Author Topic: Віршомазанка - хатинка віршомазів.  (Read 21277 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 3060
А і з другої строфи в мене вийшли два рядки:

Ever the wide world over, lass,
 Ever the trail held true,
Over the world and under the world,
 And back at the last to you.

Ой! Чи знають добрі люди, де цього всього не буде?
Чи у пеклі, чи в раю, чи в нірвані, чи в гаю?

Третя строфа. Знову тільки два рядка.

Out of the dark of the gorgio camp,
 Out of the grime and the grey
(Morning waits at the end of the world),
 Gipsy, come away!


Чи крадій на зоні був, чи на хімії тягнув,
Виішов він на білий світ, і на місті не сидить. 

Перепрошую за останній рядок:

Вийшов він на білий світ, і на місті не сидить. 

Ще дві строфи намазав:


The wild boar to the sun-dried swamp,
 The red crane to her reed,
And the Romany lass to the Romany lad,
 By the tie of a roving breed.

Чи шукатиме свиня більш багнистого багна?
Чи збираються клюки в очереті у ріки?
Чи то донька злодія побіжить до крадія?
Чи пов’язані вони, злодіянням давнини?




The pied snake to the rifted rock,
 The buck to the stony plain,
And the Romany lass to the Romany lad,
 And both to the road again.

Чи на тепле каміння та не виповзе змія?
Чи то вільні ті поля не вподобі жеребця?
Чи то донька злодія побіжить до крадія?
Ой! Чи підуть знов вони шляхом прямо до тюрми?

Змінив рядок:

Чи на тепле каміннЯ та не виповзе змія?

на

Чи на теплу каменюка та не виповзе гадюка?
Чи то вільні ті поля не вподобі жеребця?
Чи то донька злодія побіжить до крадія?
Ой! Чи підуть знов вони шляхом прямо до тюрми?

Як розуміти слова «man» і  «maid»  у цих рядках:

"The wild hawk to the wind-swept sky,
 The deer to the wholesome wold,
And the heart of a man to the heart of a maid,
 As it was in the days of old."

The heart of a man to the heart of a maid
-
 Light of my tents, be fleet.
Morning waits at the end of the world,
 And the world is all at our feet!




Якщо як «чоловік» взаглі і «дівчина» взагалі тоді виникають проблеми з хіндою, якщо як «слуга» і «дворова дівка» тоді з хіндою все гаразд, але не зовсім зрозуміло звідкіля вони взялися.

Як бути зі «Out of the dark of the gorgio camp», адже  «gorgio» це гаджо?
Тобто табор був «не циганський». Перекласи як «червона зона»?  :)
Чи може цей вірш взагалі не про циган?! Може навколосвітній круїз це не "гаджо" цього вірша, а саме головне в ньому?

Offline orklyn

  • Posts: 478
  • Gender: Male
Перекладач віршованого тексту засадничо не може бути цілковитим рабом оригіналу.
Оригінал виконано кульгавим ритмом із кволим римуванням.
Як на мене, англійський присмак змісту, Ви зберегли. Та ще й підстригли "живопліт".

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 3060
Переклав текс пісні «Надія». Дещо викинув.

Бачимо вже інші небеса                           
Знову здаленіли ми від дому
Знову проминули ми міста,
сяйво злітних смуг аеродромів
Маємо тумани та дощі
Маємо морози ми із ранку
Маємо непройдені шляхи,
що на них цікаві ждуть сюжети

Маємо Надію за компАс
Беремо хоробрістю удачу
Пісню ж беремо лише одну
лише ту, що про батьківську хату

Ти повір, що в цій далечіні,
губимо багато ми з уваги
Бачимо здрібнілими жахи                       
наші і проблеми, і образи.
Будемо спокійні на чатах
Будемо і вперті, і закляті,
щоб дари життя свого зібрати                                                                         

Маємо Надію за компАс
Беремо хоробрістю удачу
Пісню ж беремо лише одну,
лише ту, що про батьківську хату
                         
Знову проминули ми міста 
Знову ми в розлуці, як бувало
В зірці на ранкових небесах
Бачимо свідоцтво ми Надії

Маємо Надію за компАс
Беремо хоробрістю удачу
Пісню ж беремо лише одну,
лише ту, що про батьківську хату.




Знов вирішив повернутися до диких, гірських скотів із Лермонтів.
Спочатку мав думку побешкетувати.

Туманом море блакитить
Вітрило біле самотить


Та потім якось переклав, хоч так і не зрозумів:
1. Як це «голубий туман» і «луч солнца золотой»?
2. «играют волны - ветер свищет» а он ещё чего-то ищет?


Вітрило біле в самоті
В блакиті моря даленіє
Шукає що на чужині?
Забуло що в своїй землі?

Та грають хвилі – вітер свище
А щогла гнеться і рипить
Вітрило ж щастя не шукає
І не від нього все тікає

Вода під ним світліша неба
На ньому промінь золотий
Воно ж скажене мріє бурю
Немов у ній забуде біль.

