Спілкуймося українською!

[ou77]

Незнаю як на ваш слух, але мені завжди здавалося, шо коли кажуть "що" то "щ" там якраз мяке, а коли "шо" то "ш" звичайно тверде. Бо якшо сказати "шчо" вийде якось по білоруські чи шо:(

[Ревета]

коли кажуть "що" то "щ" там якраз мяке

Важко уявити м'яке ш в "шчо". І де це ви таке чули?

[Ревета]

В українськой /ш/ та /ч/ не є твердими, вони є звичайними.

Що означає "звичайні" у цьому випадку?

[Алексей Гринь]

Що означає "звичайні" у цьому випадку?

Тобто при градацiï палаталiзацiï 1 - 2 - 3 украïнська здобуде двійку.

[ou77]

Я все життя чув мяке "щ", згадайте як Лукашенко каже "шчо" і ви зрозумієте що українське "щ" в "що" швидше мяке.
Взагалі "щ" в українській мові не має протиставлення по твердоств/мягкості через те в принципі можливі обидва варіанти.

[andrewsiak]

Взагалі "щ" в українській мові не має протиставлення по твердоств/мягкості через те в принципі можливі обидва варіанти.

... і з цих двох варіантів м'яка вимова однозначно сприймається, як російський акцент.

[regn]

Серед львівської молоді вимова "щ" як "шшь" росповсюджена серед гопніків. Враження справляє не найкраще.

обто при градацiï палаталiзацiï 1 - 2 - 3 украïнська здобуде двійку.

Не знаю... Як на мене, болгарське "ч" м'якіше за українське. Воно точно мало би двійку. Українському 1.5, бо воно дійсно мені видається м'якішим за польке. Хоча, послухайте львів'ян - як там більшість говорить...

[ou77]

Взагалі "щ" в українській мові не має протиставлення по твердоств/мягкості через те в принципі можливі обидва варіанти.

... і з цих двох варіантів м'яка вимова однозначно сприймається, як російський акцент.

хм якось прислухайюсь, але зараз рідко зустрінеш хто говорить "що" крім телебачення, яке аж ніяк еталоном бути не може. О! спитаюся у вчительки свеї доці.

російське "щ" всетаки не мяке "щ" а довге мяке "ш" - різниця всетаки велика.

[DoraBora]

Не знаю... Як на мене, болгарське "ч" м'якіше за українське. Воно точно мало би двійку. Українському 1.5, бо воно дійсно мені видається м'якішим за польке. Хоча, послухайте львів'ян - як там більшість говорить...

Дійсно болгарське "ч" м'якіше за українське, а також за польсье і сербске тверде ч.
Як я вивчаю українську мову, хочу дізнатися як має правильно  звучить українське "щ"? Я читала і скільки мене вчили, воно звучить як "'шч", але коли я була в Україні, я майже нікого не чула, щоб вимовляв ШЧ.  Я сама вимовляю цей звук так, це правильно?

ПП: Напевно в мене є помилки, вибачте!

[Donkey]

Дійсно болгарське "ч" м'якіше за українське, а також за польсье і сербске тверде ч.
Як я вивчаю українську мову, хочу дізнатися як має правильно  звучить українське "щ"? Я читала і скільки мене вчили, воно звучить як "'шч", але коли я була в Україні, я майже нікого не чула, щоб вимовляв ШЧ.  Я сама вимовляю цей звук так, це правильно?

ПП: Напевно в мене є помилки, вибачте!

Нормативно справді має бути "шч", але при швидкому мовленні, а також під впливом російської, воно спрощується і перетворюється в "шшь", "шчь" чи щось таке. Слова "що" і "ще" часто вимовляють через "ш".

Пишете майже без помилок, якби ви про них не написали, я б і не помітив

[DoraBora]

Дякую, Donkey.
Я була би дуже рада спілкуватися тут українською. Мене дуже подобається ця мова.  Ще хочу запитатися, чи є якесь правило коли писати сполучники і, й, та?

[Python]

Мені дуже подобається ця мова.  Ще хочу запитатися, чи є якесь правило коли писати сполучники і, й, та?

1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Павличко); Вірю в пам'ять і серце людське (Б. Олійник).

б) На початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Шевченко); І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (Коцюбинський).

2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:

а) Між голосними: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Малицький).

б) Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).

Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти, ітися — йтися (ідеться — йдеться).

3. Чергування і — й не буває:

а) При зіставленні понять:
Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.

б) Перед словом, що починається на й, е, ї, ю, я:
Ольга і Йосип — друзі;
І раптом людська тінь майнула.
Куди, для чого, хто і як? (Рильський).

в) Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевченко).

«Та» може використовуватись замість і/й лише в тому випадку, якщо використовується для зв'язку однорідних членів речення. Часто його вживають після голосної перед приголосною як заміну «і» (хоча це необов'язково). «Та» не може використовуватись замість «і», якщо йде перерахування виду «і ***, і ***». Якщо ж «та» сполучає частини складного речення, воно вказує на протиставлення (так само, як «а», «але»), а не на причинно-наслідковий зв'язок, як у випадку з «і» (наприклад, «Він їй розповів, і (з цієї причини) вона не прийшла» — не те ж саме, що «Він їй розповів, та (незважаючи на це) вона не прийшла».

[DoraBora]

Python, дуже дякую за пояснення!

[Feruza]

Всіх бажаючих спілкуватися українською мовою запрошую!

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

[Drundia]

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

А є інші?

[LUTS]

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

А є інші?

Нема?

[DarkMax2]

Всіх бажаючих спілкуватися українською мовою запрошую!

Навіть тих ,хто говорить суржиком?

Ферузо, а чому Ви пінгвінонька?

[Drundia]

Мо' лїнуксоїдка?

[DarkMax2]

Мо' лїнуксоїдка?

не думаю.

[Drundia]

Та не лїнуксої́дка, а лїнуксо́їдка...

[DarkMax2]

Та не лїнуксої́дка, а лїнуксо́їдка...

усе одно не думаю.