів тим, що хто женицця там з нашого брата захожого, то певно на хлёрці якій)
На Подолі всього доволі.
Про Киів не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь.
Далеко пъяному до Києва!
Так и в Києві роблять. (Як хто, поправляючи, загасить світло. Натяка на звичай ухлёрок, що іх у Києві за всі Украіни.)
У Києві дрова рубають, а у Протасівку тріски літають
Протасівка - це, мабуть, зараз Протасів яр.

На заробітки їздили за Карпати - і також марно:
Quote
Хоч поїдеш і за Тису, і там не найдеш з пирогами повну мису.
Піди за Бескиди — не збудешся біди.
Піди і за Карпати, то треба бідувати.
І у Відні люди бідні.
Провадь мене і до Вени, то не зробиш пана з мене.

Сураж на Стародубщині - це просто якийся полюс злиднів і ворожості (хоч кажуть, що це було багате торгове містечко на кшталт Ніжина). Ще й з їхньої білоруської вимови збиткуються: "приєдзєш".
Quote
В Суражі всі люди вражі.
Як ідеш у Сураж, то й бери свій фураж.
Як приєдзєш у Сураж, то візьме тебе кураж (бо на харч скудно).

Зате Поділля (і/або Поділ) - це символ достатку:
Quote
І на Поділлю не росте хліб по кіллю та ковбасами плоти не городять.
На Подолі всього доволі.
На Поділю хліб по кілю, а ковбасами хліб (хлів?) эагорожений. :eat:

Лучани і ще багато хто скептично ставився до своїх міст:
Quote
У Луцьку все не по-людськи: навколо вода, а всередині біда.
Золотоноша кругом хороша: округи вода, всередині біда.
Кам’янець, як вінець: кругом вода, а всередині біда.
Відси ріка, відти гора, а всередині біда — то Галич.
Лолин голий: навколо ліс, а всередині біс.

Суворе місто Львів приймає не кожного:
Quote
І у Львові не всі здорові.
Львов-град не всякому рад.
Львів не всякому здорів

Негостинний південь:
Quote
Адес — пес, Пересип — злодій, Куялник — перевідник, а Балта — к...а.
У Попівці хліб по копійці, а у Перекопі хліб по копі.
("к...а" - що тут за слово має бути?)

Крим і Рим
Quote
В Римі був, а Рима не бачив.
Бути в Римі папи римського не бачити — то нічого не бачити.
Де Крим, де Рим, а де Балабонівка.

Полтава - бурхливе місто. Не був у Полтаві - вважай, світу не бачив.
Quote
Ворскла — річка невеличка, береги ламає, хто в Полтаві не буває, той лиха не знає.
Як в Києві на дзвіниці ченці в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять.
Хто не пив полтавської води, той нічого не варт (чи просто про когось: Не пив полтавської води).
Ой далеко-далеко до города Киіва, а від Киіва аж до Полтави, а з Полтави аж до Варшави.

Діловий Франківськ:
Quote
В Станіславі кождий на своі страві.

жорстка конкуренція на Гетьманщині:
Quote
Обізвався Яготин: «Ніжин мені побратим!», а Ніжин каже: «Є у степу Ромен, та й той мені не ровен!»
Золотоноша з золота, а Лубні з лубків — гній возить.
Ми люде торговие, народ промишленний (Любечан дражнять іх сусіде и Кияне. Забалакать при Любечанинові про торг козами обида).
Ніжин більш од Носовки тільки одною хатою (Носовкасправді дуже велике містечко).
Ромен — город на горі, по дві дурниці на дворі.

Решта:
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Шо за Тростeнeць на Волині?

Offline saccas

  • Posts: 27
Ще кілька прислів’їв з різних місць.

Так хто не одразу збудований?
Quote

4. а) Київ відразу не збудували (Прип., 157); б) Київ не одразу збудований (Ільк., 49; Ном., 108; Фр., II, 1, 252; Укр. пр., 1955, 288).— Див. Краків, Львів, Москва.
 2. а) Не відразу Краків збудували (Фр., II, 1, 302); б) Не разом Краків збудувався (Закр., 189; Ном., 108); в) Не відразу Краків збудовано, тільки потрошки (Ном., 108); г) Не разом Краків збудовано (Чуб., 301), Біл.: Гр., , 502; Hoc, 102.
 4. а) Львів не відразу збудовано (ІМФЕ, 29-3, 113, 17); б) Не відразу Львів збудовано (Фр., III, 2, 488, Укр. пр., 1963, 288); в) Не відразу збудовано Львів (Прип., 188).— Див.: Київ, Краків, Москва, Рим.

Де біда однакова? Знову у львівсько-краківсько-київському трикутнику.
Quote

1. а) Від Львова і до Кракова — скрізь біда однакова (Вік живи, 11); б) Іди зі Львова до Кракова, всюди біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 146, 70).
 1. а) Від Києва до Львова всюди біда однакова (IIрип., 157); б) Од Києва до Кракова всюди біда однакова (Ном., 284).
 3. а) Піди і до Кракова — всюди біда однакова (Прип., 108); б) Хоч до Кракова, то все буде однаково (Шиш.-Іл., 77).— Рос: Даль, 855.

Різне
Quote
Та він вже й Бахмут поминув - забалакався?
Як мисль, так мисль, таки буде Перемишль
Охтирці — самі обдирці 
Старший Галич від Львова
Прийшли з Борзни та чортзна-що зверзли
поїхати до Могильовської губернії - “померти”.
Гола, як Теплинський ліс, де чумаків бере біс.
Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Борисполя - все одно - “ людина, якій не вгодиш”;
довгий, як Пирятинська верства - “дуже високий”;
І у Відню часто увидиш свиню
Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець - “ніколи”
а) Славний чоловік, та березинець; б) Хороший чоловік, та бере-зинець (Ном., 92).
В Парижу не зроблять з вівса рижу.
Що в Києві, то і під Киевом
В Олику — по лика, в Клевань — по діда, в Деражню —по горшки (перші двоє — містечка, а то — село наВолині).
Як переідеш Вересоч, так и ідь куди хоч (гребля там клята).

Псевдотопоніми:
Quote
Іду до Лежухова - “йти спати”;
пішов на Жабокруки - “пішов поганою дорогою”
Про Жабокруки я чув, але щось їх замало вживають. Жабокруки можна популяризивати, і не обов’язково тільки у приказці.

Шо за Тростeнeць на Волині?
Гугл каже, що село під Ківерцями.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Де біда однакова? Знову у львівсько-краківсько-київському трикутнику.
Quote

1. а) Від Львова і до Кракова — скрізь біда однакова (Вік живи, 11); б) Іди зі Львова до Кракова, всюди біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 146, 70).
 1. а) Від Києва до Львова всюди біда однакова (IIрип., 157); б) Од Києва до Кракова всюди біда однакова (Ном., 284).
 3. а) Піди і до Кракова — всюди біда однакова (Прип., 108); б) Хоч до Кракова, то все буде однаково (Шиш.-Іл., 77).— Рос: Даль, 855.
До трійці долучається Харків:
Quote
І в Києві, і в Харкові – всюди злидні однакові

Quote
Бути в Римі папи римського не бачити — то нічого не бачити.
Варіації:

Прямо декларація українських авіньйонців:
Quote
2. Де папа, там і Рим (Скр., 112; Укр. пр., 1963, 132).

Навіть важко сказати, про кого це - стільки разів Очаків брали. Але, мабуть, про останнє здобуття міста - про Білого і Чепігу (1787-1788), аніж про Палія чи Сірка.
Quote
Прислів’я Добувсь, як під Очаковим (8, с. 206), навпаки, уособлює перемогу, успіх людини, результат її прагнень і сподівань.

Quote
На Поділю хліб по кілю, а ковбасами хліб (хлів?) эагорожений. :eat:
Варіації:
Що литвину шкодить, то русину помагає.

"Сатира на слобожан" - вірш начебто 18 століття. Начебто хтось з гетьманців глузує з козаків слобідських полків. Несмішно глузує, чесно кажучи, і геть неконкретно - зрозуміти щось про слобожан з цього вірша неможливо, хіба що те, що автор вважає їх не гідними зватися козаками. Та хай тут буде.

Quote
Сатира на слобожан. — Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1884, т. X, с. 550 — 552 (Известия и заметки), під назвою «Ответ малороссийских козаков украинским слобожанам (найденный в глуховском архиве).
За іншими даними, цей твір під назвою «Козаки в щасті» належить українському поету першої половини XIX ст. Остапові Рудиковському (1784 — 1851). В обох варіантах вказується, що «Отвіт» знайдено в глухівському архіві, і те, про що йдеться, «діялось за гетьмана Павлюка 1638 года, мая дня» (див.: «Киевская старина», 1892, т. XXXVIII, с. 59 — 61). Очевидно, тут має місце якась містифікація. Можливо, О. Рудиковський записав цей сатиричний твір з якогось невідомого джерела. Події, відтворені у творі, — конфлікт між козацькою старшиною і слобідськими селянами — відбувались у другій половині XVIII ст., коли слобідське селянство хотіло зрівнятися у правах з козацтвом. Авторство «Сатири на слобожан», дата її виникнення точно не встановлені. В останньому виданні тексту (Давній український гумор і сатира. К., 1959, с. 319 — 320) і в «Історії української літератури: У 8-ми т.», К., 1967, т. 2, с. 75 — 76, вона віднесена до другої половини XVIII ст. як твір анонімний.

Quote
САТИРА НА СЛОБОЖАН
Діялось за гетьмана Павлюка 1638 года, мая дня...
Що там за біс гарчить? Курнявкать, гавкать став,
Гуде, мов рій джмелів, мов ґедзь теля напав,
Кричить, мов за живіт завина ухватила,
Або об землю б’є когось нечиста сила?
Еге! Се ж із степів українських сей гул!
Завівся там якийсь з дощу в болоті мул,
Мов чайки в осоці, мов жаби при болоті,
Знай, квакають: ква, ква! Нема їм більш роботи!
Що ж се? Яка там твар мемекає: ми, ми?!
Ах, трясця ж в його мá! Рівняються з людьми!
Не тільки ж бо з людьми, а навіть з козаками!
Ах, плем’я гаспидське! Та ми ж вас нагаями!
Що ви швергочете? По-якому сей крик?
Німота бісова! Чи є у вас язик?
«Ми, — кажуть, — ми, ми, ми, ми — малоросіяни.
Українці з степів і славні слобожани,

З суплікою ідем до вас, своїх батьків,
Козацької старшини й зацних козаків,
Щоб ви таки дали і нам якую раду —
Без пастуха ж не буть і нам таки, як стаду.
Немало ж нас таких із наших хуторів,
Що з вами ж різали і турків, і ляхів.
Чим ми не козаки? Ми носим оселедці
І цюкнем шаблею, коли де доведеться!
Ні шабель, ні рушниць не впустимо із рук,
Нам тільки покажіть, де тих шукать гадюк,
Що хочуть скоштувать козацької одваги,
А ми вже зварим їм густої дуже браги!
Ми щиро служим вам, не так, як наймити,
Ви ж з нас глузуєте! Ми все в вас хомути,
Що все, бач, возим вас і гинем при обозі,
В снігах і в болотах, на сонці й на морозі,
Ви живитесь собі, де на війні грабіж,
А нам же що з того? Все їж один куліш!
Не доки ж нам ходить і голим всім, і босим —
Пишіть нас в козаки, вельможність вашу просим!»
Глянь, погань, що верзе?! Плюгавці, вон, а зась!
До козаків ваш брат ніколи не рівняйсь!
Так чванилась і дулась жабалуха,
Хотіла стать волом — та й тріснула, псяюха!
Од жабалухи сей собі б вам приклад взять,
Та й більш до козаків себе б вам не рівнять.
Чим же ви чванитесь? «От ми то слобожани!»
Ви — так собі щось, ат! Нехрещені цигани!
Кортить їх в козаки! Чи з розумом ся річ?
Не рівня вам козак, не рівня вам і Січ!
Паскудство, пастухи, бездомні волоцюги!
Якої з вас нам ждать против поган услуги?
Вас зараз нападе перерва й переляк,
Як тільки де спітка вас відьма, вовкулак,
А як де на коні побачите ви ляха,
То прудше всіх зайців розбіжитесь од страха!
Нащо ж вам на себе ждать турків і татар?
Жидівський наймит вас потре всіх на сухар!
Вас баба помелом звоює, кочергою!
Батіг здається вам громовою стрілою!
От, бачите самі, вам не пристав сей гам,
Не горло треба драть, а вгамуваться вам.
Пасіть собі овець, оріте, чумакуйте,
А лізти в козаки і думать не турбуйтесь!
Селіте слободи, але платіть нам чинш!
А ні, дак із степів позгоним вас: киш, киш!
Коли ж ви хочете у нас буть наймитами,
То справим всім штани з широкими матнями,
Ремінні очкурі, ремінні й постоли,
І пришви на зиму, щоб босі не були...
А що там далі пише —
Кінець од’їли миші.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Який наголос в українських і українці?
Шо таке перерва?
Киш киш якесь дивне. Здається шо в такому давньому творі такого не може бути :)

Offline saccas

  • Posts: 27
Який наголос в українських і українці?
Шо таке перерва?
Киш киш якесь дивне. Здається шо в такому давньому творі такого не може бути :)

І я мало що розумію. Можливо, я помилився щодо слобідських полків - можливо, слово "слобожани" значить тут не козаки Солобожанщини, а мешканці якихось слобід на Гетьманщині - принаймні щось таке, здається, начебто мається на увазі у коментарі.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Чому Ви висловлюєте ці сумніви у відповіді на такі питання? :)

Offline saccas

  • Posts: 27
МЂСТА ЖИТЕЛЬСТВА И МЂСТНЫЯ НАЗВАНІЯ РУСИНОВЪ ВЪ НАСТОЯЩЕЕ ВРЕМЯ [Основа. — 1861. — №1]
Михаилъ Левченко. Ноябрь 1860 Село Майорское, на ТелигулЂ.

Quote
Русины, по происхожденію, быту и языку, представляютъ одно племя, но по мЂсту жительства носятъ различныя наименованія, а именно:
Гетма́ньці — жители Черниговской губерніи, или, вЂрнЂе южной ея части, потому что живущіе къ сЂверу отъ Десны извЂстны у сосЂдей подъ именемъ Литвиновъ.
Степовики́ — жители Полтавской и Екатеринославской губерній.
Украі́ньці — жители Кіевской губерніи, которая называется Украиною.
Польщаки́ — жители Подольской губерніи, называемой у простонародья Польшею.
Поліщуки́ — жители ПолЂсья.
Патлачи́ — Русины, живущіе въ Бессарабіи и БуковинЂ; названіе получили по длиннымъ волосамъ (патли), ими носимыхъ,
Пинчуки́ — жители Пинскаго уЂзда Гроденской губ.
Южноруссы Люблинской губерніи сохранили свое древнее названіе Русиновъ. Въ Галиціи, жители плоской ея части также называются Русинами, или Русняками.
Гуцу́ли — Русины, живущіе по Карпатамъ, (у туземцевъ называемыхъ: Горбы, Верхи и Бескиды). — По венгерски гуцулъ значитъ разбойникъ. Это названіе дано русинскимъ горцамъ за ихъ отчаянную защиту православной вЂры, въ то время, когда Венгры вводили у нихъ унію. ВпослЂдствіи, когда со словомъ Гуцулъ стало нераздЂльно понятіе о храбромъ человЂкЂ, эти горцы съ гордостью начали сами называть себя этимъ именемъ.
Въ Венгріи, живующіе въ горахъ Русины называются Лишака́ми, а въ долинахъ — Лимака́ми, по часто-употребляемымъ ими въ разговорЂ частицамъ лишъ и лемъ.
Сотаки, живущіе въ Шаришской столицЂ, составляютъ переходъ отъ Русиновъ къ Словакамъ.
Бойки — жители юговосточной части Галиціи.
Шля́хтичами называются Русины-католики, въ Кіевской, Волынской и Подольской губерніяхъ.

Від себе: самоназва "русини" зберігалася не тільки на Холмщині і австро-угорській Україні, як пише Левченко, але і подекуди на Надніпрянщині, принаймні у першій половині 19 ст. Взяти хоч би прислів’я у Номиса, у яких народ, частиною якого вважають себе автори чи вживачі прислів’їв, називається русинами. Чомусь і сам Левченко - одеський (за сучасним адмінподілом) поміщик - виступав за назву "русини".
Щодо українців - "Україна" в значенні "Київщина" особливо характерна для польського вжитку другої половини 18 ст. Зустрічав кілька разів перерахунок східних земель: Волинь, Поділля, Україна (тобто Київщина). Раніше і в інших вжитках - Україна і українці - територіально ширші за Київщину поняття.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Галицька пісня про Одесу першої половини 19 ст. Це говориться від імені галичанина, який пішов до Одеси на заробітки, нелегально перетнувши австрійсько-російський кордон.

Quote
Я в Одесі пробуваю
 А в Одесі добре жити
 Мішком хліба не носити
 На панщину не ходити
 Подушного не платити
 Ні за плугом ні за ралом
 Називають мене паном

Драгоманов, "Нові українські пісні...",  c. 31.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Щодо українців
Цікаво, шо наголос був такий, який тепер вважають образою :)
Насправді я не знаю який був наголос, але в Вашій цитаті є.

Називають мене паном
Не господином і не сударем :)

Offline Lodur

  • Posts: 35596
  • Gender: Male
  • ежиноопзово
Цікаво, шо наголос був такий, який тепер вважають образою :)
Хто вважає?
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Хто вважає?
Ну, не всі, ясно шо. Але ж є ті, хто вважає, шо це чисто російський наголос.

Offline Lodur

  • Posts: 35596
  • Gender: Male
  • ежиноопзово
Хто вважає?
Ну, не всі, ясно шо. Але ж є ті, хто вважає, шо це чисто російський наголос.
Який? Я заплутався.
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Offline Sandar

  • Posts: 7604
  • Gender: Male
Який? Я заплутався.
Укра́їнський.

Хе хе, в тій цитаті наголос скоріше на «і», а не на «а», тобто таки «українці», а не «укра́їнці».

Offline DarkMax2

  • Posts: 47319
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • Наша писемність
Який? Я заплутався.
Укра́їнський.
УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
Наголос-то в росіян правильний, але він не про те.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

УКРАЇ́НА, и, жін., заст. Країна, край. Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукав (Українські народні пісні, 1, 1964, 328); Блукав наш предкопращур козак Савлук по горах, по долинах, по усяких українах, шукаючи — чого, я не знаю, та, може, і сам козак Савлук не знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Він на всі козацькі україни за лицаря знаний, а вона зросла в степу, як трава (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 422.
Думаю, наголос правильно.
Хе хе, в тій цитаті наголос скоріше на «і», а не на «а», тобто таки «українці», а не «укра́їнці».
У когось той дурний шрифт, де діакритичні знаки з'їхали.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Offline saccas

  • Posts: 27
Quote
САТИРА НА СЛОБОЖАН
<...>
Еге! Се ж із степів українських сей гул!
Завівся там якийсь з дощу в болоті мул,
Мов чайки в осоці, мов жаби при болоті,
Знай, квакають: ква, ква! Нема їм більш роботи!
<...>
«Ми, — кажуть, — ми, ми, ми, ми — малоросіяни.
Українці з степів і славні слобожани,
З суплікою ідем до вас, своїх батьків,
Козацької старшини й зацних козаків,
Щоб ви таки дали і нам якую раду —
Без пастуха ж не буть і нам таки, як стаду.
<...>
Який наголос в українських і українці?

Зате тут за розміром й дійсно виходять українці.

ПС Чи можуть модератори винести відповідні повідомлення у нову тему - "Україна, українці з наголосом на "а""? Усе починаючи з часової відмітки 11:22 (Sandar) за виключенням одного допису (11:23, також Sandar).
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline DarkMax2

  • Posts: 47319
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • Наша писемність
Зате тут за розміром й дійсно виходять українці.
Слобідська Україна дійсно розумілася царським урядом в сенсі укра́їни-прикордоння.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

Offline Lodur

  • Posts: 35596
  • Gender: Male
  • ежиноопзово
Який? Я заплутався.
Укра́їнський.
Ну от у нас на Запоріжжі такий наголос росповсюджений. (Я колись вже про це писав, і навіть якесь відео в доказ відшукав, але не можу знайти місцевим пошуком - напевно, те моє повідомлення десь в політиці зараз).
Ви можете, зрозуміло, сказати, що ми не українці.
8-й Девственник Лингвофорума

If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Offline saccas

  • Posts: 27
Ну от у нас на Запоріжжі такий наголос росповсюджений. <...> Ви можете, зрозуміло, сказати, що ми не українці.

Гадаю, на якомусь рівні Ви розумієте, що через наголос в одному слові ніхто, звісно, зі складу народу нікого виключати не збирається. Тим не менше, для чогось Ви хочете вигадувати такого зручного для вас супротивника, який карає за неправильний наголос.
Що литвину шкодить, то русину помагає.

Offline DarkMax2

  • Posts: 47319
  • Gender: Male
  • UeArtemis
    • Наша писемність
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

503 Service Unavailable

No server is available to handle this request.