Дещо переробив:

Вітрило біле в самоті
В блакиті моря даленіє
Шукає що на чужині?
Забуло що в своїй землі?

Вірують хвилі – вітер свище
А щогла гнеться і рипить
Воно  не щастя тут шукає
І не від щастя утікає

Вода під ним світліша неба
На ньому промінь золотий
Воно ж скажене мріє бурю
Немов забуде в ній про біль.


Offline orklyn

  • Posts: 478
  • Gender: Male
А як Вам Тичинине:
Вітрило

Одне лише вітрило  мрітне
У мрінні моря маревен…
Чого блукає кругосвітнє?
Кого лишило там ген-ген?
 
Нахлине вітер, глиб подасться,
 І щоглу з свистом натяга…
Гей-гей, воно й не прагне щастя,                   
І не від щастя одбіга!

 Під ним струміння блакитнясте,
Над ним одсончин золочин.
Воно ж все рветься в поринасте,
Немов у бурях є спочин.

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 3060
Тобто мені потрібно було продовжити бешкетування:

Туманом море блакитить
Вітрило біле самотить
У пошуку тут чужинить
В альцгеймері своїть

Грайливі хвилі, свістний вітер
Рипучу щоглу гне та гне
Вітрило ж Вирій не шукає
Тай з парадизу не тікає


Вода під ним, що світить небо
Його ж   проміння золотить
Воно ж скажене мріє бурю
Щоб позабути, що болить

Спробував переробити вірш так, щоб не виникало запитань про погоду: 

Вітрило біле в самоті
В блакиті моря даленіє
Шукає що на чужині?
Забуло що в своїй землі?

А що, коли свистячи вітер підніме водяні вали,
І щоглу, що рипить, зігне додолу?
Воно тут Вирій не шукає
Тай з Парадизу не тікає

Вода під ним світліша неба
На ньому промінь золотий
Воно ж скажене мріє бурю
Немов забуде в ній свій біль.

Do Not Stand at My Grave and Weep
Mary Elizabeth Frye


Do not stand at my grave and weep.
I am not there; I do not sleep.
I am a thousand winds that blow.
I am the diamond glints on snow.
I am the sunlight on ripened grain.
I am the gentle autumn rain.
When you awaken in the morning’s hush
I am the swift uplifting rush
Of quiet birds in circled flight.
I am the soft stars that shine at night.
Do not stand at my grave and cry;
I am not there; I did not die.


Не стій на могилі, не плач
В домовині мене не шукай
Я в поривах вітрів
В діамантах снігів
В позолоті достиглих хлібів
У ласкавих обіймах осінніх дощів
Я злітаю на небо іще до світанку,
У ранковій тиші
У ширянні по колу птахів
В мерехтінні зірок, що на небі вночі
Ти не стій на могилі, не плач
Я не там, Я не можу померти…



Краще мабуть коми перенести.

Не стій, на могилі не плач
В домовині мене не шукай
Я в поривах вітрів
В діамантах снігів
В позолоті достиглих хлібів
У ласкавих обіймах осінніх дощів
Я злітаю на небо іще до світанку,
У ранковій тиші
У ширянні по колу птахів
В мерехтінні зірок, що на небі вночі
Ти не стій, на могилі не плач
Я не там, Я не можу померти…




Ще один варіант:

Ти не стій і не плач на могилі
Не знайти мене у домовині
Я в поривах вітрів
В діамантах снігів
В позолоті достиглих хлібів
У ласкавих обіймах осінніх дощів
Я злітаю у Вирій іще до світанку
У ранковій тиші
У ширянні по колу птахів
В мерехтінні нічної зорі
Ти не стій і не плач на могилі
Не знайти мене у домовині
Не заснути навічно мені.

Де знайти розшифровку цього тексту:

Quote
168   На Дунаи Ярославнынъ гласъ слышитъ, зегзицею незнаемь рано кычеть. ↑ →
169   «Полечю, – рече, – зегзицею по Дунаеви, ↑ →
170   омочю бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ, ↑ →
171   утру князю кровавыя его раны на жестоцѣмъ его тѣлѣ». ↑ →
172   Ярославна рано плачетъ въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи: ↑ →
173   «О, вѣтрѣ вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? ↑ →
174   Чему мычеши хиновьскыя стрѣлкы на своею нетрудною крилцю на моея лады вои? ↑ →
175   Мало ли ти бяшетъ горѣ подъ облакы вѣяти, лелѣючи корабли на синѣ морѣ? ↑ →
176   Чему, господине, мое веселіе по ковылію развѣя?». ↑ →
177   Ярославна рано плачеть Путивлю городу на заборолѣ, аркучи: ↑ →
178   «О, Днепре Словутицю! Ты пробилъ еси каменныя горы сквозѣ землю Половецкую. ↑ →
179   Ты лелѣялъ еси на себѣ Святославли носады до плъку Кобякова. ↑ →
180   Възлелѣй, господине, мою ладу къ мнѣ, а быхъ не слала къ нему слезъ на море рано». ↑ →
181   Ярославна рано плачетъ въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи: ↑ →
182   «Свѣтлое и тресвѣтлое слънце! Всѣмъ тепло и красно еси! ↑ →
183   Чему, господине, простре горячюю свою лучю на ладѣ вои? Въ полѣ безводнѣ жаждею имь лучи съпряже, тугою имъ тули затче».

http://nevmenandr.net/slovo/trans.php?it=a1

Ще два переклади.
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48976&poem=194585
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48976&poem=194806

Спершу виклав їх на порталі поезії, але як з’ясувалось там усім пацюка шкода, а за переклад толкувати нема з ким.

Offline Sirko

  • Posts: 2488
  • Gender: Male
Де знайти розшифровку цього тексту:
http://litopys.org.ua/

Долучусь і я.  :D



The lion and the unicorn were fighting for the crown
The lion beat the unicorn all around the town.
Some gave them white bread, and some gave them brown;
Some gave them plum cake and drummed them out of town.



Лев з козаком у Києві боролись за тризуба.
Лев козакові в Києві перелічив всі зуби.
Хтось дав їм юшки, хтось дав їм зупи;
Хтось дав борщу й післали їх до дупи.

Offline Волод

  • Вне лингвистики
  • Posts: 3060
Де знайти розшифровку цього тексту:
http://litopys.org.ua/

Ви самі це читали?

Цей текст йде у «Слові …» вже після того як Святослав збирає князів до походу на половців, тому єдина логічна частина цього тексту:
 178   О, Днепре Словутицю! Ты пробилъ еси каменныя горы сквозѣ землю Половецкую. ↑ →
179   Ты лелѣялъ еси на себѣ Святославли носады до плъку Кобякова.


Далі виникає питання по Ярославні.
Хто вона така? Якщо вроджена відьма (дехто висловлює такі припущення обґрунтовуючи свою гіпотезу тим що її неню спалили як відьму), то вона повинна знати де зараз її чоловік.
З  тексту ми не можемо зробити висновку, що знає.
Але якщо вона не відьма то її «перетворення» в зозулю може бути пов’язане тільки з тим, що Ігоря було вбито. Зозуля це птах який пов'язаний з світом мертвих, жінки асоціюються з зозулями тоді, коли оплакують своїх чоловіків.
Дунай та Каяла теж ріки того світу.
Омити рани. – Скоріш за все омити тіло покійника.
Можливо свіжу рану (коли ще тече кров) теж непогано промити водою, але мочити річковою водою рану що вже почала загоюватись занадто ризиковано.

Прохання до Дніпра допомогти Ігореві повернутись додому також незрозуміле, можливо Ярославна проводить «бомбардування по площам».
Звернення до Сонця було би вчасним під час битви, а не після того ….

Якщо пропустити що вбита горем жінка готова звертатися до всіх і всього, то теж є питання. Якщо зважити на рівень корумпованості поганських богів (а то і тодішнього християнського бога), то вона повинна не просто прохати, вона повинна їм щось обіцяти…, якщо вона не вроджена відьма, яка має на них інші методи впливу.

Lady,i will touch you with my mind.
Touch you and touch and touch
until you give
me suddenly a smile,shyly obscene
(lady i will
Touch you with my mind.)Touch
you, that"s all,
lightly and you utterly will become
with infinite case
the poem which I do not write.

О як мені цей Камінгс остогид.
Як перекласти «леді» українською?
«Пані»? – саму  ще треба перекладати, бажано щоб у слова був кличний відмінок.
Не подобаються мені і дієслово «торкнутися» бо «-ся» все робить мабуть ще мутнішим ніж у Камінгса, да ще враховуючи прийменник «з».
Може використати дієслово «кохати», є ж гіпотеза що воно рідня «касати»?
Чи плюнути на все, і хай він сам «кохається з головою»?


Offline Сергий

  • Posts: 7014
  • Gender: Male
THE white moth to the closing bine,
 The bee to the opened clover,
And the gipsy blood to the gipsy blood
 Ever the wide world over.
Мала комаха на світло летить,
Бджола де трави знайде вона,
Циганка до цигана в обійми біжить
Світу так завше приходить хана.

Мала комаха світлом жива,
Бджола до трав пристрастю пала,
Циганська кров - палка любов,
Світ за це віддати кожен з них готов.

Лев з козаком у Києві боролись за тризуба.
Лев козакові в Києві перелічив всі зуби.
Хтось дав їм юшки, хтось дав їм зупи;
Хтось дав борщу й післали їх до дупи.
Лева ординець за вуглом підстеріг, леву тоді ніхто не поміг,
Левина шкура лежить на полу, лев'ячим хвостик діти граються у вуглу,
Нема кому юшки теперечки давать, нема кому зуби тепер рахувать,
З левиного м'яса зварили борщу, люди з Орди наїлись досхочу.

Правда ординська - правда проста, не хочеш по-людські - не буде хвоста...

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: